Справа № 2-28/2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2007 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської обл.

в складі головуючої- судді: Шалаути Г.І.

секретаря Устинської Н.С.

з участю позивачки ОСОБА_2

третьої особи з боку відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франкіського місцевого суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківської обласної стоматологічної поліклініки дретьої особи ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 подала позов до Івано-Франківської обласної стоматологічної поліклініки , третьої особи ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди причиненої їй неналежним наданням медичних послуг. Позовні вимоги мотивувала тим , що в липні 2003 року лікувала та протезувала зуби в "Станіславській лічниці", що по вул. ст. Бандери в м. Івано-Франківську.у лікара ОСОБА_5 , який порекомендував їй видалити зуб №7 зверху зліва і направив до хірурга-стоматолога обласної стоматполіклініки -ОСОБА_4 ОСОБА_4 , який не ренгензнімку 11 07.03 року видалив їй зуб , залишив марлеву турунду на місці видалення зуба , яка там прогнила та порекомендував їй приймати препарат "доксицилін" .Після видалення зуба вона відчувала головний біль , вживала препарат кетанов , в неї почалася носова кровотеча , зранку на слідуючий день пішла на консультацію у відділ щелепно-лицевої хірургії в ОКЛ , де їй лікар ОСОБА_6 сказав , що при видаленні зуба провалено вхід у гайморову пазуху і порекомендував лягти в лікарню , але через сімейні проблеми вона відмовилася , він їй виписав лінкоміцин в капсулах .Через два дні стан її здоровя погіршився , з 14 по 25 липня 2003 року вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в ОКЛ у відділі щелепно-лицевої хірургії з діагнозом одонтогенний лівобічний синусит в стадії загострення , де попризначали антибіотики проводили санацію ротової порожнини , після деякого покращення вона виписалася з лікарні, але з 28.07. по 4.08.03 року амбулаторно доліковувалася у медслужбі УВС у неї був набряк обличчя , біль надкісниці , головні болі , приймала фізіопроцедури , антибіотики .В червні 2004 року поступила на стац.лікуванні у КМ КЛШМД відділення щелепно-лицевої хірургії м. Львова , з діагнозом хронічний одонтогенний лівобічний синусит в стадії загострення, де їй видалено корінь 7 зуба та поліпи з гайморової порожнини . Після тривалого лікування антибіотиками у неї почався дисбактеріоз кишківника, почала боліти печінка .3 20.08.2004 року по 9.09.2004 року перебувала на санітарно-курортному лікуванні у санаторії МВС України "Перлина Прикарпаття'^ м. Трускавець , тривалий час приймала препарати кальцію та інші ліки , всього на стаціонарне, амбулаторне та санаторно-курортне лікування нею затрачено 4000 грн. , які вона просить стягнути з відповідача та третьої особи.

Внаслідок надання їй некваліфікованої допомоги лікарем ОСОБА_4 вона тривалий час терпіла фізичний біль, перебувала в стані дискоморту , погіршився стан її здоровя , після

2

року інтоксикації організму, о/гаймориту , набутого внаслідок неналежного видалення 7-го зуба у неї встановлено нове захворювання церебральний арахноїдит , деформувалося обличчя утворилася величезна порожнина в роті, яка заважає їй нормально розмовляти. Просить стягнути з відповідача та третьої особи 3000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала . Збільшила суму спричиненої їй моральної шкоди до 15000 грн, спричинену їй шкоду просила стягнути з ОСОБА_4

Представник відповідача - Івано-Франківської обласної стоматологічної поліклініки в судове засідання не зявився , у поданій до суду заяві просив заслухати справу у його відсутності.

Третя особа ОСОБА_4 позову не визнав, заперечення мотивував тим , що одержавши від лікуючого лікара-стоматолога ОСОБА_1 записку про видалення позивачці 7 зуба зверху зліва згідно діючої інструкції він не був зобовязаний направляти позивачку на ренген зуба , зуб був зруйнований , не було сумніву щодо необхідності його видалення , в реєстратуру обласної поліклініки позивачка не зверталася , а тому ніяких записів він не здійснив , так як медична картка на неї не була заведена у поліклініці , видаленя зуба провів відповідно до медичних показників та надав відповідні розяснення позивачці , порекомендував позивачці прийти через день для огляду та вживати препарат доксацилін кілька днів, однак позивачка більше до нього не заходила. Пояснив, що після видалення зуба кровотеча є звичайним явищем , також при видаленні зуба можливе проникнення у гайморову пазуху, можливий набряк , головний біль та інші зазначені позивачкою симптоми. З виписки з історії хвороби з ОКЛ видно , що позивачка хворіє 3 дні після видаленя зуба , діагноз гострий однотогенний перфоративний гайморит зліва , проведено лікування протизапальна терапія, промивання лунки розчином антисептика , лікувалася з 14 по 25.07.2003 року, відмічено заживленя лунки під йодоформним тампоном . Вважає, що причинного звязку між видаленням зуба та проведеним у Львові через рік оперативним видаленням залишку кореня зуба та видаленям поліпів у гайморовій пазусі немає. Також немає причиного звязку між видаленням зуба та іншими набутими хворобами позивачки в процесі перенесених нею травм та інших загальних захворювань. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторін , дослідивши висновок судово-медичної експертизи МОЗ України № 245 від 5.09.2007 року (а.с. 128- 138 ) оглянувши медичну картку ОСОБА_2 № 921770, копію свідоцтва про хворобу №64 , суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивачки і вважає, що в позові слід відмовити за недоведеністю заявлених вимог , виходячи з наступного : Відповідно до змісту ст. 440 ЦК України шкода( матеріальна) заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуваню в повному обємі особою, яка її заподіяла , за умови, що дії останньої були неправомірними , між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи у спричиненні шкоди .

Статтями 130, 132-134 КзПП України , передбачено , що за моральну(немайнову ) шкоду , заподіяну працівником під час виконання ним трудових обовязків відповідальність несе організація , з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах .

З висновку судово-медичної експертизи МОЗ України № 245 від 5.09.2007 року (а.с. 128-138 ) вбачається, що будь-які нормативні документи, які б встановлювали правомірність чи неправомірність дій лікаря-стоматолога з приводу видаленя зуба немає. Рентгенологічний знімок проводиться у випадках , коли стан зуба чи зубо-щелепного апарату пацієнта, який звернувся до лікара-стоматолога є невизначеним .Судом встановлено , що потреби напавляти позивачку на ренгенологічне дослідження перед видаленням зуба не було, оскільки лікар-хірург ОСОБА_4, оглянувши зуб, №7 позивачки зверху зліва виявив , що він зруйнований і його необхідно видалити , стан зуба був визначений і лікарем ОСОБА_1, який направив позивачку до ОСОБА_4 , написавши записку про видалення 7-го зуба . Видаливши зуб , лікар ОСОБА_4 дав необхідні рекомендації позивачці , та порекомендував їй прийти на огляд наступного дня, однак вона не приходила .Наявні у позивачки больовіих симптомів кровоточивості , припухлості щоки , набряк , які появилися на третій день , про що зазначено у виписці з історії хвороби ОСОБА_2 з ОКЛ є природнім явищем , а поставлений діагноз гострий однотогенний перфоративний гайморит зліва міг бути наслідком наявної паталогії у позивачки .так як вона згідно даних історії хвороби № 11576/351 у Львівській МЛШД у червні

2

2004 року понад 20 років назад прооперована з приводу кісти "пророзшої у гайморову пазуху" , крім того у гайморовій пазусі позивачки були наявні численні поліпи з приводу яких у зазначеній лікарні

вона була прооперована після спливу року з часу видалення зуба , також тодіж їй було видалено залишок кореня зуба. Крім того , з медичної картки ОСОБА_2 № 921770 свідоцтва про хворобу №64 Дсторії хвороби № 335 вбачається, що такі хвороби , як хронічний лівобічний гайморит, остеохондроз, полікистоз печінки, кіста лівої нирки„хронічний холецистіт , церебральний арахноїдит мали місце у позивачки задовго до її лікування у червні 2004 року у Львівській МОШД. Що ж стосується гіпертонічної швороби , виразкової хвороби 12-палої кишки , діагнозтованих під час цього лікування , то залишеня частини кореня зуба причиною їх виникнення бути не могло. За даними історії хвороби позивачки під час лікування у зазначеній вище лікарні позивачці призначався розчин На диклофенак 2, 5% -3, 0 х 2 р. в день ( згідно записів у листку пизначень на протязі 5 днів ), згідно інструкції мед.застосування диклофенаку , цей препарат до дизбактеріозу кишківника не призводить , кісти нирки чи полікистозу печінки не призводить , останні були діагностовані у ОСОБА_2 ще у 1996 році.В історії хвороби Івано-Франківської ОКЛ після видаленя зуба записів про призначення позивачку препарату диклофенак немає. З історії хвороби ОСОБА_2 №335 за квітень 2000 року при УЗД дослідженні в неї було виявлено гепатоз, хр. холіцистит, хр. панкреатит, дані ЕГГ не виключали наявність церебрального арахноїдиту, можливо кістозного.

Згідно даних історії хвороби №1237603 ОСОБА_2. надійшла до стаціонару Івано-Франківської ОКЛ 14.07.03 року зі скаргами на біль, припухлість в ділянці щоки , затруднене відкриваня рота .При огляді відмічено незначний набряк мяких тканин лівої щоки .набряк та розрив слизової в ділянці лунки видаленого зуба В історії хвороби загальний стан хворої на день надходження до стаціонару не оцінено. При надходженні до Івано-Франківської ОКЛ ОСОБА_2 було встановлено діагноз : гострий одногенний перфоративний гайморит зліва Проте, враховуючи , що згідно даних амбулаторної картки вона ще в 1983 році була прооперована з приводу кісти лівої гайморової порожнини , а в подальшому їй був виставлений діагноз хронічний гайморит зліва , слід вважати, що у хворої внаслідок утворення оро-антрального сполучення , мало місце загострення наявного в неї хронічного лівобічного гаймориту .ОСОБА_4 було рекомендовано вживати позивачці препарат доксициліін протягом 5 днів , однак цього препарату , який має протимікробну дію вона не вживала протягом зазначеного часу , також не зявилася для огляду до лікара на наступний день , а ходила з турундою 3 дні , яка з її слів, почала загнивати .

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності , суд не встановив в чому полягали неправомірні дії відповідача та третьої особи , не виявив причинного звязку між неправомірними діями лікара-хірурга ОСОБА_4 та шкодою , яка , як зазначає , позивачка настала для неї в результаті таких дій.

На підставі ст. ст. 130, 132-134 КзПП , 440 .440-1 ЦК України керуючись ст. ст. 215, 216 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Івано-Франківської обласної стоматологічної поліклініки дретьої особи ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, через міський суд, на протязі 10 днів, з часу проголошення його судом шляхом подачі заяви про намір подати апеляцію та подання такої апеляції на протязі 20 днів після подачі заяви місяця з наступного дня після проголошення його судом.