Справа №11-907/2006 Категорія ст. 186ч. 2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Янчук Н.П. Доповідач  у 2 інстанції Мельничук Н.М.

УХВАЛА

Іменем  України

26 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої- судді............................. Мельничук Н.М

суддів.......................... Яковлєва С.В. та Єрещенка A.M.

участю

прокурора.......................... ... .Шкіль С.С.

адвоката .......................................

засуджених........................... ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, несудимий, засуджений за ст. 186ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від  відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 2 роки.

ОСОБА_2, судимий 04.01. 2006 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст.ст. 187, 69 КК України на 5 років обмеження волі, засуджений за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України до призначеного покарання приєднано частково невідбуте покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 04. 01. 2006 року та остаточно призначено до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

За ст. 304 КК україни ОСОБА_2 виправдано за недоведеністю.

Стягнуто з засуджених 105 грн. заподіяної матеріальної шкоди в солідарному порядку.

Згідно вироку 17.12.2005 року близько 18 годин 55 хвилин ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особа, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, знаходячись на території ЗОШ НОМЕР_1, що по АДРЕСА_1, помітили ОСОБА_3, який проходив по території школи.

Вказана вище особа запропонувала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкрито викрасти майно незнайомого.

Реалізуючи задумане, згідно розподілених ролей, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, біля будинку АДРЕСА_2 підбігла до лежачого на землі потерпілого та з метою подолання його волі та опору разом почали наносити численні удари ногами по тулубу, голові та обличчю потерпілого внаслідок чого спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синця та крововиливу на обличчі, синця на спині, які відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров"я. Під час нанесення ударів з кишені куртки ОСОБА_3 випав на землю мобільний телефон " Самсунг Х-100", який він відразу підібрав, однак інша особа почала вимагати передати вказаний телефон та на відмову потерпілого в присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які своєю присутністю долали волю потерпілого, шляхом ривка вирвав у ОСОБА_3 мобільний телефон вартістю 608 гривень з сім-картою вартістю 50 гривень на рахунку якої знаходилось 5 гривень та чохол вартістю 50 гривень, чим спричинили потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 713 гривень.

В апеляції засуджений просить вирок суду змінити призначити йому покарання без позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, засуджених, підтримавших апеляцію, заперечення прокурора проти апеляції, перевіривши вирок суду в межах апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Покарання винній особі призначено з врахуванням вимог ст.65 КК України.

ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин до постановления вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 04.01. 2006 p., але в період ведення досудового слідства по кримінальній справі порушеної проти нього за ст. 187 ч.1 КК України. ОСОБА_2 призначене мінімальне покарання передбачене санкцією ст. 186 ч.2 КК України.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах,

ухвалила:

апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2006 року щодо нього - без зміни.