Справа № 2-180/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі Ханберовій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач з урахуванням уточнень в позові посилається на те, що 13.11.2006 року о 12 год. 45 хв. на перехресті вул. Запорізьке шосе - вул. Космічна у м.Дніпропетровську відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Пежо-605», державний номер НОМЕР_1, скоїв зіткнення з автомобілем «BMW-525і», державний номер НОМЕР_2, який належить йому на праві власності, яким керував водій ОСОБА_3 Вказана ДТП сталася з вини відповідача, в наслідок аварії належний йому автомобіль був значно пошкоджений і згідно висновку фахівця автотоварознавця № 1305 від 06.12.2006 року, складеного судовим експертом Проценко Р.Є., вартість матеріальної шкоди, з технічної точки зору, заподіяної власнику автомобіля «BMW-525і», державний номер НОМЕР_2, складає 19 465,88 грн. Крім того, в наслідок ДТП йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 5000,00 грн. В зв»язку з відмовою відповідача відшкодувати йому заподіяну матеріальну шкоду він був вимушений звернутися до суду, в зв»язку з чим поніс витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 203 грн. 80 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн., витрат, пов»язаних з проведенням експертних досліджень.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 19 465,88 грн., моральну шкоду в сумі 5000,00 грн., понесені витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені в позові та уточнені до нього, заявлені вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача понесені позивачем витрати по справі. В дане судове засідання представник позивача не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та в заочному порядку.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність вини відповідача у скоєнні вказаної ДТП.

В подальшому відповідач чи його представник в судове засідання повторно не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди представника позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В дане судове засідання треті особи не з»явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши докази по цивільній справі, ознайомившись зі справою про адміністративне правопорушення, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як встановлено в судовому засіданні, 13.11.2006 року о 12 год. 45 хв. на перехресті вул. Запорізьке шосе - вул. Космічна у м.Дніпропетровську відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Пежо-605», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, скоїв зіткнення з автомобілем «BMW-525і», державний номер НОМЕР_2, який належить позивачеві на праві власності та яким на той час керував водій ОСОБА_3

В результаті ДТП належний позивачеві автомобіль був пошкоджений і згідно «Висновку спеціаліста №1305 експертного автотоварознавчого дослідження спеціаліста по визначенню матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу від 06.12.2006 року», складеного судовим експертом Проценко Р.Є., вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «BMW-525і», державний номер НОМЕР_2, складає 19 465,88 грн. Будь-яких доказів в спростування зазначеного розміру матеріальної шкоди відповідачем суду не надано.

Судом встановлено, що постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.01.2007 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні вказаного ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 35,00 грн. Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.09.2007 року за протестом прокурора Бабушкінського району м.Дніпропетровська вказана постанова суду від 10.01.2007 року була скасована.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.10.2007 року провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито в зв»язку із закінченням строків притягнення до адмінвідповідальності, передбачених ст.38 КУпАП.

Разом з цим, суд дійшов висновку про те, що винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_2, який 13.11.2006 року о 12 год. 45 хв., керуючи автомобілем «Пежо-605», державний номер НОМЕР_1, на перехресті вул. Запорізьке шосе - вул. Космічна у м.Дніпропетровську, проїхав на заборонений сигнал світлофора «червоний», в наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «BMW-525і», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, чим порушив п.8.7.3. «е» Правил дорожнього руху України. Вказане підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом огляду місця ДТП, схемою пригоди, поясненнями в судовому засіданні третьої особи ОСОБА_3, свідка ОСОБА_7, який підтвердив зміст протоколу про адмінправопорушення, який він склав після ДТП та схему пригоди, а також свідком ОСОБА_8, який пояснив, що схема ДТП складалася на підставі місця розташування транспортних засобів та пояснень водіїв та вважав, що більш є логічними щодо обставин скоєння ДТП пояснення водія ОСОБА_3, тому він вважає, що автомобіль «ВМW-525і» їхав на зелений сигнал світлофора, місце контакту автомобілів знаходиться до узбіччя проїзної частини дороги, якщо їхати з центра.

