Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1295/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Ябчик Н.М.

Доповідач Черниш Т. В.

УХВАЛА

30.04.2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Черниш Т.В.,

суддів Суржика М.М.,

Савченко С.О.,

при секретарі Дімановій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Знам'янського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3, за апеляційною скаргою ВДВС на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 березня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

3 лютого 2014 року державний виконавець ВДВС Знам'янського міськрайонного управління юстиції звернувся до суду з погодженим начальником ВДВС поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_3 в праві на виїзд за межі України.

В обґрунтування подання зазначав, що у відділі державної виконавчої служби знаходиться на виконанні виконавчий лист, виданий 13 грудня 2010 року Знам'янським міськрайонним судом у справі №2-3350/10 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Посилаючись на те, що боржник не виконує судове рішення, що свідчить про ухилення від сплати аліментів, державний виконавець просив обмежити її право на виїзд за межі України до виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням суду.

Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду від 11 березня 2014 року у задоволенні подання державного виконавця відмовлено.

Покладений в основу ухвали висновок суд першої інстанції мотивував тим, що державний виконавець не обґрунтував подання жодною з визначених Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» обставин, які могли б бути правовою підставою для тимчасового обмеження в такому праві; не підтверджено будь-якими доказами факт ухилення ОСОБА_3 від виконання судового рішення; наявність в неї паспорта на виїзд за кордон та намір виїзду з України.

В апеляційній скарзі державний виконавець просить скасувати постановлену ухвалу, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, та постановити нову ухвалу про задоволення подання .

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення державного виконавця Ткаченко М.М., яка повністю підтримала доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок врегульовано Законом України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (зі змінами), яким визначено випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України та встановлено порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Пунктом 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року, яка набрала чинності з 17 квітня 2012 року, визначено зміст та форму подання державного виконавця при зверненні до суду, зокрема, і щодо обмеження у праві виїзду за межі України (розділ Х1 Інструкції).

Подання державного виконавця, внесене в порядку п. 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», мотивоване невиконанням боржником ОСОБА_3 покладеного на неї зобов'язання по виконанню рішення Знам'янського міськрайонного суду від 13 грудня 2010 року в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, до її повноліття, однак воно не містить достатньої необхідної інформації про стан виконання рішення суду боржником, до нього долучено лише копії виконавчого листа та постанови про відкриття виконавчого провадження(а.с.3,4).

Державний виконавець, яка була присутня при розгляді справи, не надала до суду першої інстанції будь-яких доказів на підтвердження саме факту умисного свідомого ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов'язань по сплаті аліментів, а також доказів про вжиття заходів щодо встановлення майна боржника; не довела з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Між тим, застосування визначених ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації всіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст.. 33 Конституції України та ст.. 313 ЦК України особистого майнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

За таких обставин суд дійшов до правильного висновку про недоведеність подання і відсутність у зв'язку з цим правових підстав для його задоволення.

Доводи апеляційної скарги покладеного в основу ухвали висновку не спростовують. Долучений до апеляційної скарги розрахунок заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів не є достатнім доказом саме умисного, свідомого ухилення її як боржника від виконання зобов'язання.

За таких обставин підстави для скасування оскаржуваної ухвали з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч. 2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Знам'янського міськрайонного управління юстиції відхилити.

Ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і згідно ст. 324 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді