АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

________________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ____

Справа № 22-6899/0бр.                        Голов. 1 інст.- Білоусов М. Н.

Доповідач - Белинчук Т. Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 06 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

Головуючого, судді   Панкова М. В., Суддів   Ісаєва Г. А.,

Белинчук Т.Г.,

При секретарі              Бахтагарєєвій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського . районного суду міста Сімферополя АР Крим від 13 квітня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про відшкодування моральної шкоди в сумі 30000 грн..

Свої вимоги мотивує тим, що він доручив ОСОБА_2. продати свою квартиру в м. Ялта. Відповідачка продавши квартиру грошей йому не повертала. Рішенням суду з неї стягнуто суму за яку вона продала квартиру. Вважає, що діями відповідачки йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 30000 грн.

ОСОБА_2. звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди в сумі 30000 грн..

Свої вимоги мотивує тим, що після того, як вона продала квартиру ОСОБА_1. неодноразово дзвонив їй на роботу, при цьому висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, звинувачував в крадіжці квартири. Переслідував її не тільки на роботі, але і вдома. Вважає, що діями позивача, за первинним позовом, їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 30000 грн.

Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 13 квітня 2006 року постановлено: „Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_19000 грн. моральної шкоди. У решті частин його позову - відмовити. У позові ОСОБА_2. - відмовити."

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовити, а її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб приймаючих участь у справі, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову та відмову у зустрічному позові, суд першої інстанції виходив з того, що з вини відповідачки право власності позивача на грошові кошти було порушено, у зв'язку з чим позивачу причинена моральна шкода. Відмовляючи у зустрічному позові суд посилається, на те що неправомірні дії відповідачки привели до конфлікту.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.

З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі перебувають у родинних стосунках, позивач ОСОБА_1. є батьком відповідачки ОСОБА_2.

Згідно доручення від 12 лютого 2003 року ОСОБА_1. уповноважив відповідачку продати на умовах і за ціною на свій розсуд, або обміняти на умовах на свій розсуд квартиру, що належить йому АДРЕСА_1.

Діючи на підставі вказаного доручення, відповідачка продала 14 травня 2003 року квартиру що, належала позивачу , при цьому гроші від продажу квартиру позивачеві не повернула. Вказані обставини, встановлені рішенням Київського райсуду м. Сімферополя від 28 квітня 2005 року, згідно якого з відповідачки на користь позивача стягнуто 37427 грн., як суму за продану квартиру. Вказане рішенням набрало законної сили.

Відповідно до положень статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема -відшкодування моральної шкоди.

Посилання апелянта на те що, оскільки договором доручення не було передбачено названих правових наслідків, то в стягнення моральної шкоди слід відмовити, не засновано на законі. Договір - це різновид зобов'язання, тому на договірні відносини розповсюджує свою дію статті 611 ЦК України.

Факт неналежного виконання відповідачкою зобов'язань за договором доручення встановлений рішенням суду від 28 квітня 2005 року і не потребує доказування у відповідності з положеннями ст.61 ЦПК України.

Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги по первинному позову обґрунтовано посилається на статтю 1167 ЦК України, яка містить у собі перелік підстав відповідальності за завдану моральну шкоду, та посилання на вказану норму є правомірним і при відмові у позові ОСОБА_2.

У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.

Рішення суду є законним і обгрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення   Київського райсуду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим   від 13 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в

касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.