^УХВАЛА

Іменем України

28 грудня 2006 року                                                                                  м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого                                   судді ВОТЬКАНИЧА Ф.А.

суддів                                               КОНДОРА Р.Ю., ДОРЧИНЕЦЬ С.Г.

за участю прокурора                      ЧУРЕЯ В.М.

захисника                                          адвоката ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційним поданням помічника прокурора м. Мукачева Галая М.М. на постанову Мукачівського міськ­районного суду Закарпатської області від 4 грудня 2006 р.

Цією постановою відмовлено у продовженні строку тримання під вартою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр-на України, розлученого, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 129 ч. 1, ст. 121 ч. 1 КК Укра­їни.

За постановою суду, слідчий Мукачівського MB УМВС України в Закарпатській обл. Дорчинець М.В. звернулася до суду з поданням про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, перед­бачених ст. 129 ч. 1, ст. 121 ч. 1 КК України. Хоча слідчий посилається на те, що об­винувачений, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства та суду, а для проведення всебічного, повного і об'єктивного слідства необхідне тримання обви­нуваченого під вартою, у поданні фактично не обґрунтовані обставини, на які по­силається слідчий як на підстави для його задоволення. Обвинувачений хворіє відкритою формою туберкульозу легень, має постійне місце проживання, від слід­ства і суду не ухилявся, встановленню істини по справі не перешкоджав, обіцяє не робити цього і в майбутньому. Тому в задоволенні подання відмовлено.

Помічник прокурора м. Мукачева Галай М.М. в апеляційному поданні по­рушує питання про скасування постанови та повернення справи на новий судовий розгляд. Апелянт вважає, що судом не було враховано вчинення злочину щодо неповнолітнього, те, що ОСОБА_2 вину у вчиненні злочинів не визнав і, про­живаючи спільно з потерпілими, може створити для них небезпеку та вплинути на хід досудового слідства. Крім того, ОСОБА_2 уже засуджувався за ці злочини, а при скасуванні вироку запобіжний захід у вигляді триманні під вартою щодо ньо­го було залишено без зміни.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора Чурея В.М., який підтримав апеляційне подання та просить її задовольнити, промову захисника ОСОБА_1,

Справа № 10-142/2006 р.

Категорія 10

Головуючий у 1-й інстанції ДІДИК В.В.

Доповідач КОНДОР Р.Ю.

який вважає апеляцію необгрунтованою та просить залишити її без задоволення, а

постанову суду - без зміни, вказуючи, зокрема, на безпідставність доводів про

можливість обвинуваченого негативно вплинути на розслідування справи, а також

на його тяжку хворобу, у зв'язку з якою він і зараз перебуває на лікуванні, переві­

ривши в межах апеляції матеріали справи за поданням та матеріали кримінальної

справи № 21005706, суд приходить до наступного.                             

Подання слідчого від 30.11.2006 р. мотивоване, зокрема, тим, що 31.12.2006 р. щодо ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, а 14.02.2006 р. щодо нього була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України, і цього ж дня справи були об'єднані в одне провадження. Однак, йдеться про зло­чини, дата вчинення яких встановлена як „31 грудня 2005 р." Отже, ці дати не уз­годжуються між собою.

Доводи подання про те, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може ухи­литися від слідства та суду, а для проведення належного слідства необхідне тримання обвинуваченого під вартою, не мають відповідного обґрунтування. Тим, що проживаючи спільно з потерпілими, обвинувачений може створити для них небезпеку та вплинути на хід досудового слідства, подання не мотивувалося. Крім того, доводи захисту про те, що обвинувачений зараз фактично не проживає разом з потерпілими, не спростовані.

19.10.2006 р. апеляційною інстанцією вирок Мукачівського міськрайонного суду від 13.07.2006 р. щодо ОСОБА_2 було скасовано із поверненням справи на додаткове розслідування. 12.12.2006 р. провадження в справі зупинене на під­ставі ст. 206 п. 2 КПК України, ОСОБА_2 перебуває на стаціонарному лікуван­ні від туберкульозу.

Відповідно до ст.ст. 148-150,155, ст. 156 ч. 2 п. 1, ст.ст. 165-165³ КПК України, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується то­ді, коли інші заходи об'єктивно не можуть забезпечити належну процесуальну по­ведінку особи і за достатньої обгрунтованості підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду, від виконання процесуальних обов'язків, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати зло­чинну діяльність, цей захід може бути продовжений до 4^-х місяців у випадку не­можливості закінчення розслідування справи у 2-місячний строк і при відсутності підстав для його скасування або зміни на більш м'який.

З урахуванням викладеного, оцінивши докази у сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційного подання.

Суд першої інстанції зробив вірний висновок про необґрунтованість подан­ня слідчого, прийняв рішення з урахуванням також і особи обвинуваченого. Дово­ди апеляційного подання цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційне подання прокурора слід залишити без задо­волення, а постанову суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, -

ухвалив:

Апеляційне подання помічника прокурора м. Мукачева Галая М.М. зали­шити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 4 грудня 2006 р. про відмову в продовженні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту до 4-х місяців - без зміни.