Єдиний унікальний номер 234/15163/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4274/2014
Головуючий у 1 інстанції : Марченко Л.М.
Категорія : 27 Доповідач : Кіянова С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області
в складі : головуючого - судді Прокопчук Л.М.
суддів : Кіянової С.В., Корчистої О.І.
при секретарі Попченко В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду від 19 березня 2014 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»звернувся до суду 20.11.2013 року з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 08.12.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір, за яким ОСОБА_1 отримала кредитну картку «Універсальна» з встановленим лімітом у розмірі 3 900 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. З Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які разом із заявою позичальника складають договір про надання банківських послуг вона була ознайомлена. Але, внаслідок неналежного виконання зобов»язання станом на 31.08.2013 р. виникла заборгованість у розмірі 15 173,76 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 3 613,71 грн.,заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 7 903,78 грн., комісії у розмірі 2 457,52 грн. та штрафів відповідно до п.8.6 Умов у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 698,75 грн. (процентна складова). Картковий рахунок відкрито на необмежений термін. Пунктом п.9.12 Умов передбачено, що Договір діє протягом 12 місяців з дня його підписання. Якщо протягом даного строку ні одна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Оскільки жодна із сторін не припиняла дію договору, то позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15 173,76 грн.
Рішенням Краматорського міського суду від 19 березня 2014 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість, яка виникла станом на 31.10.2013 року у розмірі 15 173,76 грн. та судові витрати у розмірі 229,40 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано, що кредитну картку вона отримала одночасно із зарплатною карткою 08.12.2006 р. на підставі заяви про відкриття рахунку, було встановлено строк дії кредитного ліміту, який дорівнює стоку дії карти. З Умовами та Правилами надання банківських послуг її не ознайомлювали. Останній раз погашення процентів нею було здійснено 08.02.2008 р. у розмірі 128 грн. За договором вона зобов»язалася сплачувати щомісячно платежі у розмірі 7% від суми заборгованості, тобто було встановлено строк виконання окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів, тобто до кінця поточного місяця), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору, тому суд повинен був застосувати строки позовної давності, про які вона заявляла.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з»явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог з наступних підстав.
Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що 08.12.2006 р. між сторонами було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримала кредитну картку «Універсальна» з встановленим лімітом у розмірі 3 900 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Своїм підписом відповідачка підтвердила факт ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які разом із заявою позичальника складають договір про надання банківських послуг. Але, внаслідок неналежного виконання зобов»язання станом на 31.08.2013 р. виникла заборгованість у розмірі 15173,76 грн., яка складається із 3613,71 грн. - заборгованість за кредитом, 7903,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2457,52 грн. - комісія за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов - 500 грн. штраф (фіксована частина) та 698,75 грн. штраф (процентна складова). Згідно п.9.3 Умов картковий рахунок відкритий на необмежений термін. Згідно п.9.12 Умов, Договір діє протягом 12 місяців з дня його підписання. Якщо протягом даного строку ні одна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Оскільки не було встановлено факту надходження від відповідачки ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» інформації про припинення договірних відносин, то діє умова щодо пролонгації договору. Доказів того, що відповідач повернула картку банку не надано, тому стягнуто заборгованість у повному обсязі.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки вони суперечать вимогам матеріального та процесуального права.
Так, відповідно до відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви 08.12.2006 р. ОСОБА_1 було отримано у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитну картку «Універсальна» з лімітом 3 900 грн. під процентну ставку 36% річних на залишок заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.17-25).
Згідно п.8.6 Умов і правил надання банківських послуг у разі порушення позичальником строків платежів більш ніж на 120 днів, позичальник зобов»язаний оплатити Банку штраф у розмірі 250 грн. та 5 % від суми позову.
Відповідно до п.5.4 зазначених Умов строк погашення по кредиту по платіжній картці провадиться у наступному порядку : строк погашення процентів по кредиту - щомісячно за попередній місяць, строк погашення кредиту - в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, зазначеного на платіжній картці.
Відповідно до п.9.12 Умов Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформувала іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.
Таким чином, строк дії картки складає з 08.12.2006 р. до кінця грудня 2007 р.
Проте, сторони встановили як строк дії договору - не пізніше останнього дня місяця, зазначеного на платіжній картці, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню в строк до 25.12.2007 року, тобто строки сплати кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.
Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч.3 ст.254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Судом першої інстанції встановлено, що з 08.02.2008 р. відповідач взагалі припинила виконання кредитного зобов»язання з погашення кредиту та сплати процентів, у той час як з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду 20.11.2013 р., тобто з пропуском строку передбаченого законом та договором.
Згідно розрахунку станом на 31.08.2013 р. за ОСОБА_1 значиться заборгованість у розмірі 15 173,76 грн., яка складається із боргу за кредитом у розмірі 3 613,71 грн., боргу за процентами у розмірі 7 903,78 грн., боргу по комісії у розмірі 2 457,52 грн., а також штрафи у розмірі 500 грн.(фіксована частина) та 698,75 грн. (процентна складова). (6-16).
Відповідно до ст..256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Апеляційним судом враховано, що відповідачем ОСОБА_1 письмово ( у запереченні) було заявлено про застосування строку позовної давності)
Відповідно до ч.1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.
У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки), положення п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами до кінця кожного поточного місяця, наступного за місяцем, в рахунок якого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Отже, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Висновки суду першої інстанції про те, що строк дії картки не співпадає із строком дії договору, який лонгується, суперечать вимогам зазначеного закону, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову внаслідок пропуску строку позовної давності.
Відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права..
Керуючись ст..ст.307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Краматорського міського суду від 19 березня 2014 року скасувати.
Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді :