УХВАЛА
Іменем України
27 грудня 2006 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді ЛІЗАНЦЯ П.М.
суддів КОНДОРА Р.Ю., СИМАЧЕНКО Л.І.
за участю потерпілого ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією представника потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2006 р.
Цією постановою відмовлено в порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи щодо
ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_1,
за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України.
Як зазначено в постанові судді, ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 в порядку ст. 27 ч. 1 КПК України звернувся до суду із скаргою про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України. Скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 у своїй квартирі НОМЕР_1АДРЕСА_1 самоправно встановив запірний вентиль на водопровідному стояку і перекрив воду мешканцям квартири НОМЕР_2 цього будинку, що поверхом вище, чим порушив право інвалідів ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_5 на користування водою. Діями ОСОБА_3 потерпілим завдано шкоду в розмірі 2618,00 грн. В порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, оскільки скаржником не доведено, що саме діями ОСОБА_3 завдана ця шкода і саме в такому розмірі, чим в діях останнього виключається склад зазначеного злочину. Водночас в постанові зазначено, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 186 КУпАП.
В апеляції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 порушує питання про скасування постанови судді, порушення щодо ОСОБА_3 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України, та зобов'язання останнього припинити самоправство. Апелянт, зокрема, вважає, що суддя прийняв необгрунтоване та суперечливе рішення, зазначена в постанові сума шкоди - це лише розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_5, однак, щодо завданої потерпілим шкоди у скарзі йшлося саме про порушення їх права на користування водою.
Справа № 11-826/2006 р. Категорія 11-А
Головуючий у 1-й інстанції АНДРІЙЦЬО В.Д. Доповідач КОНДОР Р.Ю
Заслухавши доповідь судці, промови: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, але не змогли при цьому пояснити, чому потерпілою ОСОБА_5 не підписано подану до суду скаргу; обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_4, які просять залишити апеляцію без задоволення, а постанову судді - без зміни, вказуючи, зокрема, що між сторонами наявний цивільно-правовий спір про відшкодування шкоди, завданої скаржниками ОСОБА_3, що розглядається судом, в квартирі скаржників є ще й інший водопровідний стояк і воду вони одержують, а дана скарга зумовлена їх небажанням відшкодовувати шкоду, завдану залиттям квартири обвинуваченого; обговоривши доводи сторін, перевіривши матеріали справи за скаргою, суд приходить до наступного.
21.09.2006 р. до суду із зазначеною скаргою в порядку ст. 27 ч. 1 КПК України звернувся ОСОБА_1 „в особі представника ОСОБА_2". Водночас потерпілими у скарзі зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а остання - також і цивільним позивачем (а.с. 1-4). Проте, скаргу підписано не представником, а ОСОБА_1, потерпілою ОСОБА_5 скаргу не підписано, доказів уповноваження інших осіб на представництво інтересів останньої в справі немає.
Відповідно до ст. 240, ст. 251 ч. 1 КПК України, скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які цим Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку (ст.ст.223, 224 КПК України), при попередньому розгляді справи ведеться протокол.
Суддя суду першої інстанції не звернув увагу на невідповідність скарги встановленим законом вимогам, хоча така перешкоджала вирішенню питання про порушення кримінальної справи по суті. Протокол судового засідання при попередньому розгляді справи відсутній. В судовому рішенні також невірно зазначене ім'я потерпілого та по-батькові його представника.
Підставою для скасування постанови судді з поверненням справи на новий судовий розгляд є істотні порушення кримінально-процесуального закону, які унеможливлювали прийняття відповідного рішення (ст. 370 ч.1, ч.2 п.10, ст. 374 ч. 2).
За встановлених обставин, у судді не було законної підстави для прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за даним фактом.
Апелянт ставить і питання про порушення кримінальної справи та зобов'язання ОСОБА_3 припинити самоправство, однак, у даній справі апеляційний суд таких повноважень не має.
З урахуванням викладеного, оцінивши докази у сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про обгрунтованість апеляції в частині необхідності скасування постанови судді, тому її слід задовольнити частково, постанову судді скасувати з поверненням справи на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду справи суддею, в решті - залишити апеляцію без задоволення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, -
ухвалив;
Апеляцію представника потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2006 р. про відмову в порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду зі стадії попереднього розгляду справи суддею.
В решті залишити апеляцію без задоволення.