Справа № 22а/46бЗ Головуючий у 1 інст. Котік Т.С.
категорія 69 Доповідач Кашапова Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2006 року
Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - Кашапової Л.М.
суддів - Миніч Т.І., Омельчука М.І.
при секретарі - Константіновій І.А.
з участю сторін, представника позивача
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою Житомирського обласного військового комісаріату на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 02 листопада 2006 року -
встановив:
В липні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Житомирського обласного військового комісаріату, в якому просив зобов'язати відповідача визнати його звільненим зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, ветераном військової служби та видати посвідчення ветерана військової служби для реалізації його конституційних прав.
Посилався на те, що на підставі наказу Міністра Оборони України від 08.09.2003 року №448 та наказу командира військової частини А-2038 від 07.11.2003 року був звільнений зі служби в запас за ст. 67 п.«в» Положення про проходження служби офіцерським складом, прапорщиками /мічманами/ Збройних Сил України /у зв'язку зі скороченням штатів/. Календарна вислуга років на момент звільнення складала 23 роки.
Зазначав, що його звільнення зі служби відбулося на підставі Державної програми реформування та розвитку ЗС України на період до 2005 року, затвердженої Указом Президента України від 27.07.2000 року, Закону України «Про чисельність ЗС України у 2000-2005 роках» та Директиви МО України від 02.12.2002 року № 115/1/011 «Про проведення організаційних заходів у ЗС України в 2003-2005 роках, якою передбачено розформування в/ч А-3123, в якій він проходив службу перед звільненням. А тому, на думку позивача, він має право на надання йому статусу ветерана військової служби у відповідності до вимог п.5 ст. 5
Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Вказував, що листом від 25.04.2006 року НОМЕР_1 Житомирський обласний військовий комісар відмовив йому у визначенні статусу ветерана військової служби, безпідставно посилаючись на те, що Закон України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей» набрав чинності з 15.06.2004 року, тоді як позивача звільнено зі служби 07.11.2003 року.
Вважає, що відмова відповідача порушує його права, які охороняються Конституцією України, та не узгоджується з рішенням Конституційного суду України від 27.02.2003 року.
В вересні 2006 року ОСОБА_1. подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати неправомірними дії ' посадових осіб Житомирського обласного військового комісаріату щодо відмови у визнанні його ветераном військової служби та зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат визнати його звільненим у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України з моменту його звернення з цього питання, визнати ветераном військової служби та видати посвідчення ветерана військової служби.
Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 02.11.2006 року позов задоволено.
Визнано дії посадових осіб Житомирського обласного військового комісаріату щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу ветерана військової служби неправомірними.
Зобов'язано Житомирський військовий комісаріат визнати ОСОБА_1 звільненим у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та надати статус ветерана військової служби з часу його звернення до військового комісаріату.
Стягнуто з Житомирського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 16грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі Житомирський обласний військовий комісаріат просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам та неправильно застосував норми матеріального закону, а тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Постановляючи рішення, суд визнав дії посадових осіб Житомирського обласного військового комісаріату щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу ветерана військової служби неправомірними, не зазначивши конкретно цих посадових осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, відмова у наданні позивачу статусу ветерана військової служби висловлена у листі від 25.04.2006 року НОМЕР_1, який підписав Житомирський обласний військовий комісар ОСОБА_2. З врахуванням вищезазначеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суд вирішив питання про права і обов'язки Житомирського обласного військового комісара, який не був притягнутий до участі в справі і коло повноважень якого суд не з'ясовував /а.с.28/.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд зобов'язав Житомирський обласний військовий комісаріат визнати позивача звільненим у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, тобто вирішив питання про зміну правових підстав звільнення з військової служби, не притягнувши до участі в справі військові установи, які звільняли ОСОБА_1 з військової служби: Міністерство оборони України та в/ч А-2038, яка не була розформована /а.с.24,25,29/.
За даних обставин, коли суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, постанову суду слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід уточнити характер та правові підстави позовних вимог, визначити належне коло відповідачів по справі, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам і запереченням сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір.
Керуючись ст.ст.195,198, 204, 205 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив :
Апеляційну скаргу Житомирського обласного військового комісаріату
задоволити частково.
Постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 02
листопада 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.