В ході розгляду справи після надання сторонами та свідками пояснень щодо обставин ДТП, за клопотанням сторін, для встановлення винної особи, ухвалою суду у справі було призначено проведення судової автотехнічної експертизи, проведення якої було доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідницького інституту судових експертиз.

Відповідно до «Висновку судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи» № 897/898-12 від 23.03.2012 року, складеного вказаною експертною установою, на жодне питання, зазначене в увалі суду про призначення експертизи, експерт відповіді не надав, посилаючись на необхідність надання додаткових вихідних даних, котрі не можуть бути встановлені експертним шляхом, що підтвердив в судовому засіданні експерт ОСОБА_9

В зв»язку з зазначеним 08.06.2012 року судом була винесена ухвала, якою доручено УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області організувати проведення огляду працівниками ВДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області місця вказаної дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2, скласти схему місця ділянки дороги, де сталася ДТП, на якій відобразити необхідні додаткові вихідні дані.

Разом з цим, відповідно до наданих матеріалів водій ОСОБА_3 надав додаткові пояснення, а водій ОСОБА_2 на виклики працівників ДАІ для виконання ухвали суду не з»явився, в зв»язку з чим матеріали були повернуті до суду без виконання.

Відповідно до ч.1 ст.146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з»ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його з»ясуванні.

Згідно до ч.6 ст.147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов»язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

У відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.57 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

У відповідності до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наданих у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на наведені обставини та вказані положення цивільно-процесуального законодавства, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів. Крім того, суд бере до уваги те, що постанова Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10.01.2007 року, якою відповідач був визнаний винним у скоєнні вказаної ДТП, була скасована постановою суду від 25.09.2007 року саме з підстав його неналежного повідомлення про розгляд справи, а не з підстав недоведеності його вини у скоєння ДТП.

Таким чином, наявні у справі докази надають суду підстави вважати, що заподіяна матеріальна шкода у розмірі 19 465,88 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2, як з особи, винної у скоєнні ДТП, яка сталася 13.11.2006 року. Будь-яких належних та допустимих доказів відсутності вини у скоєнні вказаної ДТП відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Як встановлено в судовому засіданні в наслідок зазначеної ДТП з вини відповідача позивачу було дійсно заподіяно моральну шкоду, яку він оцінив в 5000,00 грн. Після пошкодження автомобіля позивач тривалий час не має можливості користуватися ним в за»язку з відсутністю коштів на його ремонт та відмовою відповідача відшкодувати шкоду, що зруйнувало його ділові та особисті плани, для потреб сім»ї та роботи у автомобілі він був вимушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя, що негативно вплинуло на його матеріальний та емоційний стан. В зв»язку з ДТП та пошкодженням автомобіля позивач переніс нервове потрясіння та переніс душевні страждання, а відтак суд вважає доведеним факт заподіяння відповідачем позивачу моральної шкоди в наслідок ДТП. Будь-яких доказів в обґрунтування своїх заперечень відповідачем суду не надано.

Вирішуючи питання про розмір компенсації позивачу моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу душевних страждань, яких він зазнав, та враховує, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсацію) моральної шкоди, якої б вистачило для морального задоволення позивача з боку відповідача, а не про покарання останнього за його неправомірні дії, що не відповідало б принципам цивільного законодавства, визначеним статтею 3 ЦК України. Виходячи з цього, суд вважає за можливе визначити доведеною заподіяну моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно до п.1 ч.2 цієї статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, пов'язані з розглядом судової справи та витрати для відновлення порушених прав, а саме: сплачені та документально підтверджені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн., судовий збір в розмірі 203 грн. 80 коп., витрати, пов'язані з проведенням експертного дослідження у сумі 450,00 грн., витрати на правову допомогу адвоката відповідно до договору у розмірі 3000,00 грн.; витрати, пов»язані з оплатою вартості судової експертизи у розмірі 1666 грн. 26 коп.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 19 465 грн. 88 коп., моральна шкода в сумі 3000,00 грн., понесені витрати в зв»язку з розглядом справи в загальній сумі 5319 грн. 76 коп., а всього 27 785 грн. 64 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 19 465 грн. 88 коп., моральну шкоду в сумі 3000,00 грн., понесені витрати по справі в сумі 5319 грн. 76 коп., а всього 27 785 грн. 64 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Т.О. Кудрявцева