Справа 4-777/2007 року

Постанова

Іменем України

27 грудня 2007 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Островського Л.Є.

секретаря: Уєвич Р.Б.

з участю прокурора: Процюк І.В.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого з ОВС СВ податкової міліції ДПА в Івано-Франківській області від 16.05.2007 року про порушення кримінальної справи щодо службових осіб ВАТ „Івано-Франківська меблева фабрика" за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212-1 КК України та на постанову про порушення кримінальної справи від 29.08.2007 року відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212 та ч.3 ст. 212-1 КК України, суд, -

встановив:

ОСОБА_2 подав до суду скаргу на постанову слідчого з ОВС СВ податкової міліції ДПАв Івано-Франківській області від 16.05.2007 року про порушення кримінальної справи щодо службових осіб ВАТ „Івано-Франківська меблева фабрика" за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212-1 КК України та на постанову про порушення кримінальної справи від 29.08.2007 року відносно нього за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212 та ч.3 ст. 212-1 КК України.

В судовому засіданні скаржник доводи скарги підтримав, мотивуючи тим, що оскаржувані постанови незаконними та такими що підлягають скасуванню, кримінальна справа відносно нього та відносно службових осіб ВАТ „Івано-Франківська меблева фабрика" порушена без достатніх приводів та підстав, які вказують на наявність ознак відповідного злочину.

Просить скаргу задоволити.

Прокурор заперечив проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що постанови про порушення кримінальної справи винесені відповідно до вимог закону, оскільки було достатньо даних, які вказували на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2 та в діях службових осіб ВАТ „Івано-Франківська меблева фабрика".

Просить відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши скаржника, його захисника, представника прокуратури Івано-Франківської області, перевіривши матеріали кримінальної справи № 285188, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 94 ч. 2 КПК України кримінальна справа може бути порушена в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Предметом судового розгляду в даному випадку є з'ясування того, чи були на час порушення кримінальної справи приводи і підстави для цього, тобто чи виконані вимоги ст. 94 КПК України, чи компетентна особа порушила справу, а також чи дотриманий визначений ст. 98 КПК України порядок порушення кримінальної справи.

Із змісту оскаржуваної постанови слідчого з ОВС СВ податкової міліції ДПА в Івано-Франківській області від 16.05.2007 року про порушення кримінальної справи щодо службових осіб ВАТ „Івано-Франківська меблева фабрика" за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212-1 КК України слідує, що на час порушення кримінальної справи встановлено особу чи коло осіб, які могли вчинити злочин, передбачений ст. 212-1 ч.3 КК України, а саме керівництво ВАТ «Івано-Франківська меблева фабрика», однак всупереч

2

вимогам ст. 98 КПК України, згідно якої у випадку, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи, однак кримінальна справа порушується по факту.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року № 1 „Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи" - відповідно до чинного процесуального законодавства (ч. 2 ст. 98 КПК України), якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, справу має бути порушено щодо цієї особи.

Таким чином,

Постанова від 16.05.2007 року про порушення кримінальної справи щодо службових осіб ВАТ „Івано-Франківська меблева фабрика" за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212-1 КК України підлягає до скасування.

З представлених суду матеріалів дослідчої перевірки, слідує, що на час порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 в органів слідства не було достатньо приводів та підстав для її порушення.

Порушенню вказаної кримінальної справи передував акт податкової перевірки № 266\23-2\00274329 від 08.06.2007 року ДПІ в м. Івано-Франківську на підставі якої винесено податкове повідомлення-рішення, яким донараховано заборгованість зі сплати податку.

Відповідно до вимог ст. 5.3.1 ч.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі самостійного визначення контролюючим органом податкового зобов'язання платника податку, платник зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання, крім випадків, коли платник розпочав процедуру апеляційного узгодження.

ВАТ «Івано-Франківська меблева фабрика» звернулась із скаргою про визнання недійсним рішення контролюючого органу і рішення по ній ще не прийнято, а тому податкове зобов'язання є неузгодженим.

Відповідно до вимог ст. 5.2.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватись на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом.

Таким чином, органами досудового слідства не в повній мірі перевірено всі обставини справи, а тому винесення оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи до остаточного прийняття рішення вищестоящим органом чи судом є передчасним.

Суд вважає, що у відповідності до вимог ст. ст. 94, 97 КПК України не було достатньо приводів і підстав для порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп2003 від 30.01.2003 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3 статті 120, частини шостої статті 234, частини 3 статті 236 КПК України, ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд,

постановив:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого з ОВС СВ податкової міліції ДПА в Івано-Франківській області від 16.05.2007 року про порушення кримінальної справи щодо службових осіб ВАТ „Івано-Франківська меблева фабрика" за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212-1 КК України та на постанову про порушення кримінальної справи від 29.08.2007 року відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212 та ч.3 ст. 212-1 КК України - задоволити.

Скасувати постанову слідчого з ОВС СВ податкової міліції ДПА в Івано-Франківській області від 16.05.2007 року про порушення кримінальної справи щодо службових осіб ВАТ „Івано-Франківська меблева фабрика" за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212-1 КК

3

України та постанову про порушення кримінальної справи від 29.08.2007 року відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212 та ч.3 ст. 212-1 КК України.

Відмовити в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ВАТ „Івано-Франківська меблева фабрика" за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212-1 КК України та відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212 та ч.3 ст. 212-1 КК України на підставі ст. 6 п. 2 КПК України по фактах, які вказані в постанові.

Матеріали, які стали підставою для порушення справи зберігати при цій справі в Івано-Франківському міському суді.

На постанову може бути подана сторонами апеляція в Івано-Франківський апеляційний суд на протязі семи діб з дня її винесення.