АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

________________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ___

Справа № 22-5848/06р.                       Голов. 1 інст.- Кукта М. В.

Доповідач - Белинчук Т. Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року грудня місяця 04 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

Головуючого, судді   Панкова М. В., Суддів   Ісаєва Г. А.,

Белинчук Т.Г.,

При секретарі           Волковій О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ветеринарної медицини в АР Крим Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 06 червня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління ветеринарної медицини в АР Крим Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги мотивує тим, що вона працювала на посаді ветеринарного санітара в Кримській республіканській державній лабораторії ветеринарної медицини „Асколі". Наказом відповідача НОМЕР_1 Кримська республіканська державна лабораторія ветеринарної медицини „Асколі" ліквідувалася з 31 березня 2004 року з передачею штатної чисельності, зокрема позивача, в Білогірську районну державну лабораторію ветеринарної медицини.

Але її в Білогірську районну державну лабораторію ветеринарної медицини не перевили. Вважає, що відповідач відповідно до ст. 235 КЗпП України, зобов'язаний провести виплату заробітку за весь час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки. Просить стягнути на її користь заробіток в сумі 4285 грн. 85 коп. та 311 грн. 59 коп. компенсації у зв'язку з невчасною виплатою заробітної плати, крім того вона вважає, що їй заподіяно моральної шкоди яку вона оцінює в 5000 грн..

Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 06 червня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши   матеріали   справи,   доводи   апеляційної  скарги,   колегія   суддів   дійшла , висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що Управління ветеринарної медицини в АР Крим Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики не є належним відповідачем по справі.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працювала в Кримській республіканській державній лабораторії ветеринарної медицини „Асколі" на посаді ветеринарного санітара.

Відповідно до наказів відповідача НОМЕР_1 та НОМЕР_2 Кримська республіканська державна лабораторія ветеринарної медицини „Асколі" ліквідується з 31 березня 2004 року з передачею штатної чисельності, зокрема позивачки в Білогірську районну державну лабораторію ветеринарної медицини та Республіканську державну лабораторію ветеринарної медицини АР Крим.

Проте звільнення та переведення ОСОБА_1 не відбулося, її трудова книжка, до теперішнього часу знаходиться в сейфі, ключ від якого знаходиться у колишньої завідуючої Кримській республіканській державній лабораторії ветеринарної медицини „Асколі".

Обов'язки по звільненню позивачки, надання їй трудової книжки для подальшого переведення, при її бажанні, до Республіканську державну лабораторію ветеринарної медицини АР Крим, було покладено на керівника Кримської республіканської державної лабораторії ветеринарної медицини „Асколі", що була уповноважена, згідно із ст. 36 КЗпП України, по прийому та звільненню працівників лабораторії, у тому числі і позивачки.

Ніяких об'єктивних перешкод для звільнення ОСОБА_1 по п. 5 ст. 36 КЗпП України з подальшим працевлаштуванням в Білогірську району державну лабораторію ветеринарної медицини позивачем суду не надано.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо незаконно постановленого рішення суду не можуть бути взяті до уваги колегією суддів Апеляційного суду АР Крим з тих підстав, що Управління ветеринарної медицини в АР Крим Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики не є належним відповідачем по справі.

Кримська республіканська державна лабораторія ветеринарної медицини „Асколі" не ліквідована і знаходиться в єдиному державному реєстрації юридичних осіб. А тому не Білогірська районна державна лабораторія ветеринарної медицини, не Республіканська державна лабораторія ветеринарної медицини АР Крим не можуть виступати, як правонаступники Кримської республіканської державної лабораторії ветеринарної медицини „Асколі" до закінчення ліквідації останньої.

Приймаючи до уваги, що відповідно до принципів диспозитивністі, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів вважає , що суд першої інстанції ухвалив рішення яке відповідає вимогам закону.

Рішення суду є законним і обгрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, грунтуючись на усесторонньому, повному. об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки

Крим від 06 червня 2006 року залишити без змін.                                                                  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в  

касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.