Справа № 415/6001/13-к

Провадження № 11кп/782/189/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року м. Луганськ

Апеляційний суд Луганської області в складі:

Головуючого-судді : Ігнатова Р.М.

Суддів : Кравченко Т.Д., Юрченко А.В.

При секретарі : Лямзіної О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську кримінальне провадження №12013030240003121 від 04.09.2013 року за апеляційною скаргою та доповненням обвинуваченого ОСОБА_1, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська, Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше засудженого:

- 19.12.1990 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 140 ч. 2 КК України (в ред.1960р.) до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України (в ред. 1960р.) з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 30.10.1991 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст. 140 ч. 2, 140 ч.3, 42 КК України (в ред.1960р.) до 4 років позбавлення волі;

- 23.11.1995 р. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 215-3 ч. 2 КК України (в ред.1960р.) до 2 років позбавлення волі;

- 24.10.1997 р. Попаснянським районним судом Луганської області за ст. 142 ч. 1 КК України (в ред.1960р.) до 4 років позбавлення волі;

- 30.06.2005 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.2, ст. 15 ст.185 ч. 3, ст.185 ч.3, ст. 297, ст. 70 ч.1 КК України (в ред.2001р.) до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 16.02.2010 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 309 ч.1 КК України (в ред.2001р.) до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік;

- 05.11.2010 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.2, 71 КК України (в ред.2001р.) до 3 років позбавлення волі; 02.01.2013 р. звільненого з місць позбавлення волі на підставі ухвали Брянківського міським судом Луганської області від 25.12.2012 р. (ст. 81 КК України (в ред.2001р.) умовно-достроково на не відбутий термін 10 місяців 11 днів,

зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України, -

За участю прокурора: Дронової І.С.

Обвинуваченого : ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

Вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 25.12.2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України та призначено йому покарання на підставі ст.69 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 05.11.2010 р. у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі, та призначено остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислюється з 25 вересня 2013 року.

Цивільний позов не заявлений. Речові докази по справі відсутні.

Не погодившись з таким вироком суду, обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду Луганської області зі своєю апеляційною скаргою, в якій не згоден з вироком, вважає його занадто суровим, просить зменшити міру покарання на 3 місяці. Вказав, що він не збирався порушувати закон, все сталося спонтанно. Пояснив, що в той день, при спільному розпиванні спиртних напоїв, в будинку, де він мешкав зі своїм братом та своєю нареченою. Брат сам спровокував весь конфлікт, своєю пропозицією, до його нареченої, вступити з ним в статевий зв'язок. Він же почув цю пропозицію, за що і вдарив брата по обличчю. Але вказав, що у нього не було умислу причиняти братові каліцтво. Також його брат неодноразово домагався його нареченої, за що постійно отримував. Вважає, що він поступив правильно. Просить врахувати, що він і його наречена в травні місяці ждуть дитину, крім того, просить зменшити міру покарання на 3 місяці, в зв'язку з тим, що він планує в липні місяці поїхати на заробітки до міста Ялти, де раніше працював.

На підставі викладеного просить зменшити йому міру покарання на 3 місяці.

В доповненні до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_1 пояснив , що брат знаючи його ревнивий характер, сам спровокував скандал. А також брат знав, що він не залишить його вчинок безнаказано, і прийме щодо нього заходи фізичного впливу для заспокоєння. І ці провокації з боку брата відбуваються постійно з 2001 року, вся причина в батьківському домі, а звертатися до суду він категорично відмовлявся, знаючи, що сам буде не прав.

