Єдиний унікальний номер 258/1856/14-ц Номер провадження 22-ц/775/3562/2014

Головуючий в 1 інстанції Коваленко Г.С.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія: 24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„29 " квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Маширо О.П.

Суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.

При секретарі: Сачко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 14 березня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплачених грошових коштів та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 14 березня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплачених грошових коштів та стягнення моральної шкоди - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги з тих підстав, що судом першої інстанції неповно з*ясовано обставини ,що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу відхилити.

У судове засідання 15 квітня 2014 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з*явилися,належним чином були повідомлені 08 квітня 2014 року про час та місце розгляду справи (а.с.91-94).15 квітня 2014 року від представника позивача ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для зібрання додаткових доказів договірних правовідносин між сторонами та у зв*язку із призначенням на вказаний час іншої справи (а.с.96). Справа розглядом була відкладена на 29 квітня 2014 року про що повідомлені сторони.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з*явилися,належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи шляхом отримання 16 квітня 2014 року телефонограми зареєстрованої у журналі телефонограм № 6078 (а.с.99).

Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи , не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача,пояснення представника відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим,ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону ,тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення ,суд першої інстанції всебічно ,повно і об*єктивно дослідив надані сторонами докази ,правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те ,що вимоги позивача не доведені та задоволенню не підлягають.

У рішенні наведені відповідні мотиви ,з яких він його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 20 липня 2012 року є власником нежитлового приміщення - підвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того,що в обґрунтування укладання публічного договору побутового підряду між позивачем та відповідачем, позивачем надано видаткові касові ордери , з яких вбачається, що відповідач отримав грошові кошти на загальну суму 413 280 грн. 30 коп.(а.с.8-24). Проте ким саме було надано вказані грошові кошти не зазначено, не зазначено і призначення платежу.

Позивач посилався на акт № 20/13 про прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 06 вересня 2013 року з реконструкції нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25), проте в акті не вказано замовника, виконавця робіт, немає підписів у відповідних графах та інших реквізитів, з яких би вбачалось, що виконавцем робіт є саме відповідач, а замовником саме позивач. Також позивачем не надано відповідних доказів того, що зазначений акт є остаточним звітом про виконання робіт з реконструкції нежитлового приміщення.

Відповідно до положень ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором.

Відповідно до положень ст. 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовнику квитанцію або інший документ, що підтверджує укладання договору.

Із досліджених матеріалів справи вбачається,що позивачем не надано доказів того, що між сторонами існували правовідносини,що відповідають договору підряду. Позивачем не надано доказів про його укладення. Також не надано доказів того, що грошові кошти отримані відповідачем відповідно до видаткових касових ордерів, та доказів спричиненої моральної шкоди,а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти існування домовленостей із позивачем та виконання робіт з реконструкції нежитлового приміщення-підвалу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях . Приведені в апеляційній скарзі доводи зазначені висновки суду не спростовують ,зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду.

Відповідно до ст.212 ЦПК України , виключне право оцінки доказів належить суду ,який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням,що грунтується на всебічному,повному, об*єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів в їх сукупності,керуючись законом .

Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді ,на правильність висновків суду вони не впливають ,тому апеляційний суд вважає,що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, рішення суду як таке,що відповідає вимогам закону ,залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 14 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий:

Судді: