УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2006 року                                                            м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі   :

головуючого - Лізанця П. М.,

суддів - Симаченко Л. І., Кондора Р. Ю.,

з участю прокурора - Фотченка С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією Ужгородського міжрайонного прокурора на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 15 вересня 2006 року.

Цією постановою кримінальну справу щодо

ОСОБА_1, уродженця м. Ужгорода Закарпатської області, несудимого,

та

ОСОБА_2, уродженця м. Іванова Іванівської області, Росія, несудимого,

обвинувачених у злочині, передбаченому ч. 2 ст. 190 КК України повернуто прокурору для проведення додаткового розслідування.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що вони, будучи ІНФОРМАЦІЯ_1 та незважаючи на розірвання договору про надання охоронних послуг між товариством та приватними підприємцями, з липня по жовтень 2005 року з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою підприємців Чопського міського ринку, отримали від них як плату за надання охоронних послуг кошти в сумі 5 400 гривень, які привласнили.

Повертаючи справу на додаткове розслідування з мотивів неправильності досудового слідства, суд в постанові зазначив, що в порушення вимог ст. 44 КПК України слідчим було допущено в якості захисника підсудного ОСОБА_1 фахівця з

Справа: №  781\2006 p.                                        

Категорія:   11

Головуючий  у  першій  інстанції:  Писанець  К.К. Доповідач:  Симаченко  Л.І.

права - ОСОБА_3, який не має свідоцтва на право зайняття адвокатською

діяльністю, що є порушенням права обвинуваченого на захист і не може бути усунуто у

судовому засіданні.                                                                                         

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор просить постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, зазначаючи в апеляції, що згідно з -вимогами ст. ст. 59, 63 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основних свобод та інших міжнародно - правовивих актів підозрюваний, обвинувачений та підсудний мають право звернутися за допомогою до будь - якого юриста для захисту своїх прав.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав подану апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційного подання, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 237 КПК України суд при попередньому розгляді справи поряд з іншими питаннями повинен був з'ясувати, чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог кримінально - процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду й у випадку допущення таких порушень суд повинен був повернути справу на додаткове розслідування в порядку ст. 246 КПК України.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами попереднього розгляду суд прийняв рішення про призначення справи до судового розгляду, визнавши тим самим, що порушень, які б унеможливлювали подальший розгляд справи по справі не встановлено. ( т. 2 а. с. 300 ).

Повертаючи справу на додаткове розслідування із стадії судового розгляду ( під час четвертого судового засідання ) з мотивів, зазначених в постанові, суд не звернув увагу на те, що дане рішення протирічить його ж постанові за результатами попереднього розгляду.

До того ж, як вбачається з протоколу судового засідання при розгляді даної справи судом були допущені такі порушення вимог кримінально - процесуального закону, які ставлять під сумнів правильність та обгрунтованість прийнятого рішення. Так, в судовому засіданні, коли приймалось рішення про повернення справи на додаткове рослідування судом не було оголошено склад суду незважаючи на те, що останнє судове засідання відбувалось за участю потерпілих, які не приймали участь в попередніх засіданнях.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ : Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 15 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду.