Судове рішення #366674
УХВАЛА

 

УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2006 року                                                                                м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - Вотьканича Ф. А.,

суддів - Симаченко Л. І., Дорчинець С. Г.,

з участю прокурора- Савки В. П.,

підозрюваного - ОСОБА_1 та його захисника -

ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією начальника відділу прокуратури Закарпатської області Савки В. П. на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада 2006 року.

Цією постановою щодо

ОСОБА_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. З ст. 365 КК України відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

В поданні слідчого зазначено, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що, будучи ІНФОРМАЦІЯ_2 та бажаючи заволодіти майном даного товариства, в травні 2001 року склав і посвідчив своїм підписом дві завідомо неправдиві виписки з протоколу загальних зборів даного підприємства від 3 та 7 травня 2001 року про вихід зі складу товариства 21 акціонера та про виділення їм частки майна. На підставі цих протоколів він 13 липня 2001 року зареєстрував в управлінні економіки Свалявської РДА два товариства : ТОВ „Деревообробник" та ТОВ „Ремонтник", яким передав в якості частки майна ЗАТ „Свалявський ЛК" вартістю 3 059 560 гривень.

Справа:    136\2006  р.

Категорія:  10

Головуючий  у  першій  інстанції:  Семерак  І.О.

Доповідач:  Симаченко  Л. З.

 

Крім того, використовуючи підроблений протокол засідання загальних зборів

акціонерів ЗАТ, ОСОБА_1 незаконно відчужив фірмі „ІНФОРМАЦІЯ_2"структурний

підрозділ товариства - меблеву фабрику за заниженою вартістю в розмірі 2 977 589

гривень.                                                                                       

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин і може ухилитися від слідства та суду слідчий просив обрати щодо нього запобіжний захід - взяття під варту.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд в постанові зазначив, що в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили, що ОСОБА_1 може ухилитися від слідства та суду й перешкоджати встановленню істини по справі або займатися злочинною діяльністю. Крім того, він позитивно характеризується, несудимий, має постійне місце проживання та роботи, хворіє на гіпертонічну хворобу, має сина - інваліда П групи і престарілу матір, яка є пенсіонеркою, хворіє й знаходиться  на його утриманні.

В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду та обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, посилаючись на те, що "підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин і це, на його думку, є достатньою підставою вважати, що підозрюваний може ухилитися від слідства та суду, а також перешкоджати встановленню істини у справі. Висновки суду щодо утриманців є неправильними, оскільки матір і син проживають окремо від ОСОБА_1.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію в повному обсязі, додавши, що на теперішній час ОСОБА_1 оголошено про закінчення слідства та пред'явлено матеріали справи для ознайомлення; пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які просили залишити постанову суду без зміни, зазначивши, що підозрюваний під час досудового слідства з'являвся на всі виклики слідчого, що спростовує доводи прокурора про намір ухилитися від слідства; перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 148, 149, 150, 155 КПК України взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші ( менш суворі ) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки. Взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа вчинила злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства та суду або виконання процесуальних рішень, а також може перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Такі підстави ні слідчим, ні прокурором наведені не були. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь - які дані, які б свідчили про зазначену в поданні поведінку підозрюваного, а також враховуючи обставини, що зазначені в ст. 150 КПК України, суд правильно прийшов до висновку про відсутність підстав для взяття ОСОБА_1 під варту.

 

Крім того, з пояснень учасників процесу, даних ними при апеляційному розгляді справи, вбачається, що досудове слідство по даній кримінальній справі закінчено, процесуальні дії, спрямовані на збирання, перевірку і дослідження доказів виконані і ОСОБА_1 оголошено про закінчення слідства та пред'явлено матеріали справи для ознайомлення, що свідчить про відсутність у нього намірів ухилитися від слідства або виконання процесуальних рішень та про перешкоджання встановленню істини у справі.

Дані про особу обвинуваченого, які суд повинен враховувати при обранні запобіжного заходу, зокрема, вік, стан здоров'я, сімейний стан, спосіб життя, поведінка під час провадження справи, а також те, що останній має постійне місце проживання і роботи, позитивно характеризується, не має попередніх судимостей, дають підстави вважати, що ОСОБА_1 не є тією особою, яка може продовжувати злочинну діяльність.

За таких обставин підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту немає. Доводи апелянта є надуманими і нічим не обґрунтованими, а тому апеляція прокурора не підлягає задоволенню.

До того ж, вимога прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту апеляційним судом протирічить вимогам постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства».

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обранні запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишити без зміни, апеляцію прокурора - без задоволення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація