АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2006 року                                                                                             м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Каранфілової В.М.

суддів - Сидоренко І.П.. Троїцької Л Л.

при секретарі - Асанової 3.1. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника Державного підприємства „Одеський судноремонтний завод „Україна" І.В.Платонової на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2006 року на окрему ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до Державного підприємства „Одеський судноремонтний завод „Україна" про поновлення на роботі та відшкодування витрат на лікування та моральної шкоди,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування витрат на лікування та моральної шкоди, стягнення оплати за лікарняним листом. При цьому вказуючи, що він працював на посаді провідного юрисконсульта у відповідача і був незаконно звільнений наказом за п. 1 ст. 40 КЗпП України

Рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено частково. ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді провідного юрисконсульта та стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу 13180 грн. 50 коп., моральну шкоду 30000 грн. , витрати на правову допомогу 3000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Крім того, суд постановив окрему ухвалу про порушення чинного законодавства відповідачем на ім'я міністра транспорту та зв'язку України та прокурора Одеської області

В апеляційній скарзі представник Державного підприємства „Одеський судноремонтний завод „Україна" просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у позові та скасувати окрему ухвалу.

Колегія суддів, заслухав суддю - доповідача, вивчив матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, заперечень на них, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення з відповідача моральної шкоди та витрат на правову допомогу скасуванню з ухваленням нового рішення, а в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін, окрема ухвала підлягає скасуванню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі, про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції

Справа   №   22ц-5949/06                                                               Категорія ЦП: 40

Головуючий у першій інстанції- Андрухів В.В. Доповідач - Каранфілова В.М.

обгрунтовано виходив з того, що відповідачем порушені вимоги ст..ст..40 ч 1  та ст.. 42 КЗпП  України.

Так  судом першої інстанції і судовою колегією встановлено, що наказом директора ОСЗ  "Україна" від 02.02.2005 року ОСОБА_1 було попереджено про скорочення чисельності штатів і наказом від 18.04.2005 року №   НОМЕР_1 ОСОБА_1 було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Наказом від  10.02.2005 року до штатного розкладу було введено посаду начальника юридичного управління з окладом 1250 грн. і на дану посаду було прийнято ОСОБА_2

А станом на 01.07.05 року, тобто менше чім через півтора місяця після звільнення позивача,   до штатного розкладу було введено посаду юрисконсульта з окладом 959 грн.

Посада начальника юридичного управління, або інша посада позивачу не пропонувалась перед звільненням у порушення вимог ст.. 40 ч 2 КЗпП України.

Крім того відповідно до вимог ст.. 42-1 ч 1 КЗпП України  працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених п 1 ст. 40 КЗпП України, протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

За таких підстав колегія погоджується з висновком суду про поновлення на роботу ОСОБА_1 та стягнення на його користь оплати за час вимушеного прогулу.

Також колегія погоджується з рішенням суду про відмову у позові ОСОБА_1 про стягнення коштів на лікування та прийняття до оплати лікарняних листів, оскільки за дні, на які видані лікарняні листки, суд стягнув заробітну плату. Крім того, колегія вважає, що листки непрацездатності за період з 19.04.05 р. по 28.04.05 р. \а.с. 11\ та з 29.40.05 . по 16 05.05 р. \а.с.12\ були видані у той час, як позивач не працював, у порушення п. 1.3.1. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян., затверджену наказом Міністерства охорони здоров'я в  Україні 13.11.2001 р. і зареєстрованої у Міністерстві юстиції.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення коштів на лікування не доказані.

Позивач не представив суду доказів про те, що погіршення стану здоров; я   його зв'язано з звільненням з роботи.                                                                                            

Стягуючи моральну шкоду, суд виходив з того, що порушення трудових прав позивача призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв,язків, потреби докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Колегія погоджується з висновком про спричинення позивачу моральної шкоди, але вважає, що у відшкодування моральної шкоди можливо стягнути 3000 грн.

Крім того, колегія не погоджується з висновком суду про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у сумі 3000 грн. Вважає, що у цій частині вимог позивачу необхідно відмовити, оскільки в цій частині рішення прийняте  у порушення вимог ст.ст. 79, 84, 88 ЦПК України.

Судова колегія вважає, що з мотивованої частини рішення необхідно виключити висновок про безпідставне виключення з штатного розкладу державного підприємства юридичних посад.

Обговорюючи окрему ухвалу, колегія прийшла до висновку про те, що вказана окрема ухвала підлягає скасуванню, оскільки суду не надано права про втручання у господарську діяльність підприємств, хоча вони були б і державні. Право про встановлення штатного розкладу надане керівнику такого підприємства на його розсуд.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.   303, 307 ч 1 п 1 та п 2, 309, 316 , 317   ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

вирішила:

Апеляційні скарги представника Державного підприємства ..Одеським судноремонтний завод „Україна" І.В.Платонової задовольнити частково,

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13.1Х.2006 року у частині стягнення на користь ОСОБА_1з Державного і підприємства „Одеський судноремонтний завод „Україна"' моральної шкоди та витрат на правову допомогу скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Стягнути з Державного підприємства „Одеський судноремонтний завод „Україна"

на користь ОСОБА_1моральну шкоду у сумі 3000 грн . \ три тисячі

гривень \ . У позові ОСОБА_1про стягнення витрат на правову

допомогу 3000 грн. відмовити.                                                         

Виключити з рішення суду висновок про безпідставне виключення з штатного розкладу державного підприємства юридичних посад. В іншій частині рішення суду залишити без зміни. Окрему ухвалу суду від 13.09.2006 року скасувати.

Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України   протягом 2-ох місяців з дня його   проголошення.