УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2006 р. судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Одеської області у складі:
Головуючого судді Косогор Г.О.,
Суддів: Ісаєвої Н.В., Ткачук О.О.,
при секретарі Зелінському О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Одесаобленерго » в особі Косовських електричних мереж на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 20 вересня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
1 грудня 1998 року позивачка ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на вул. Садовій в смт. Фрунзівка Одеської області біля стадіону відбувся обрив електричного проводу, який перебував під напругою. Про це було повідомлено диспетчера підвідомчого відповідачу Фрунзівського району електричних мереж (далі - РЕМ) ОСОБА_3, яка після отримання цього повідомлення не відключила електролінію, в результаті чого був смертельно уражений електрострумом син позивачки ОСОБА_4.
7 червня 1999 року позивач ОСОБА_2 звернувся також до суду з позовом до відповідача.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги та вимоги позивача ОСОБА_2, інтереси якого вона представляє за довіреністю, підтримала Представник відповідача у судовому засіданні позови не визнав
Третя особа у судовому засіданні позов не визнала посилаючись на відсутність вини у смерті сина позивачки.
Рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено частково, у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
На рішення суду представник відповідача приніс апеляційну скаргу в який просить
рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в
задоволенні позовних вимог._______________________________________
Справа № 22-6146/ 2006 рік
Головуючий у суді 1-й інстанції Ткачук О.Л. Суддя-доповідач Ісаєва Н.В.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального процесуального права.
У судовому засіданні встановлено, що за довідкою Одеського обласного управління статистики від 14 серпня 1997 року, Котовські електричні мережі були на той час підрозділом без права юридичної особи Державної акціонерної енергопостачальної компанії „Одесаобленерго" та здійснювали діяльність, пов'язану з експлуатацією електричних мереж (а.с. 18).
Згідно свідоцтва про смерть відділу РАГС Фрунзівського району Одеської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Фрунзівка Одеської області від ураження електричним струмом (а.с. 6).
У копії запису акта про народження, складеного 14 січня 1997 року за НОМЕР_1 відділом РАГС Фрунзівського району Одеської області, вказано що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і позивачка є його матір'ю.
За довідками Фрунзівської селищної ради від 25 листопада 1998 року (а.с. 9) і від 17 червня 1999 року (а.с. 50), до складу сім'ї позивачки входив чоловік ОСОБА_5 і дочка ОСОБА_6 (а.с. 9).
У довідці Фрунзівської центральної районної лікарні вказано, що позивачка з 7 липня 1998 року перебуває на диспансерному обліку у терапевта з діагнозом: ІБС. Стабільна стенокардія І-ІІ ФК. Вегето-сосудиста дистонія по кардіальному типу (а.с. 49).
За висновком НОМЕР_2 Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, позивачка страждала нейроциркуляторною дистонією психічного генезу, кардіологічним синдромом з затягнувшимся невротичним станом, ситуаційно обумовленим. Вказані захворювання не перешкоджають виникненню вагітності і наступним пологам. Наявні на той час у позивачки захворювання могли бути наслідком психотравмуючої ситуації, яка виникла у зв'язку із загибеллю сина ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 80-83).
Згідно історії пологів НОМЕР_3 Одеської обласної клінічної лікарні, позивачка з 11 по 21 лютого 2003 року перебувала на стаціонарному лікуванні у пологовому відділенні у зв'язку з ускладненнями вагітності (а.с. 121-132).
У виписці з медичної карти стаціонарного хворого НОМЕР_4 цієї ж лікарні вказано, що позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні з 2 по 15 квітня 2003 року у зв'язку з пологами і операцією кесаревого розтину (а.с. 135).
Відповідно до свідоцтва про народження від 29 квітня 2003 року відділу РАГС Фрунзівського районного управління юстиції, у позивачки ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_7 (а.с. 145).
