УКРАЇНА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня 06 дня. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області
в складі: Головуючого - судді Косогор Г.О.
Суддів: Ткачук О.О. Ісаєвої Н.В.
При секретарі Ісаєвої Ю.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, представника ОСОБА_2на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_2, ОСОБА_4про визнання договорів недійсними, усунення від спадщини та визнання права власності, та за позовом ОСОБА_5, діючої від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_6, 2000 року народження, до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання право чинів недійсними та про визнання права власності,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2005 року позивачка ОСОБА_3звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання договорів недійсними, усунення від спадку та визнання права власності. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала, що з 02 червня 2004 року вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. 04 листопада 2004 року ОСОБА_7 видав генеральну довіреність на ім'я свого батька ОСОБА_2, на підставі якої останній після смерті ОСОБА_7 продав матері померлого ОСОБА_4 спадкове майно. Вказані дії батьків померлого значно збільшили їх частку у спадковому майні, зменшивши частки інших спадкоємців, тому позивачка просила усунути ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від спадщини, визнати договори купівлі-продажу спадкового майна недійсними та визнати за нею право спільної часткової власності на Уг частину спадкового майна, а саме: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, садового будинку №110 з господарськими будівлями та спорудами з земельною ділянкою 1, 12 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_4
Справа № 22 - 5727/2006 р. Головуючий 1- ої інстанції:
Чернявська Л.М. Доповідач: Ткачук О.О.
28 березня 2005 року ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси за заявою ОСОБА_3а порядку забезпечення позову було накладено арешт на нерухоме майно, а саме на: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, садовий будинок №110 з господарськими будівлями та спорудами з земельною ділянкою 1, 12 га, розташований за адресою: АДРЕСА_4
У липні 2005 року ОСОБА_5, діюча від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_5, 2000 року народження, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання правочинів недійсними та про визнання права власності. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала, що з 25 квітня 1999 року по 17 квітня 2002 року знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7. Від цього шлюбу 27 січня 2000 року народився син ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, після чого спадкове майно було передано у власність ОСОБА_4 шляхом нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_7 на підставі довіреності від 04.11.2004 р. Позивачка просила суд визнати договори купівлі-продажу спадкового майна недійсними та визнати за ОСОБА_6 право спільної часткової власності на 1/2 частину спадкового майна, а саме: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, садового будинку №110 з господарськими будівлями та спорудами з земельною ділянкою 1, 12 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_4
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2006 року вищевказані позови об'єднані в одне провадження.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2006 року на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України позовні вимоги ОСОБА_3та ОСОБА_5, діючої від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_5, 2000 року народження про визнання права власності на садовий будинок з господарськими будовами і спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_4, зареєстрований на ім'я ОСОБА_7на підставі свідоцтва про право власності від 07 грудня 2004 року, зареєстрованого Овідіопольським РБТІ, та земельну ділянку площею 0, 1200 га, розташовану за тією ж адресою, зареєстровану на ім'я ОСОБА_7на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку. - залишені без розгляду.
Цією ж ухвалою суд відмовив ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги своєї довірительки, позовні вимоги ОСОБА_5 визнав у повному обсязі.
ОСОБА_5 підтримала свої позовні вимоги, позовні вимоги ОСОБА_3визнала частково.
Представник ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала, позовні вимоги ОСОБА_5 визнала.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_5, діючої від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_5, 2000 року народження, - задоволені у повному обсязі.
На рішення та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2006р. принесена апеляційна скарга представником ОСОБА_2, в якій ставиться питання про скасування рішення та ухвали суду першої інстанції від 21 серпня 2006р. у частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі, та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні 29 листопада 2006р. представник відповідачки ОСОБА_4подав заяву у порядку ст. 299 ЦПК України про приєднання ОСОБА_4. до апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2006р., посилаючись на те, що з апеляційною скаргою на рішення суду ОСОБА_4 не зверталась, апеляційну скаргу ОСОБА_2 підтримує повністю.
На рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2006р. також подала апеляційну скаргу ОСОБА_1, в якій вона просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу АДРЕСА_2від 24 грудня 2004р. та визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_6 права спільної часткової власності в рівних частках в порядку спадкування на вказану квартиру, відмовити та скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2005 р. про забезпечення позову, стосовно накладення арешту на АДРЕСА_2, посилаючись на те, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд не притягнув її до розгляду справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення справи, що призвело до порушення її законних прав та інтересів.
Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповнота з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 10 п. З ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п. 1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яка діє від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_5 у частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, суд першої інстанції виходив з вимог ч. 1 п. 6 ст. 248, ч. 1 ст. 215 ЦК України, оскільки договори було укладено від імені ОСОБА_7за його довіреністю після його смерті.
Але задовольняючи позовні вимоги позивачів, стосовно визнання за ними права спільної часткової власності в рівних частках в порядку спадкування на АДРЕСА_2, суд першої інстанції не встановив кому на праві власності належить спірна квартира та безпідставно включив її до спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_7
Між тим, як вбачається з доданих до апеляційної скарги ОСОБА_1матеріалів, спірна АДРЕСА_2 у м. Одесі, належить на праві власності ОСОБА_1 Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2005р. були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання довіреності та договору дарування недійсним. Визнано недійсним договір дарування АДРЕСА_2, укладений 21 листопада 2003р. між ОСОБА_1, від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_2 та ОСОБА_7, за ОСОБА_1 визнано право власності на вищевказану квартиру. Рішення набрало законної сили 04.11.05р.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для включення АДРЕСА_2 до спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_7
Що стосується висновків, зроблених у рішенні про усунення спадкоємців за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_4. від спадщини на підставі ч. 2 ст. 1224 ЦК України, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував вищеназвану правову норму до правовідносин, які виникли по цивільній справі.
Згідно ч. 2 ст. 1224 ЦК України, не мають права на спадщину особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві складати заповіт, внести до нього зміни, або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих, чи в інших осіб, або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині. Таким чином, усунути спадкоємця від спадщини з цих підстав можна тільки якщо він вчинив дії вказані у ч. 2 ст. 1224 ЦК України при складанні заповіту. Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру заповітів НОМЕР_1 від 10 березня 2005рю відомості про заповіти ОСОБА_7- відсутні (а.с. 66), тому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є спадкоємцями за законом і передбачені законом підстави для усунення їх від спадщини по справі відсутні.
Таким чином, судова колегія вважає, що згідно ст. 1261 ЦК України, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_7померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. є його дружина ОСОБА_3, мати ОСОБА_4, батько ОСОБА_2, та син ОСОБА_6
ОСОБА_3, ОСОБА_2, та ОСОБА_5 -законний представник малолітнього ОСОБА_6 у передбаченому законом порядку прийняли спадщину, а ОСОБА_4 відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України відмовилась від прийняття своєї частки в спадщині на користь малолітнього онука ОСОБА_5, 27.01.2000 року народження.
Враховуючи вищевикладене, за спадкоємцями необхідно визнати право спільної часткової власності у рівних частках в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3. Але з урахуванням відмови ОСОБА_4 від своєї частки у спадщині на користь ОСОБА_6 за останнім визнається право власності у порядку спадкування на 1/2 частки, за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1/4 частки.
У зв'язку з тим, що судом вирішено питання про право на спірні квартири, за сторонами визнано право спільної часткової власності у рівних частках в порядку спадкування на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 суд вважає, що у застосуванні заходів забезпечення позову відпала необхідність.
З урахуванням того, що апеляційні скарги апеляційним судом задовольняються частково та по справі ухвалюється нове рішення, апеляційна скарга ОСОБА_2 у частині оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2006р. у частині відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі - відхиляється.
Керуючись ст. ст. ч. 6 ст. 154, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1та ОСОБА_2-задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2006р. скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3задовольнити частково.
Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 від 24 грудня 2004р., укладений між ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_7, на підставі довіреності, посвідченої 04 листопада 2004р. ОСОБА_8, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_2 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_3
Визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_3 від 30 грудня 2004р., укладений між ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_7, на підставі довіреності, посвідченої 04 листопада 2004р. ОСОБА_8, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_2 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_3
Визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_2і від 24 грудня 2004р., укладений між ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_7, на підставі довіреності, посвідченої 04 листопада 2004р. ОСОБА_8, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_2 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_4
Повернути сторони до первісного стану.
Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6ем право спільної власності на АДРЕСА_1, АДРЕСА_3 в наступних частках: за ОСОБА_3на 1/4 частки, за ОСОБА_2 на 1/4 частки, за ОСОБА_6ем на 1/2 частки.
В решті позову відмовити.
Скасувати ухвалу судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.03.2005 р. про
забезпечення позову, знявши арешт з АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 які зареєстровані на ім'я ОСОБА_4, яка мешкає АДРЕСА_4
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.