РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24    жовтня 2006 року    колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді:                     Любобратцевої Н.І.

Судців:                                          Даніла Н.М.

Чистякової Т.І.

При секретарі: Бахтагарєєвій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 23 листопада 2005року,

встановила:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що вона з неповнолітнім сином проживає в квартирі НОМЕР_1 АДРЕСА_1. Відповідач, проживаючи в сусідній квартирі, побудував прибудову, в результаті чого у її квартирі на стіні з'явилась сирість, на поверхні якої є плісень, у кімнаті дуже сиро, тим самим її квартира не відповідає санітарним нормам, погіршуються умови проживання, знижується вартість її квартири. В результаті постійної сирості її неповнолітня дитина хворіє, і вона постійно купує медикаменти, лікує дитину в медичних установах, у зв'язку з чим витрачає значні кошти.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд зобов'язати відповідача знести прибудову, що примикає до квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_1. стягнути з відповідача 2882грн. 08 коп. в тому числі 1818, 08 грн. за лікування в пмт. Солотвино; за придбані медикаменти 500грн; за результатами експертизи 564 грн.; судові витрати 835грн. 84 коп.; моральну шкоду 10000грн.

Заочним рішенням Залізничного районного суду АР Крим від 23 листопада 2005року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8666грн.55 коп: в тому числі моральної шкоди 7000грн.; витрати на придбання медикаментів 459грн 87 коп.; витрати на експертизу 591грн 68 коп.; витрати на державне мито 51 грн. Суд зобов'язав ОСОБА_2 за рахунок власних коштів знести прибудову, що примикає до квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_1 АДРЕСА_1. В решті вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Залізничного районного суду М.Сімферополя від 22 червня 2006року заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 23.11.2005року залишена без задоволення.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши сторони колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням по справі нового рішення з наступних підстав.

Справа № 22-5705\ 2006р Головуючий в першій інстанції: суддя - Поєдинок І.А.

Доповідач: суддя - Чистякова Т.І.

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивачці та її неповнолітньому сину на праві спільної власності належить квартира АДРЕСА_1. Відповідачу належить сусідня квартира НОМЕР_2 в тому ж будинку.

Згідно з рішенням Залізничного райвиконкому м. Сімферополя від 16.05.2000року відповідачу дозволено прибудову до кухні квартири НОМЕР_2 АДРЕСА_1. Вказане рішення позивачкою не оскаржено.

Відповідно до акту державної приймальної комісії від 11.01.2006року, затвердженого рішенням виконкому Сімферопольської міської ради від 18.01.2006 року прибудова до квартири НОМЕР_2 АДРЕСА_1 прийнята в експлуатацію. ( а.с. 176)

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач має всі дозвільні документи на будівництво прибудови, в тому числі і згоду позивачки на зведення цієї прибудови. Прийняття прибудови в експлуатацію підтверджує те, що вказана прибудова побудована з належного дозволу, відповідно до належно затвердженого проекту і без порушень будівельних норм і правил. Вказана прибудова є власністю відповідача. Відповідно до ст.. 346 ЦК України право власності може бути припинено лише в випадках, передбачених законом.

Ухвалюючи рішення про зобов'язання відповідача знести прибудову, суд виходив з того, що будування ним прибудови грубо порушує права та законні інтереси позивачки та членів її сім'ї, а тому дана прибудова підлягає знесенню і наявність у відповідача дозвільних документів на право будівництва прибудови у даному випадку не має значення.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду, бо вони не грунтуються на законодавстві, оскільки ст. 383 ЦК України, ст. 5 ЗУ «Про засади містобудування», «Правила користування житловими домами та придомовими територіями» не передбачають підстав припинення права власності.

Таким чином, рішення в цій частині підлягає скасуванню, як необгрунтоване, з ухваленням   нового рішення про відмову в задоволенні в цій частині позову.

Між тим, із матеріалів справи вбачається, що будівництво прибудови велося приблизно шість років. Тривалий час прибудова перебувала без даху, усередині її накопичувалася вода, що призвело до підвищеної вологості в квартирі позивачки.

Так, відповідно до висновку експерта НОМЕР_3, квартира позивачки не відповідає санітарним вимогам, у зв'язку із сирістю стіни на її поверхні є грибок ( плісень), місця стиків підтікають, дощова вода накопичується усередині прибудови, насичується вологістю фундамент та стіна жилого дому, частина води стікає по стіні квартири позивачки, і саме в цьому місці з'явилась перша сира пляма на стіні усередині жилої кімнати позивачки, в житловій кімнаті запах плісені, постійна сирість, що накопичується усередині прибудови і під нею, біля цоколя. Відсутність необхідної просушки стін жилого будинку, що огороджує жилу кімнату квартири позивачки, є безпосередньою причиною сирості в жилій кімнаті позивачки та утворення плісені на стіні. Вартість ремонту квартири позивачки складає 564грн.

Згідно з висновком експерта НОМЕР_4, саме висока вологість стіни жилої кімнати позивачки є причиною появлення грибів, кліщів. Виявлені гриби утворюють токсини типу серцевої отрути, що небезпечно для людини; виявлені кліщі переносять різні захворювання і також небезпечні для здоров'я людини.

Згідно довідки НОМЕР_5, що видана НДПІ «Кримдніпроект» в результаті побудованої відповідачем прибудови, квартира позивачки не відповідає санітарним нормам, погіршуються умови проживання, понижується вартість квартири позивачки.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду, передбачених ст..1166, 1167 ЦК України, заподіяна шкода відшкодовується особою за наявності її вини.

Колегія суддів погоджується з висновками суду відносно того, що саме побудована відповідачем прибудова є причиною шкоди, завданої позивачці, тому вартість проведення ремонту пошкоджених місць кімнати позивачки в сумі 564грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Обґрунтованими і підтвердженими доказами є також вимоги позивачки на придбання ліків для дитини, яка хворіє на бронхіальну астму третьої ступені, та іншими простудними захворюваннями. Сирість квартири, та її незадовільний санітарний стан, який описано в вищенаведених висновках експертів є однією із причин загострення захворювання дитини. Тому вартість придбаних ліків, підтверджених документально, на суму 459грн. 87 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивачка вказує, що їй, та її дитині в результаті дій відповідача, внаслідок яких погіршився санітарний стан квартири, завдано шкоди майну позивачки, її здоров'ю та здоров'ю дитини була спричинена моральна шкода, що виразилася в душевних та фізичних стражданнях та переживаннях.

З урахуванням обставин справи, а також майнового стану відповідача, який є інвалідом другої групи, вимог розумності і справедливості, колегія суддів вважає, що сума 500 гривен буде достатньою для компенсації моральних страждань позивача.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що він та його представник не були належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи необгрунтовані і спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 3,4 ст.. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія

суддів,                                     ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 23 листопада

2005року скасувати. Ухвалити нове рішення. В позові ОСОБА_1 про

знесення прибудови відмовити. Позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди

задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 500грн, у відшкодування

вартості ремонту квартири 564грн, на придбання ліків 459грн 89 коп., судові витрати:

вартість проведених експертиз 591грн 68 коп., оплату державного мита 51 грн, витрати

на інформаційно - технічне забезпечення 30 грн. В решті вимог ОСОБА_1 відмовити.  

Рішення  може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.