АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - ЛевенцяБ.Б.
суддів - Кварталової A.M., Станкевича В.А.
при секретарі - Кодінцевої СВ. за участі представника позивачки Хархан О.В. представника апелянта ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2006 року, в справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3про визнання угоди недійсною і права власності на житлове приміщення -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2006 року, позовні вимоги задоволені, визнано недійсним договір про намір укладений між позивачкою і відповідачкою про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу квартири, визнано за позивачкою право власності на двохкімнатну реконструйовану АДРЕСА_1ї в м. Одесі, загальною площею102,4 кв.м., (а.с.6-13,20,21)
Одеська міська рада звернулась до суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення суду першої інстанції в частині визнання за позивачкою права власності на реконструйовану квартиру скасувати і повернути справу на новий розгляд, посилаючись при цьому, що суд першої інстанції розглянув справу без її участі вирішив питання про права та обов'язки як особи, що не була залучена до участі в справі.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи скарги, яку попросив задовольнити, представник позивачки заперечувала проти скарги, яку попросила відхилити.
Позивачка, повідомлена належним чином про час та місце слухання справи, про що в справі є докази (а.с. 79-80), до суду не прибула про причини неявки не повідомила.
Повідомлення ОСОБА_3 повернулось до суду із відміткою, що ОСОБА_3 за вказаною нею суду адресою не проживає, що підтверджується протоколом судового засідання, реєстраційною відміткою паспорту ОСОБА_3, повідомлення працівників пошти.(а.с.4, 15, 16, 62). Судом повідомлення ОСОБА_3 спрямовувалось також на адресу, зазначену апелянтом, яке також повернулось без вручення. Згідно до вимог 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь в справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання(перебування, знаходження) під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження, судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
В матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_3 про зміну адреси місцезнаходження. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, за таких обставин, колегія суддів визнає ії повідомлення належним і вважає можливим розглядати справу без участі відповідачки. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення прибувших учасників судового розгляду, обговоривши доводи скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності за позивачкою на реконструйовану квартиру скасувати з направленням справи в цій частині на новий розгляд, враховуючи наступне.
Рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору про намір від 10 січня 2006 року(а.с.6-7) є правильним і сторони та апелянт його не оспорюють.
Визнаючи за позивачкою право власності на реконструйовану квартиру загальною площею 102,4 кв.м., суд першої інстанції виходив з того, що таке право набуто нею у порядку, встановленому законом. З таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки він не підтверджується доказами по
Справа № 22-5417/2006 р. Головуючий у першій інстанції Плавич І.В Доповідач Левенець В.В.
справі і є помилковим за таких підстав:
Згідно до вимог ст. 41 Конституції України, ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Як видно із п. 4.9 Договору купівлі-продажу, 13 грудня 2004 року(з часу державної реєстрації) позивачка набула право власності на АДРЕСА_1ї в м. Одесі, загальною площею 45,4 кв.м., в тому числі житловою 30,7 кв.м.(а.с.8)
Із позовної заяви і технічного паспорту встановлено, що позивачка просить суд визнати право власності на АДРЕСА_1ї в м. Одесі, яка після проведеної реконструкції складає загальну площу 102,4 кв.м., в тому числі житловою 30,7 кв.м, а збільшення загальної площі відбулось внаслідок прибудови до квартири, розташованої на першому поверсі площею 19 кв.м. і 38 кв.м. (4-5, 9-10)
Право власності ОСОБА_2 на належну їй АДРЕСА_1ї в м. Одесі, загальною площею 45,4 кв.м., яка складається з жилої кімнати - загальною площею 17,9 кв.м., жилої кімнати - загальною площею 12,8 кв.м., кухні - загальною площею 6,3 кв.м., ванної кімнати - загальною площею 2,6 кв.м.. коридору - загальною площею 5,4 кв.м., вбудованої шафи - загальною площею 0,4кв.м., будь-кім до цього часу не оспорюється і додаткового визнання такого за рішенням суду не потребує.
Законність прибудов до квартири у вигляді веранди - загальною площею 19 кв.м. і іншої веранди -загальною площею 38 кв.м. оспорює апелянт. Докази того, що вказана прибудова не є самовільною позивачка не надала і в матеріалах справи вони відсутні.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Проте, на ці вимоги закону, суд першої інстанції уваги не звернув, питання пов'язані з виділенням земельної ділянки, відповідність прибудов технічним вимогам і нормам у встановленому порядку не досліджував, можливості їх збереження не з'ясував. Власника земельної ділянки, на якій здійснена прибудова до квартири позивачки, Одеську міську раду, управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до участі в справі не притягнув і як видно із протоколу судового засідання(а.с. 18-19), останні не приймали участі в розгляді справи в суді першої інстанції, а в матеріалах справи немає доказів, що ці особи були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи або притягувались судом до участі в справі.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку, що за таких обставин суд першої інстанції розглянув справу і вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі в справі і належним чином не були повідомлені про час та місце судового засідання, чим порушив вимоги ст. 6,27, п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України, оскільки ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи і права на участь в розгляді своєї справи.
Вказане, зважаючи на вимоги ст. 303, п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності на реконструйовану квартиру за позивачкою і з направленням справи на новий розгляд.
Таке рішення, на думку колегії суддів, не впливає на права та обов'язки ОСОБА_3 за оспорюваним договором про намір.
Прохання апелянта до суду апеляційної інстанції про призначення справи до розгляду в загальному порядку після часткового скасування оскаржуваного рішення, не засновано на вимогах законодавства, тому задоволенню не підлягає
Керуючись ст. 303, п.5 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Одеської міської задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2006 року в частині визнання за позивачкою ОСОБА_2права власності на належну їй двохкімнатну АДРЕСА_1ї в м. Одесі, загальною площею102,4 кв.м., яка складається з жилої кімнати - загальною площею 17,9 кв.м., жилої кімнати - загальною площею 12,8 кв.м., кухні -загальною площею 6,3 кв.м., ванної кімнати - загальною площею 2,6 кв.м.. коридору - загальною площею 5,4 кв.м., вбудованої шафи - загальною площею 0,4кв.м., веранди - загальною площею 19 кв.м., веранди -загальною площею 38 кв.м. - скасувати з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду в іншому складі суду, в іншій частині - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: