Судове рішення #3671041
Справа №22 -384/08

Справа №22 -384/08                                     Головуючий у 1 інстанції Задорожна Л.І.

Категорія 34                                                   Доповідач Кривохижа В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2008 року               Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої:       Кривохижі В.І. Суддів:      Спірідонової Л.С., Чорнобривець О.С.

при секретарі     Чорній В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Ґайворонського районного суду від 13 грудня 2007 року, -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

У липні 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення права спілкування з дитиною.

Зазначали, що рішенням виконкому Гайворонської міської ради №359 від 22 червня 2006 року на підставі рішення Гайворонської міської опікунської ради №28 від 5 червня 2006 року позивача ОСОБА_3 призначено опікуном над малолітнім онуком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який залишився без батьківського піклування після ув'язнення батька в зв'язку із загибеллю матері - доньки позивачів. Цим рішенням опікуна зобов'язано створювати умови для спілкування та участі у вихованні підопічного онука ОСОБА_5 з відповідачами, яке протягом певних періодів часу виконувалось.

Проте, останнє таке перебування онука у відповідачів негативно вплинуло на психічний, моральний та фізіологічний стан дитини, оскільки відповідач ОСОБА_1, забравши його 3 січня 2007 року за місцем свого проживання на період шкільних зимових канікул за умови повернення онука 12 січня 2007 року, в обумовлений день дитину не повернув, в зв'язку з чим він пропустив навчання в школі з 15 січня по 17 квітня 2007 року.

Оскільки відповідачі в добровільному порядку дитину не повертали, вона, як опікун, змушена була звертатись до суду з позовом про відібрання дитини, який був задоволений рішенням цього ж суду від 2 квітня 2007 року, при виконанні якого відповідачі створювали скандальну ситуацію.

Вважаючи, що цими діями відповідачі перешкоджають у здійсненні зобов'язань по вихованню та піклуванню підопічного, позивачі і просили суд позбавити їх права спілкування та участі у вихованні дитини та стягнути заподіяну їм матеріальну та моральну шкоду.

 

Рішенням Гайворонського районного суду від 13 грудня 2007 року позовні вимоги задоволені частково.

Визначено способом участі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вихованні онука ОСОБА_5 періодичні побачення з ним за місцем проживання опікуна ОСОБА_3, можливість спілкування з дитиною за допомогою мобільного та електрозв'язку, листування, без надання можливості відвідування дитиною місця проживання відповідачів та спільного відпочинку і оздоровлення у відсутності опікуна ОСОБА_3, зобов'язавши останню, з урахуванням стану здоров'я дитини, не чинити перешкоди у спілкуванні відповідачів з дитиною та участі в його вихованні, та зобов'язавши сторони під час здійснення своїх прав спілкування з дитиною та між собою у його присутності дотримуватись правил поведінки з метою забезпечення здорового духовного та морального розвитку дитини. Стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивачів 71, 88 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 300 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування та порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначається, зокрема, що суд, всупереч думки органу опіки і піклування, дитини, яка бажає проживати в м. Гайвороні, позбавив відповідачів права спілкування з дитиною, в той час як вони мають такі ж права на спілкування та участь у вихованні. Суд не взяв до уваги, що онук не хотів їхати в м. Калинівку до позивачів, а тому виконавча служба не могла виконати рішення суду, про що надані відповідні докази. Крім того, суд самостійно, по своїй ініціативі, витребував докази з органу опіки і піклування, порушивши принцип змагальності сторін. Стягнення матеріальної шкоди- вартості проїзду в суд по іншій справі, та моральної шкоди в зв'язку з виконанням рішення по іншій справі, є безпідставним.

Заслухавши доповідача, пояснення представника органу опіки і піклування, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішенням Гайворонської міської опікунської ради №28 від 5 червня 2006 року та Гайворонської міської ради №359 від 22 червня 2006 року призначено опікуном над малолітнім онуком ОСОБА_5 ОСОБА_3, яку зобов'язано, зокрема, створювати умови для спілкування та участі у вихованні підопічного онука з дідом ОСОБА_1 та бабою ОСОБА_2 (а. с. 8, 9).

Матеріалами справи підтверджується, що судовими рішеннями відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо скасування вищезазначених рішень опікунської та міської ради ( а. с. 193-195).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пред'явлений до суду позов до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення їх права спілкування з дитиною ( а.с.2-4).

Вирішуючи ж справу по суті, суд цих вимог не розглядав.

Проте, зазначивши лише в резолютивній частині рішення про визначення

 

способів участі відповідачів у вихованні онука, суд вийшов за межі заявлених вимог, оскільки такий позов не пред'являвся.

Відповідно до п.5 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Оскільки судом не розглянуті позовні вимоги щодо позбавлення права спілкування та участі у вихованні дитини і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

 

УХВАЛИЛА:

 

Рішення Гайворонського районного суду від 13 грудня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація