УХВАЛА

Іменем України

28 грудня 2006 року                                                                                        м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого                                     судді ВОТЬКАНИЧА Ф.А.

суддів                                                 КОНДОРА Р.Ю., ДОРЧИНЕЦЬ С.Г.

за участю прокурора                        КОВТУНА І.В.

захисника                                            адвоката ОСОБА_1

підозрюваного                                  ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційним поданням помічника прокурора м. Ужгорода Деменка Д.А. на постанову судді Ужгородсько­го міськрайонного суду Закарпатської області від 30 листопада 2006 р.

Цією постановою відмовлено у задоволенні подання слідчого про обрання запо­біжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано такий захід у вигляді підписки про невиїзд щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України.

За постановою судді, ст. слідчий СВ Ужгородського MB УМВС України в Закарпат­ській обл. Лазар О.Ю. звернувся до суду з поданням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Подання мотивував об­ґрунтованою підозрою останнього в тому, що 26.11.2006 р. він за попередньою змовою з ОСОБА_3 умисно, з корисливих мотивів, біля автовокзалу, що на Проспекті Свободи в м. Ужгороді, відкрито викрали у гр-на Словаччини ОСОБА_4 112 дол. США, 290 словацьких крон, 203 гривні та картку на отриманні бензи­ну, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду. Оскільки ОСОБА_2 перебуваючи на волі може ухилятися від слідства та перешкоджати встановленню істини по справі, а покарання за цей злочин передбачає позбавлення волі, слідчий просив обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Однак, ОСОБА_2 визнав вину у вчиненні злочину, молодий за віком, сту­дент, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, що не було враховано органом досудового слідства. У застосуванні до обвинуваченого зазна­ченого запобіжного заходу суддя відмовив через відсутність підстав для висновку, що менш суворий запобіжний захід не забезпечить його належну процесуальну поведінку та обрав цей захід у вигляді підписки про невиїзд.

В апеляційному поданні помічник прокурора м. Ужгорода Деменко Д.А. по­рушує питання про скасування постанови та повернення справи на новий судовий розгляд. На думку апелянта, суддя не врахував велику суспільну небезпечність злочину через те, що його було вчинено щодо громадянина Словаччини, що уне­можливило розслідування справи, а також те, що ОСОБА_2 може ухилятися

Справа № 10-143/2006 р.

Категорія 10

Головуючий у 1-й інстанції СЕМЕРАК І.О.

Доповідач КОНДОР Р.Ю.

від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини, оскільки як студент ли­ше тимчасово проживає в м. Ужгороді.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора Ковтуна І.В., який підтри­мав апеляцію, мотивуючи необхідність взяття під варту обвинуваченого тяжкістю інкримінованого йому злочину, промову захисника ОСОБА_1,який просить від­хилити апеляцію, як безпідставну, а постанову судді залишити без зміни, вказую­чи зокрема, що його підзахисний від слідства не ухилявся, давав правдиві пока­зання, досудове слідство у справі безперешкодно закінчене, пояснення ОСОБА_2, який просить залишити постанову судді без зміни, обговоривши доводи сто­рін, перевіривши матеріали справи за поданням слідчого та матеріали криміналь­ної справи № 1175506, суд приходить до наступного.

З подання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у ви­гляді взяття під варту від 30.11.2006 р. вбачається, що необхідність такого заходу мотивувалася лише тяжкістю злочину та тим, що підозрюваний „з метою уник­нення від кримінальної відповідальності... може мати намір ухилитися від слідст­ва та суду" (а.с. 1). Ці доводи подання об'єктивними даними не стверджуються.

Прокурор в судовому засіданні не наводив обґрунтованих мотивів і доводів для обрання даного запобіжного заходу (а.с. 4). Немає таких даних і в апеляцій­ному поданні, а тими, що наведені, подання слідчого не обґрунтовувалося.

Суду не надано доказів, які б спростовували доводи про те, що підозрюва­ний має місце проживання в м. Ужгороді як студент УжНУ, характеризується по­зитивно, раніше не судимий, не перешкоджає слідству у встановленні істини по справі. Крім того, досудове слідство в справі безперешкодно закінчене.

Згідно із ст.ст. 148-150, 155 КПК України, взяття під варту є найбільш суво­рим запобіжним заходом, який застосовується тоді, коли інші заходи об'єктивно не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку особи і за достатньої об­ґрунтованості підстав вважати, що підозрюваний буде намагатися ухилитися від слідства і суду, від виконання процесуальних обов'язків, перешкоджати встанов­ленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність. Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, оцінивши докази у сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційного подання.

Відмовляючи в задоволенні подання слідчого, суд врахував істотні обстави­ни, особу обвинуваченого, що мають значення для вирішення питання про обран­ня запобіжного заходу, а тому прийняв законне і обґрунтоване рішення, оскільки за встановлених обставин сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвину­вачується особа, та вчинення злочину щодо громадянина іноземної держави, не є достатньою підставою для взяття її під варту.

Таким чином, апеляційне подання прокурора слід залишити без задово­лення, а постанову судді - без зміни.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, -

ухвалив:

Апеляційне подання помічника прокурора м. Ужгорода Деменка Д.А. зали­шити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 листопада 2006 р. про відмову в обранні запобі­жного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2 та обрання запобіж­ного заходу у вигляді підписки про невиїзд -без  зміни.