Справа №22а/4555 Головуючий у 1 інст. Зайцев А.В.
категорія 69 Доповідач Кашапова Л.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2006 року
Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - Кашапової Л.М.
суддів - Плотіциної Н.А., Омельчука М.І.
при секретарі - Константіновій І.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про перерахунок та стягнення пенсійних коштів
за апеляційною скаргою Житомирського обласного військового комісаріату
на постанову Бердичівського міськрайонного суду від 02 жовтня 2006 року -
встановив:
В вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом, в якому просив визнати за ним право на перерахунок щомісячного підвищення пенсії, як учаснику бойових дій, виходячи із 150% фактичного розміру мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача зробити перерахунок розміру щомісячного підвищення пенсії, як учаснику бойових дій, і виплатити йому недоплачені пенсійні кошти за 2000-2006 роки в сумі 10815грн. 72коп., зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат в подальшому виплачувати підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, виходячи фактичного розміру мінімальної пенсії за віком.
Зазначав, що він являється пенсіонером Міністерства оборони, учасником бойових дій, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців», однак відповідач неправильно провів йому перерахунок пенсії, як учаснику бойових дій, оскільки не врахував вимоги ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якої пенсія учасникам бойових дій підвищується на 150 % від мінімальної пенсії за віком.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду від 02.10.2006 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Житомирський об'єднаний військовий комісаріат провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, як учаснику бойових дій, починаючи з січня 2000 року по червень 2006 року , з врахуванням 150% від мінімальної пенсії за віком та виплатити за вказаний період різницю у недоплаченій пенсії в розмірі 10815грн. 72коп.
В частині вимог щодо зобов'язання Житомирського обласного військового комісаріату в подальшому виплачувати підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, виходячи із фактичного розміру мінімальної пенсії за віком, відмовлено за безпідставністю.
Стягнуто з Житомирського обласного військового комісаріату на користь держави судовий збір в розмірі 51грн.
В апеляційній скарзі Житомирський обласний військовий комісаріат просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам та неправильно застосував норми матеріального закону, а тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу пенсія призначена та виплачується з порушенням вимог п.«г» ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
З таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до вимог ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ.
В послідуючому, з врахуванням того, що позивач являється учасником
бойових дій /а.с.б/, було проведено підвищення розміру пенсії
відповідно до ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Однак розмір підвищення пенсії /в сумі 19грн. 91коп. з 01.10.2003 року до 31.12.2005 року/ здійснено згідно пп. «е» п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» зі змінами, внесеними постановою Кабінетів Міністрів України від 27.08.2003 року №1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Задовольняючи позов, суд першої інстанції проігнорував вимоги ст.2 Закону України від 13.12.2001 року «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік», згідно якої до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінет Міністрів України здійснює перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на поточний рік.
Отже, в межах існуючих фінансових можливостей держава гарантує виплату окремих видів соціальних компенсацій і допомоги, в т.ч. і тих, що є предметом позову, у визначених вказаною постановою Кабінету Міністрів України розмірі.
З 01.01.2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.2005 року № 2939-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з яким підвищення пенсій ветеранам війни обчислюється в процентах від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: учасникам бойових дій - з 1 липня 2006 року, учасникам війни - з 1 січня 2007 року.
Законом України від 20.12.2005 року №3235-ІУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» передбачено, що при обчисленні підвищень та надбавок до пенсії, розмір яких встановлюється залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, слід застосовувати прожитковий мінімум, затверджений в абзаці 5 статті 65 вказаного Закону, а саме: з 01.01.2006 року - 350грн., з 01.04.2006 року 359грн., з 01.10.2006 року - 366грн. Житомирським облвійськкоматом проведено перерахунок пенсії позивачу, як пенсіонеру Міністерства оборони України.
За даних обставин, коли судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального закону і не враховано, що позивач в позовній заяві не зазначив конкретного розміру пенсії, нарахованої йому за вислугу років, та що відповідач виплачував позивачу пенсію та провів її перерахунок у відповідності з чинним законодавством, постанову суду слід скасувати в частині покладення на відповідача обов'язку щодо перерахуванню пенсії та виплаті недоплачених пенсійних коштів за період з січня 2 000 року по червень 2006 року і ухвалити нову постанову про відмову в позові за безпідставністю позовних вимог.
З врахуванням результату розгляду справи та того факту, що позивач звільнений від сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо його соціального захисту, відповідно до ст.22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», судовий збір в сумі 99грн. 56коп. /108.16-8.50/ слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.198,202,205 ч.2,207 КАС України, апеляційний суд -
постановив :
Апеляційну скаргу Житомирського обласного військового комісаріату
задоволити.
Постанову Бердичівського міськрайонного суду від 02 жовтня 2006 року скасувати в частині покладення на відповідача обов'язку щодо перерахунку пенсії, виплати різниці у недоплаченій пенсії ОСОБА_1, як учаснику Бойових дій, з врахуванням 150 % від мінімальної пенсії за віком за період з січня 2 000 року по червень 2006 року в сумі 10815грн. 72коп. та стягнення в доход держави державного мита в сумі 51грн.
Ухвалити нову постанову про відмову ОСОБА_1 в
задоволенні позовних вимог про покладення на Житомирський військовий комісаріат обов'язку щодо перерахунку пенсії, як учаснику бойових дій, та виплати недоплачених пенсійних коштів за період з січня 2000 року по червень 2006 року в сумі 10815грн. 72коп. за безпідставністю.
В решті постанову залишити без змін.
Судовий збір в сумі 99грн. 56коп. віднести за рахунок держави.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.