УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«14» листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді - Любобратцевої Н.І.
Суддів - Даніла Н. М.
- Чистякової Т.І.
При секретарі - Бурової Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця державної виконавчої служби в Центральному районі М.Сімферополя про повернення виконавчого документа, за апеляційною скаргою державної виконавчої служби у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на ухвалу Сімферопольського районного суду АР Крим від 03 серпня 2006року
ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на постанову державного виконавця виконавчої служби в Центральному районі м. Сімферополя про повернення виконавчого документу. Скарга мотивована тим, що 26.06.2006року постановою державного виконавця був повернутий виконавчий документ без виконання в порядку ст.. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Підставами для повернення виконавчого документа послужило те, що стягувач не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій незважаючи на попередження виконавця. Із зазначеною постановою заявниця не згодна, вважає, що державний виконавець своїми діями порушує її законні права, тому що у боржника є майно, на яке може бути звернене стягнення, крім того вимоги по авансуванню незаконні. Просила суд скасувати постанову державного виконавця від 26.06.2006року про повернення виконавчого листа без виконання. В судовому засіданні заявниця підтримала доводи скарги.
Державний виконавець скаргу не визнала, пояснила, що діяла у відповідності до вимог ст.. 40, 62 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 03 серпня 2006року скарга ОСОБА_1 задоволена. Суд поновив ОСОБА_1 строк на оскарження постанови державного виконавця ДВС у Центральному районі м. Сімферополя від 26.06.2006року. Визнав постанову державного виконавця виконавчої служби в Центральному районі М.Сімферополь від 26.06.2006року про повернення виконавчого листа стягувачу ОСОБА_1 неправомірною, зобов'язав державного виконавця виконавчої служби в Центральному районі М.Сімферополь здійснювати виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого листа № І-571\2004р. виданого Сімферопольським районним судом 20.10.2005року.
Не погодившись з ухвалою суду, державна виконавча служба у Центральному районі м. Сімферополь АР Крим подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати зазначену ухвалу, як постановлену з порушенням норм матеріального права, і провадження у справі закрити. Скарга мотивована тим, що повертаючи виконавчий лист стягувачу, державний виконавець діяла у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши представника апелянта, заявницю та її представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справа №22-6482/2005 р. Головуючий в першій
інстанції, суддя Хмарук Н.С.
Доповідач, суддя - Чистякова Т.І.
Задовольняючи заяву, суд виходив із її обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають законодавству та матеріалам справи.
Частиною п'ятою статті 62 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено авансування стягувачем витрат на виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Із матеріалів справи вбачається, що 15.11.2005року стягувачем була отримана постанова про відкриття виконавчого провадження на суму 10661грн і від неї надійшла заява про неможливість авансування витрат на виконавче провадження. З 15.11.2005року до 26.06.2006року державним виконавцем провадилися виконавчі дії по виконанню відкритого виконавчого провадження і 26.06.2006року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.4 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження" в зв'язку з відмовою стягувана авансувати витрати на проведення виконавчих дій. Але, перед прийняттям вказаної постанови, державний виконавець не виконав вимоги п.4 ч.1 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження" і не попередив стягувача про необхідність авансування витрат на виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості та про можливі наслідки відмови від авансування витрат на проведення виконавчих дій. Вказані обставини підтвердила в судовому засіданні апеляційного суду державний виконавець Зайцева В.М.
За таких обставин, висновки суду відносно неправомірності постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і законодавству.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскаржуючи висновки суду, апелянт не надав доказів, спростовуючих вказані висновки. Підстави для скасування ухвали суду по доводам, наведеним в апеляційній скарзі, відсутні.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу державної виконавчої служби у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим відхилити.
Ухвалу Сімферопольського районного суду АР Крим від 03 серпня 2006року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, України протягом двох місяців з дня її проголошення.