Справа №11-893/2006 Категорія ст.115 ч.1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Верозуб О.А. Доповідач у 2 інстанції Мельничук Н.М.

УХВАЛА

Іменем  України

26 грудня 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого- судді.................. Романова О.В..

суддів............................... Мельничук Н.М. та Фоміна Ю.В.

з участю

прокурора................................. Вдовиченка І.М.

адвоката..................................... ОСОБА_1

та засудженого............................

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 на вирок Нов. - Волинського міськрайонного суду Житомирської від 25 жовтня 2006 року.

Цим вироком    ОСОБА_3,   несудимий засуджений за ст. 115 ч.1 КК України на 7 років позбавлення волі.

Стягнуто із засудженого на користь ОСОБА_4. 1600 грн. матеріальної шкоди та 9676 грн. 44 коп. судових витрат за проведення експертиз в доход держави.

Запобіжний захід - тримання під вартою. Згідно з вироком суду 1 інстанції ОСОБА_3 26 квітня 2006 року близько 21 години, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, біля під"їзду будинку АДРЕСА_1 під час сварки, що виникла на грунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_4., умисно наніс останньому сім ударів ножем в життєво важливий орган -грудну клітину і таким чином вбив його.

В апеляції адвокат ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, застосувати ст. 69 КК україни та пом"якшити призначене покарання ОСОБА_3, бо він скоїв злочин в неповнолітньому віці, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, несудимий, за місцем проживання характеризується позитивно.

Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_1 підтримавшого апеляцію, заперечення прокурора проти апеляції, перевіривши вирок суду в межах передбачених ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката не підлягає задоволенню.

Доводи апеляції адвоката про суворість призначеного покарання засудженому необгрунтовані.

Як встановлено із вироку суд 1 інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_3, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини справи, що пом"якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин в стані алкогольного сп"яніння, будучи неповнолітнім. Судом враховано поведінку потерпілого ОСОБА_4 та сімейний стан засудженого, його позитивну характеристику по місцю проживання, а також те, що він щиро розкаявся у вчиненому.

ОСОБА_3 призначено мінімальне покарання передбачене санкцією ст. 115 ч.1 КК України.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляцію адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новоград - Волинського міскрайонного суду  Житомирської області від 25 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.