За висновком комісійної експертизи за матеріалами справи № 86 від 14 червня 2006 року Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, пологи у позивачки у 2002-2003 роках проходили з ускладненнями, які виникали і при всіх попередніх вагітностях. Вказані ускладнення при неадекватному лікуванні і неправильній тактиці ведення вагітної могли викликати загрозу як для матері, так і для дитини.
Викладені докази свідчать про те, що відповідач є володільцем джерела підвищеної небезпеки у зв'язку з діяльністю по експлуатації електричних мереж.
У зв'язку зі смертю сина від ураження електричним струмом позивачці була заподіяна моральна шкода у вигляді душевних страждань, яких вона зазнала через смерть свого сина та вимушені зміни у способі життя і планах на майбутнє. Вказані страждання спричинили також і погіршення її здоров'я у вигляді серцево-судинних
У подальшому до народження наступної дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачка на протязі тривалого часу зазнавала душевних страждань через те, що за станом її здоров'я народження наступної дитини було пов'язане з ризиком для життя та здоров'я її та майбутньої дитини.
Положеннями чинного на час заподіяння шкоди ЦК УРСР було передбачене наступне:
шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР (ст. 440);
моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди (ст. 440-1);
організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків (ст. 441);
організації і громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін.), зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ст. 450).
Виходячи зі змісту ст. 440-1 ЦК УРСР, заподіяна моральна шкода відшкодовується тій особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Щодо питання протиправності діяння відповідача та безпосереднього причинного зв'язку між ним, загибеллю сина позивачки і заподіянням їй у зв'язку з цим моральної шкоди, то заперечення відповідача про відсутність таких обставин спростовуються наведеними нижче доказами, які були дослідженні у судовому засіданні і щодо належності та допустимості яких особами, які беруть участь у справі, не було заявлено заперечень.
Так, постановою Фрунзівського районного суду Одеської області від 6 липня 2004 року (а.с. 146) ОСОБА_3 - третя особа у справі, була звільнена від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за звинуваченням за ст. 367 ч. 2 КК України у тому, що працюючи ІНФОРМАЦІЯ_4 і перебуваючи на чергуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 після отриманого повідомлення про обрив проводів по вул. Садовій в смт. Фрунзівка Одеської області не вжила необхідних заходів до відключення електролінії, в результаті чого малолітній ОСОБА_4 був смертельно уражений електрострумом.
У матеріалах кримінальної справи № 1-62/2004р. Фрунзівського районного суду Одеської області, на підставі яких була винесена вказана постанова, наявні наступні письмові докази (посилання наводяться на аркуші кримінальної справи):
· висновок експерта бюро судово-медичної експертизи № 62а від 11 серпня 1998 року, згідно з яким на трупі ОСОБА_4, 1 рік 6 місяців, виявлені пошкодження: електромітка в області 2-5 пальців правої кисті на поверхні долоні (вхідна), електромітка на поверхні підошви 1-го пальця правої стопи (вихідна). Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких і в момент їх заподіяння небезпечні для життя, а смерть спричинена електротравмою (а.с. 18-18,47);
копія запису акта про народження, складеного 14 січня 1997 року за НОМЕР_1 відділом РАГС Фрунзівського району Одеської області, згідно якого ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і позивачка є його матір'ю (а.с. 48);
- постанова слідчого прокуратури Фрунзівського району від 5 серпня 1998 року, якою позивачка визнана потерпілою у зв'язку з ураженням електрострумом її сина (а.с.50)
- копія наказу НОМЕР_5 по Котовському комплексному
підприємству електричних мереж, згідно з яким ОСОБА_3 була прийнята на роботу
інженером ОДГ (а.с. 23-24);
· копія особової картки Фрунзівського РЕМ форми Т-2 НОМЕР_6 на ОСОБА_3, згідно якої вона за наказом НОМЕР_7 з 1 травня 1988 року переведена на роботу диспетчером (а.с. 25);
· протокол допиту обвинуваченої ОСОБА_3 від 29 серпня 1998 року (а.с. 67), у якому вона свою вину визнала частково і показала, що на чергуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 вона отримала повідомлення про обрив проводу на вул. Садовій біля стадіону. В її обов'язках немає вимоги відключити лінію, а є обов'язок усунути пошкодження, що вона і робила. У випадку, якщо обрив проводу загрожує життю людей і він під напругою, вона зобов'язана відключити лінію. Але вона знала, що на підстанції, яка подає електрострум вул. Садовій, справний автомат, який при замиканні спрацьовує і автоматично відключає лінію. На це вона і понадіялась, а при яких обставинах з'явилась напруга в обірваному проводі вона пояснити не може;
· посадова інструкція диспетчера ОДГ (оперативно-диспетчерської групи) Фрунзівського РЕМ, затверджена директором Котовського підприємства електричних мереж 28 лютого 1995 року (а.с. 28-41), згідно з якою під час зміни диспетчер зобов'язаний при всіх аваріях, що виникли в електромережах та викликали порушення їх нормальної роботи, вживати необхідні заходи та віддавати розпорядження направлені на попередження розвитку аварій і подачу напруги споживачам у найкоротший строк (п. 2.33); здійснювати локалізацію, ліквідацію наслідків аварій в електромережах самостійно згідно місцевої інструкції з ліквідації аварій (п. 2.34); диспетчер РЕМ несе відповідальність за помилкові розпорядження або дії при ліквідації аварії (п. 4.8);
· витяг з журналу заявок на усунення пошкоджень у мережах 0,4/10 кВ Фрунзівського РЕМ, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18.25 зареєстровано 2 заявки про обрив проводу на вул. Садовій біля стадіону (а.с. 26);
- витяг з інструкції Міністерства енергетики і електрифікації України ГКД 34.20.563-
96 „Ліквідація аварій і порушень режиму на енергопідприємствах і в енергооб'єднаннях" (а.с. 107-111), яка введена в дію з 1 березня 1996 року і розділом якої „9. Ліквідація технологічних порушень в роботі розподільчих електричних мереж 0,4-10 кВ" передбачено наступне:
9.6. За наявності загрози для життя людей або збереження обладнання
електроустановка повинна бути негайно відключена. До таких випадків відносяться:... - провисання з порушенням габаритів або обрив проводів.
9.7. При отриманні повідомлення про пошкодження лінії (або іншої
електроустановки) з виникненням загрози для життя людей або для будь-яких пожежонебезпечних об'єктів необхідно негайно відключити цю електроустановку. У терміновому порядку необхідно відключити у випадку пошкодження і лінії, що проходять у населеній місцевості;
· витяг з місцевої інструкції з ліквідації технологічних порушень в Котовських електричних мережах (а.с. 81-85), яка введена в дію з 15 квітня 1998 року і главою 9 якої „Ліквідація технологічних порушень в роботі розподільчих електричних мереж 0,4-10 кВ" передбачені аналогічні за нумерацією і змістом положення;
протоколи допиту свідка ОСОБА_8 від 4 серпня 1998 року (а.с. 52) і 7 листопада 1999 року (а.с. 88), в яких вказано, що свідок проживає АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 у другій половині дня пройшла гроза з ураганним вітром і на вул. Садовій біля стадіону вона побачила обірваний електропровід, який лежав на землі. Це було біля 17 год.ЗО хв. і вона за телефоном повідомила про це диспетчера РЕУ і просила відключити лінію, бо на стадіон ходять діти. Диспетчер попросила її постояти біля проводу поки не приїде ремонтна бригада. Вона пішла до проводу, але зі свого двору почула крик біля стадіону і коли прибігла до обірваного проводу, то там на землі лежав уражений електрострумом хлопчик ОСОБА_4 і біля нього його мати ОСОБА_1. Це відбулось через 10-20 хвилин після її дзвінка диспетчеру РЕМ;
