УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі судового

засідання Лаговській О.О.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Радомишльського районного суду від 19 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

встановила:

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Радомишльського районного суду від 19 грудня 2007 року, яким відмовлено у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_2. про стягнення з останнього 5900 грн. на відшкодування майнової та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, а тому на відповідача, згідно ст.1187 ЦК України, покладається обов'язок відшкодування шкоди як з володільця такого джерела, що відповідачем були порушені Правила дорожнього руху щодо дотримання швидкості руху, що з його, апелянта, боку не було допущено порушень щодо належного утримання тварин та що діями відповідача йому було заподіяно значну моральну шкоду.

Відповідач ОСОБА_2та його представники заперечують проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що в ніч з 28 на 29 червня 2006 року на автошляху Радомишль-Іванків, відповідач, керуючи автомобілем „Рено-Еспайс", реєстраційний номер НОМЕР_1 за дорученням від ОСОБА_3, здійснив зіткнення з групою коней, що переходили проїжджу частину автошляху. У результаті ДТП троє коней загинули, у тому числі і кінь, що належав позивачу.

Згідно вимог ст. 1187 ЦК України володілець джерела підвищеної небезпеки повинен відшкодувати заподіяну шкоду.

Проте, згідно роз'яснень п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (зі змінами) „Про практику розгляду судами цивільних

справ за позовами про відшкодування шкоди", якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.

Положеннями ст. 9 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" передбачено, що власники тварин повинні дотримуватися вимог санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози небезпеці людей, а також інших тварин.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада 2007 року встановлено, що ДТП сталася з вини власників (ОСОБА_1 таОСОБА_4) коней, які неналежно утримували їх.

Згідно п.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог, встановивши, що ДТП сталася з грубої необережності позивача, який неналежно утримував тварину, що виразилося в тому, що кінь перебував без догляду, його ноги не були спутані, він раптово в темну пору доби вийшов на дорогу.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності причинного зв'язку між діями відповідача щодо перевищення швидкості руху і наслідками ДТП є безпідставними, оскільки спростовуються висновком автотехнічної експертизи від 10 липня 2007 року (а.с.92-97).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Радомишльського районного суду від 19 грудня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Справа № 22ц/497    Головуючий у суді 1 -ї інстанції Коваленко В.П.

Категорія 44    Суддя-доповідач Матюшенко І.В.