Провадження № 2/742/630/14

Єдиний унікальний № 742/1728/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

секретаря - Хотінь Ж.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Прилуки Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - ВСТАНОВИВ:

22.04.2014 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який був укладений 15.11.2011 року виконкомом Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 05.

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що спільне життя з відповідачем не склалось. Між подружжям постійно виникають сварки та скандали, вони не знаходять спільної мови, не ведуть спільного господарства, а шлюб носить виключно формальний характер. В добровільному порядку через органи РАЦСу розірвати шлюб відповідач відмовляється. Позивач також категорично зазначила про недоцільність надання їм строку на примирення. Фактично сім'я розпалася та її подальше збереження є абсолютно неможливим. Дані обставини й змусили позивача звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу.

В судове засідання позивач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи /а.с.13/, не з'явилась, завчасно подала до канцелярії суду заяву про проведення розгляду справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на розірванні шлюбу, укладеного з відповідачем по справі, категорично заперечувала в наданні подружжю строку на примирення та не заперечувала щодо проведення заочного розгляду справи /а.с.15/.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, в силу ст.74 ЦПК України належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи /а.с.14/. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про розгляд справи у його відсутності не надав, у зв'язку з чим, суд, за письмовою згодою позивача, згідно ст.ст.224-226 ЦПК України, визнав можливим справу розглянути у відсутності відповідача за наявними доказами в матеріалах справи про права та взаємовідносини сторін в порядку заочного розгляду.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.197 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясував обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, розглянув надані ними докази, які мають юридичне значення, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст.ст.10,11 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні на підставі достовірних доказів встановлено, що 15.11.2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, виконкомом Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області був зареєстрований шлюб, про що 15.11.2011 року в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 05, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим 15.11.2011 року /а.с.6/.

Відповідно до вимог ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розлучення, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя сторін.

Як вбачається з цивільного позову, спільне життя з відповідачем не склалось. Між подружжям постійно виникають сварки та скандали, вони не знаходять спільної мови, не ведуть спільного господарства, а шлюб носить виключно формальний характер. В добровільному порядку через органи РАЦСу розірвати шлюб відповідач відмовляється. Позивач також категорично зазначила про недоцільність надання їм строку на примирення. Фактично сім'я розпалася та її подальше збереження є абсолютно неможливим.

Відповідно до вимог ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3,4 ст.56 СК України).

Відповідачем не надано доказів щодо обмежень реалізації права позивача на безперешкодне розірвання шлюбу з урахуванням положень ст.110 СК України.

На підставі наведеного, з урахуванням особливого характеру сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, беручи до уваги, що позивач категорично заперечувала проти збереження їх сім'ї та наполягала на розлученні, заперечуючи в наданні подружжю строку на примирення, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя і дійсні причини позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя те, що шлюбні стосунки фактично припинились і перебування їх у шлюбі носить виключно формальний характер, суд встановив справжнє прагнення позивача до розірвання шлюбу, а відтак приходить до переконання, що подальше збереження сімейних відносин при сформованих взаєминах між сторонами - неможливе, перспектива відновлення родини втрачена, а збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, що має істотне значення в даній справі, в зв'язку із чим даний позов і підлягає задоволенню.

З урахуванням положень ч.8 ст.235 ЦПК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається. Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно вимог п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України, під час ухвалення рішення, суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 243 грн 60 к. у відшкодування понесеного нею та документально підтвердженого судового збору /а.с.1/.

На підставі ст.ст.110,112,113,ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст.208,209,213-215,218,224-226 ЦПК України, суд - ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 15.11.2011 року виконкомом Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 05 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243 грн 60 к. в рахунок відшкодування судового збору.

Після розірвання шлюбу за позивачем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити прізвище - «ОСОБА_1».

Шлюб вважати припиненим в день набрання даним рішенням законної сили. Надіслати копію рішення, після набрання ним законної сили, до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Прилуцького міськрайонного суду

Чернігівської області В.Г. Павлов