- протоколи допиту свідка ОСОБА_9 від 12 серпня 1998 року (а.с. 54), від 5 листопада 1999 року (а.с. 87), від 3 вересня 2001 року (а.с. 152-154), в яких вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно біля 19 години він проходив вул. Садовою і біля стадіону побачив ОСОБА_4, який лежав на землі тримаючи в руках провід, а біля нього плакала сестричка. В цей час підбіг ОСОБА_10, якому він сказав подзвонити в РЕМ і попросити відключити світло, на що той відповів, що він в РЕМ дзвонив тричі і просив відключити лінію, але її так і не відключили;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 12 серпня 1998 року (а.с. 60), в якому вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 він прийшов з роботи додому після грози і біля стадіону побачив обірваний провід, про що повідомив телефоном диспетчера РЕМ, яка сказала, що будуть вжиті заходи. Через деякий час йому сказали, що обірваний провід під напругою і шипить, він включив світло і воно було. Він подзвонив диспетчеру вдруге і попросив відключити лінію, бо вона під напругою, а по стадіону бігають діти. Диспетчер сказала, що скоро приїде бригада і біля проводу стоїть бабуся. Він вийшов на вулицю і переконався в цьому. Третій раз він подзвонив в диспетчерську РЕМ, там був ОСОБА_11 і він повідомив йому про загибель ОСОБА_4. Тільки після цього відключили лінію.
З урахуванням наведених вище доказів, суд вірно дійшов до висновку, що працівник відповідача - диспетчер РЕМ ОСОБА_3 у ситуації, що склалася ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті обриву електропроводів на вул. Садовій, діяла неправомірно. Вона неодноразово отримувала повідомлення про вказаний обрив електропроводів і наявність у них напруги, але не вжила передбачених місцевою інструкцією з ліквідації технологічних порушень заходів для відвернення загрози для життя людей, які полягали у негайному відключені пошкодженої електролінії, яка проходить у населеній місцевості.
Посилання відповідача на наявність обставин непереборної сили згідно довідки гідрометеоцентру, є не правовими і не підтвердженими відповідними доказами. Відповідач у цій частині не виконав вимог ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
За довідкою № 452 від 8 грудня 2000 року гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів, ІНФОРМАЦІЯ_1 по Одеській області спостерігались грози, місцями шквали 15-20 м/с. За синоптичної ситуації, що склалася по території Фрунзівського району при грозах могло бути шквалисте посилення вітру 25-27 м/с.
Судова колегія вважає, що з урахуванням сукупності наведених вище доказів, вказана обставина могла вплинути тільки на обрив електропроводів, але вона ніяким чином не впливала на об'єм та характер попереджувальних та наступних дій працівників відповідача щодо відвернення загрози для життя людей, яка виникла у зв'язку з обривом проводів.
Суд також не знайшов і інших підстав для звільнення відповідача від обов'язку відшкодування моральної шкоди, оскільки ним не надано доказів щодо наявності умислу або грубої необережності потерпілого, якому на час описаних подій виповнилось 1 рік і 6 місяців. Виходячи з ситуації, що склалася, та нормативних вимог щодо постачання електроенергії, позивачка не повинна була передбачати, як нормальний стан речей, наявність на вулиці, яка є загальнодоступним місцем, обірваних електропроводів під напругою.
Розмір відшкодування заподіяної позивачці моральної шкоди суд визначив виходячи з характеру та обсягу її душевних страждань, їх тривалості та неможливості відновлення немайнових втрат від загибелі сина та серцево-судинних захворювань, які були наслідком цієї психотравмуючої ситуації. Враховуються також час та зусилля, які були необхідні позивачці для відновлення попереднього стану і народження наступної дитини у 2003 році.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд позовні вимоги позивачки задовольнив частково і визначив належний до відшкодування відповідачем розмір моральної шкоди у 70000 грн.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, ч.1 п. 1 ст. 307, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства « Одесаобленерго » в особі Косовських електричних мереж відхилити .
Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської від 20 вересня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.