Єдиний унікальний номер 219/9581/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4057/2014
Головуючий у 1 інстанції : Тверський С.
Категорія : 48 Доповідач : Кіянова С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області
в складі : головуючого - судді Никифоряка Л.П.
суддів Кіянової С.В., Іванової А.П.
при секретарі Ганжела М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду від 13 січня 2014 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду 19.11.2013 р. з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що з 16.03.2013 р. вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З листопада 2013 року вони припинили шлюбні відносини, дитина проживає з нею, вона не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною, але, чоловік не надає ні їй, ні дитині матеріальну допомогу. Позивач просила стягнути на її користь на її утримання аліменти у розмірі 1\4 частини з усіх видів доходів відповідача щомісячно до досягнення дитиною 3-річного віку. Стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1\4 частини його доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
20.12.2013 р. позивач уточнила свої вимоги. Враховуючи, що відповідач не працює і не має постійного стабільного заробітку просила стягнути на її користь на її утримання щомісячно у твердій грошовій сумі аліменти у розмірі 1 250 грн. до досягнення дитиною 3-річного віку, та аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно у твердій грошовій сумі у розмірі 1 250 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття ( а.с.24-26).
Рішенням Артемівського міськрайонного суду від 13.01.2014 р. задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, стягнуто з відповідача на користь та утримання позивача щомісячно аліменти по 1\4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку. Стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1\4 частини його доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та стягнути аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 1 250 грн. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку, а також аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття у розмірі 1 250 грн. щомісячно, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано, її уточнення позову, які були подані до ухвалення судового рішення.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач та її представник підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив рішення суду залишити без змін.
Відповідач в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, а рішення суду змінити в частині розміру аліментів з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітньої дитини суд першої інстанції виходив з того, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16.03.2013 р., від якого мають малолітню дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні стосунки між ними припинені, вони проживають окремо, позивач не працює, здійснює догляд за дитиною. Відповідач працездатний і має можливість надавати матеріальну допомогу дружині на її утримання та утримання малолітнього сина, тому з відповідача на користь позивача на її утримання та на утримання дитини стягнуто по 1\4 частини його заробітку (доходу) щомісячно.
Проте, з такими висновками суду повністю погодитися неможливо, оскільки вони суперечать вимогам матеріального та процесуального права.
Так, відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.2 ст.31 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.
Суд першої інстанції в порушення вимог процесуального закону не звернув увагу на те, що позивач уточнила позов змінивши його підставу і просила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є батьком малолітньої дитини сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є працездатною особою, не має інших утриманців, тому має можливість надавати дитині матеріальну допомогу.
Але, при цьому суд не звернув увагу на вимоги ч.1 ст.184 СК України в порушення вимог закону.
Враховуючи, що відповідач не працює, не має постійного доходу, але є працездатною особою, яка не має інших утриманців, тому він зобов»язаний надавати дитині допомогу до досягнення сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн.
Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.2, 4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини, проживають окремо, позивач проживає з дитиною, не працює, здійснює догляд за сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним 3-річного віку, тому відповідач зобов»язаний і має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Проте, судом не враховано, що відповідач не працює, тобто не має постійного заробітку, тому з урахуванням уточнення позову, з відповідача на користь позивача на утримання дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 слід стягнути аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн.
Такий розмір аліментів відповідає вимогам ст.182 СК України, тому рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів підлягає зміні.
Рішення суду першої інстанції в частині судового збору відповідає вимогам закону, тому підстав для його зміни не має.
Надана відповідачем довідка про його працевлаштування з 13.03.2014 р. не може прийматися до уваги, оскільки апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на час його ухвалення.
Відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Артемівського міськрайонного суду від 13 січня 2014 року змінити в частині розміру аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 700 (сімсот) грн. щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, починаючи з 19.11.2013 року до зміни матеріального чи сімейного стану сторін.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітній дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 700 (сімсот) грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.11.2013 року.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді :