УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Парапана В.Ф.

Суддів: Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.

При секретарі: Яні Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Київської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником будинку АДРЕСА_1, який складається із веранди, коридору, трьох житлових кімнат, кухні та санвузлу, загальною площею 76,5 кв.м.

В 1993р. він добудував до будинку літню кухню площею 27,2 кв.м, та гараж площею 31 кв.м., які згідно із технічним паспортом, виготовленим КП «ОМБТІ та РОН» від 19.05.2006р., визнані самочинним будівництвом і він не набув на них право власності.

Однак, враховуючи те, що літня кухня та гараж побудовані відповідно до вимог будівельно-технічних норм в Україні, їх експлуатація безпечна, вони не порушують права інших осіб та були збудовані на земельній ділянці, яка відноситься до земель житлової та громадської забудови, позивач на підставі ст.ст. 16, 376 ЦК України просив про задоволення позову.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням суду від 26 вересня 2006 р. позов задоволено.

У апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріли справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що оскільки позивач є власником основного будинку, який розташований на закріпленій за будинком земельній ділянці, а самочинно збудовано майно знаходиться в нормальному технічному стані та пригідне для подальшої експлуатації.

Справа № 22-6429/2006г                                 Головуючий в 1 інст: Домусчі СП.

Категория -    5                                                                    Доповідач: Парапан В.Ф.

суміжні землекористувачі не мають претензій до розмірів земельної ділянки, а також до будівель, що розташовані на ній, тому на підставі ч.З ст.376 ЦК України позивач набув право власності на самочинні будівлі.

Проте погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, тому що він зроблений на неповно з'ясованих обставинах справи, з порушенням прав інших осіб та з неправильним застосуванням норм матеріального права.        

Вирішуючи справу із підстав, передбачених ч.З ст.376 ЦК України, районний суд фактично визнав, що ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була йому відведена для цієї мити та що земельна ділянка під уже самочинно збудовано майно йому надана у встановленому порядку.

Але таких даних в матеріалах справи немає.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем під самочинно збудованими будівлями фактично захвачено земельну ділянку, яка належить Одеській міській раді, чим порушено права цієї особи як власника.

Згідно із рішенням Одеської міської ради від 27 червня 2006 року № 20-V Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради - спеціально уповноваженому органу містобудування та архітектури, були надані повноваження щодо звернення до суду з позовами про знесення самовільно збудованих (реконструйованих) об'єктів нерухомого майна або зобов'язання осіб, що здійснюють будівництво (реконструкцію), привести його у відповідність до проекту чи усунути істотні порушення будівельних норм і правил.

У  зв'язку  з  цим  зазначене  Управління  архітектури  та містобудування Одеської міської ради обов'язково повинно бути залучено судом до участі у справи в якості третьої особи чи відповідача у справах  про  визнання  права  власності  на  самочинно  збудовані (реконструйовані) об'єкти.

 Однак суд не притягнув до участі у справи Одеську міську раду (Управління архітектури та містобудування) та не повідомив її про розгляд справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Оскільки районний суд вирішив питання про права та обов'язки Одеської міської ради, яка не була залучена судом до участі у справи, його рішення не може залишатися в силі.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307 ч.1 п.5, 311 п.4, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Київської районної адміністрації Одеської міської ради задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції, Іншим суддею.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.