Справа №22а/4664 Головуючий у 1 інст. Гансецька А.А.
категорія 69 Доповідач Кашапова Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2 006 року
Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - Кашапової Л.М.
суддів - Миніч Т.І., Омельчука М.І.
при секретарі - Константіновій І.А.
з участю позивача
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Корольовської районної ради м.Житомира про стягнення коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 10 листопада 2006 року
встановив:
В червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів заборгованість по виплатах, передбачених ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2003-2005 роки, яка становить 3506грн. 60коп.
Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 10.11.2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам та неправильно застосував норми матеріального закону, а тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Розмір виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що відповідає вимогам ст.ст.62,67 даного закону, тобто Кабінет Міністрів України діяв в межах наданих йому законом повноважень.
Згідно вимог ст.2 Закону України від 13.12.2001 року «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік» до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінет Міністрів України здійснює перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на поточний рік.
Отже, в межах існуючих фінансових можливостей держава гарантує виплату окремих видів компенсацій і допомоги, в тому числі і тих, що є предметом позову, у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 2 6.07.1996 року №836, і позивач отримував допомогу на оздоровлення, передбачену ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протягом спірного періоду у визначеному розмірі: за 2003 рік - 26грн. 70коп., за 2004 рік - 26грн. 70коп., за 2005 рік -100грн., що підтверджується документально /а.с.4/.
За даних обставин, висновок суду щодо безпідставності позовних вимог є обґрунтованим і відповідає вимогам закону та матеріалам справи, а тому підстав для скасування постанови суду немає.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205 ч.1 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 10
листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.