УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого -Вотьканича Ф.А.,
суддів -Дорчинець С.Г., Симаченко Л.І.,
з участю прокурора - Фрицюк В.В.
розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Великоберезнянського районного суду від 20 жовтня 2006 року, яким засуджена
ОСОБА_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, з середньою освітою, одружена, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацююча, гр-ка України, рашіше несудима, за ст. 191 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком на 1(один) рік;
- за ст. 366 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України постановлено звільнити ОСОБА_1 від відбування основоного покарання з випробуванням, якщо вона на протязі одного року іспитового строку не вчинить новий злочин та виконає покладені на неї обов'язок:
- повідомляти органи кримінально-виконавчої стстеми про зміну місця проживання.
Речові докази: виборчі та бухгалтерські документи постановлено зберігати при справі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною в тому, що будучи ІНФОРМАЦІЯ_1 по виборах народних депутатів України, що відбулися 26 березня 2006 року, являючись службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем та отримавши в квітні 2006 р. від бухгалтера Великоберезнянської райдержадміністрації ОСОБА_2 платіжну відомість та гроші в,сумі 3188 грн. 35 коп. для виплати матеріальної винагороди членам дільничної комісії, їм ці кошти виплатила частково, зокрема ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 100 грн. замість по 169 грн. 65 коп, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по 100 грн. замість по 305 грн. 37 коп. ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по 80 грн. замість по 169 грн. 65 коп., ОСОБА_11 -150 грн. замість 305 грн. 37 коп., а собі та ОСОБА_12 відповідно 391 грн. 25 коп. та 288 грн. 07 коп., а всього 1829 грн. 32 коп. Різницю в сумі 1359 грн. 03 коп. привласнила та використала в своїх інтересах. Крім того в платіжній відомості розписалась за членів комісії ОСОБА_3 та ОСОБА_7 внісши офіційний документ завідомо неправдиві відомості.
В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, порушує питання про скасування вироку, посилаючись на те, що суд неправильно призначив засудженій
Справа № 811/2006p.
Категорія -11
Головуючий у І інстанції- Цибик І.Й.
Доповідач - Дорчинець С.Г.
ОСОБА_1 остаточне покарання, тобто не застосував ст. 70 КК України при засудженні за сукупністю ст. ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України. Крім того вказує, що суд всупереч вимогам ст. 75 КК України звільнив засуджену ОСОБА_1 Від відбування основного покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальних цінностей. Просить справу направити на новий судовий розгляд.
Засуджена ОСОБА_1 вирок не оскаржила.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши міркування прокурора, який підтримав апеляцію частково в частині призначення остаточного покарання за ст. 70 КК України і вважає, що вирок підлягає зміні, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення з таких міркувань.
Згідно ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, а потім визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 покарання як за ст. 191 ч.2, так і за ст. 366 ч.1 КК України, однак всупереч вимогам ст. 70 КК України не призначив їй остаточне покарання за сукупністю вчинених злочинів.
Тому апеляційний суд приходить до переконання, що остаточне покарання засудженій ОСОБА_1 слід призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, тобто штраф слід поглинути позбавленням волі.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до переконання про те, що ОСОБА_1 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.
Одночасно апеляційний суд відмічає, що апелянт безпідставно вказав, що суд першої інстанції звільнив ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення права займати посади пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальних цінностей на підставі ст. 75 КК України, оскільки таке твердження не відповідає фактичним обставинам справи і є надуманим. Тому в цій частині апеляція прокурора до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Великоберезнянського районного суду від 20 жовтня 2006 року стосовно ОСОБА_1 змінити.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначити 1 (один) рік позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона на протязі 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає зобов'язання відповідно ст. 76 КК України: - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
В решті вирок залишити без зміни.