Справа №11-871 /2007р. Головуючий 1 -ї інстанції Бойко Л .Л.
Категорія: ч. 2 ст. 186 КК Доповідач апеляційної інстанції Пісной І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі: головуючого Карпія В.М. суддів Тимошевського В.П., Пісного І.М. за участю прокурора Данчука В.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 29.10.2007р., яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця с ново миколаївка, Новобузького району Миколаївської області, раніше судимого: 09.08.1993р. Новобузьким районним судом за ст. 140 ч. 2 КК України - до 1-го року 6-ти місяців виправних робіт; 21.12.1995р. Новобузьким районним судом за ст. 140 ч. 2, 229-6 ч. 1 КК України - до 3-х років позбавлення волі, звільненого 25.10.1996р. по амністії; 17.07.1997р. Новобузьким районним судом за ст. 140 ч. 2, ст. 141 ч. 1, ст. 42 КК України - до 7-ми років 6-ти місяців позбавлення волі, звільненого за відбуттям покарання 14.10.2004 р.
- засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України - до 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 21.08.2007р. близько 20-30 години він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на березі Центрального ставка в м. Баштанка відкрито заволодів мобільним телефоном «Соні-Еріксон», який належав потерпілому ОСОБА_2, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну
суму 774, 17 грн. Після чого побіг в напрямку центра міста, де телефон продав.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений просить змінити вирок, призначивши йому більш м'яке покарання, оскільки на його думку суд при призначенні покарання не врахував обставини, що пом'якшують його вину, а саме те, що його мати похилого віку та сестра потребують допомоги.
Крім того вважає, що судовий розгляд проводився з порушенням процесуального закону України а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що судовий розгляд проводився українською мовою, хоча він просив вести російською якою він спілкується з дитинства, тому половину судового розгляду не розуміє.
Звертає увагу на знаходження потерпілого під час події в стані алкогольного сп'яніння, та що потерпілий в зв'язку з цим не пам'ятає обставин події. Стверджує, що телефон у потерпілого він не зривав, а останній дав йому добровільно, про що давала показання свідок ОСОБА_3.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, який просив вирок залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, посилаючись на законність та обгрунтованість вироку; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її не підлягаючою задоволенню за таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за обставин встановлених судом, - відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, детальний аналіз яких наведений у вироку.
Вказівки засудженого про те, що він лише незаконно, без відома потерпілого продав телефон останнього, колегія суддів вважає як неспроможні та такі, що спростовуються здобутими доказами.
Так, про відкрите заволодіння телефоном дав показання потерпілий, з яких вбачається, що засуджений зірвав з його шиї телефон та втік з місця події.
Про відкрите заволодіння ОСОБА_1 телефоном потерпілого дала показання й свідок ОСОБА_3., яка показала, що бачила як потерпілий ОСОБА_2 намагався догнати засудженого, а повернувшись повідомив що ОСОБА_1 відібрав у нього телефон.
Сам засуджений пояснював в судовому засіданні, що він дійсно зірвав з шиї потерпілого телефон та втік, а після продав телефон таксисту за 160 грн.
В цій частині його показання збігаються з даними що містяться в протоколі виїмки телефона у свідка ОСОБА_4 - таксиста, якому ОСОБА_1 продав телефон.
Тому висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.
Процесуальних порушень по справі колегія суддів не вбачає. Посилання засудженого на відмову суду вести засідання російською мовою оскільки він української не розуміє, колегія суддів розцінює як неспроможні.
Так, ОСОБА_1 народився та мешкає в сільській місцевості Миколаївської області. Під час досудового слідства при допиті в якості обвинуваченого він сам побажав давати показання українською мовою (л.с. 59), а при судовому розгляді справи він не заявляв ніяких клопотань щодо мови ведення судового засідання, що підтверджується змістом протоколу судового засідання (л.с. 75-78).
Покарання засудженому призначене у повній відповідності до вимог ст. 65-67 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого, даних про особу засудженого, який характеризується негативно, обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, та пом'якшуючих - визнання вини і захворювання на туберкульоз.
Щодо необхідності його допомоги матері та сестрі - таких даних суду не надано.
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення покарання, а тому вирок належить залишити без зміни, а апеляцію без задоволення.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а постановлений відносно нього вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2007 року - без зміни.