Крім цього, не згоден з тим, що за його дії його звинувачують за ст.296 ч.4 КК України, а не застосували ст. 125 КК України, вважає несправедливим, оскільки в момент всього розпочатого скандалу, який відбувався за хвірткою, ніхто з сусідів не був присутній, один сусід перебував під своїм автомобілем «Камаз», а інша сусідка вийшла на вулицю і при ній він не чіпав свого брата, а на прохання її відійшов убік, присів і закурив. Все це підтверджували самі свідки, а більше на вулиці нікого не було. Після конфлікту, який стався 01.09.2013 року на наступний день 02.09.2013 року вранці, приїхали працівники міліції Лисичанського МВ з метою опитування його і сусідів. На його прохання пройти в будинок і оглянути місце події вони відмовилися, пояснивши, що їх не цікавить те, що сталося в будинку. Який же тоді може бути умисел? Якщо квітка в горщику з тонкого пластмаса і попільничку він в нього кинув, які стояли на телевізорі близько 6 місяців. І брат сам цей факт не заперечує. Тобто він заздалегідь не готував знаряддя злочину. Крім цього вказав, що якби у нього був умисел нанесення братові тілесних ушкоджень, то він би в брата кинув телевізор на голову, а не квітку.Також його брат вказував, що бачив, як він з пенала, який стоїть на кухні взяв ніж. Але як брат міг бачити через степнку, біля якої стоїть диван, а двері були закриті, що в цей момент обвинувачений робив на кухні? І як він міг братові перебуваючи в будинку розбити голову попільничкою. Якщо вранці 02.09.2013 року повернулася його співмешканка, при цьому не було крові ні на землі, ні на ліжку. А земля перебувала на підлозі, так як його брат намагався на нього кинутися битися, в цей момент він і кинув у брата квітку в горшику, з метою вгамувати в ньому запал. А коли людина п'яна, то у неї підвищений артеріальний тиск, і якби він братові розбив голову, коли останній лежав на ліжку, то кров би залила подушку. Тому вважає, що це все брехня, і голову брат розбив собі сам об асфальт при падінні на вулиці. А зі слів його брата, він кинувся на нього з ножем, але як тоді пояснити, якщо обвинувачений був з ножем, а брат лежав на дивані і відбивався від нього ногами, то останній ні разу не штрикнул його ножем в ногу? А на ногах у брата не було жодного порізу. А перед тим, як вибігти на вулицю, він стояв на ганку, а його брат в цей час знаходивсяь в отворі хвіртки, до нього обличчям, і провокував обвинуваченого обзиваючи його словами в нецензурній формі. Тому він і погнався за братом, так як той ображав його. У ході судового розгляду адвокатом ОСОБА_2 ставилося питання, про неправильність кваліфікації, в якій його обвинувачують, крім цього судом було проігноровано і не взято до уваги п. 2 ч. 4 постанови ППВСУ України № 10 від 22.12.2006 року. Тому з призначеною мірою покарання він не згоден и на підставі викладеного просить зменшити йому міру покарання на 3 місяці .

Апеляцій інших учасників процесу на вирок , або заперечень на апеляційну скаргу обвинуваченого , не надходило .

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, 01 вересня 2013 року, приблизно о 18 годині, більш точніший час не встановлено, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого мешкання в АДРЕСА_1, та маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, висловлюючись грубою нецензурною лайкою, і діючи з особливою зухвалістю, яка виявилася в нахабному поводженні, неповазі до установ суспільного життя, явному ігноруванні елементарних правил поведінки, тривалому та безперервному, на протязі біля 30 хвилин, грубому порушенні громадського порядку в частині забезпечення належних умов відпочинку та існування громадянина в суспільстві, насильстві та спричиненні тілесних ушкоджень, умисно, підійшовши до відпочиваючого на канапі потерпілого ОСОБА_3, наніс останньому 1 удар по голові заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень горщиком, після - 2 удари по голові заздалегідь заготовленою для нанесення тілесних ушкоджень попільничкою, а також, не менш 3 ударів руками по голові та верхній частині тулуба, після, намагаючись нанести удару заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень кухонним, ножем, погнався за потерпілим ОСОБА_3 з будинку на подвір'я, наздогнавши останнього на вулиці за калиткою, де штовхнувши в спину, від чого той впав на землю, не реагуючи на зауваження, присутніх, наніс не менш 5 ударів ногами по тулубу та ногам, і декілька ударів ногами по голові та тулубу, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді - забійної поверхневої рани волосистої частини голови, параорбітальної гематоми у лівій частині, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №370 від 09 вересня 2013 року, як в купі, так і окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Заслухавши суддю доповідача , обвинуваченого ОСОБА_1 , який підтримав свою апеляційну скаргу з доповненнями та надав суду аналогічні пояснення тим , що містяться в апеляції з доповненнями , прокурора , яка не підтримала апеляцію обвинуваченого та просила залишити її без задоволення , заслухавши учасників процесу в судових дебатах та останнє слово обвинуваченого , обговоривши доводи апеляції з доповненнями та матеріали кримінального провадження , колегія суддів приходить до висновку про не обгрунтованість доводів апеляції виходячи з наступного .

В ході апеляційного розгляду кримінального провадження були встановлені аналогічні обставини кримінального правопорушення, скоєного обвинуваченим ОСОБА_1

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними джерелами доказів :

Показаннями потерпілого ОСОБА_3 у судовому засіданні який пояснив, що 01 вересня 2013 року, ввечері, після сумісного з обвинуваченим ОСОБА_3, який приходиться йому рідним братом, а також., співмешканкою останнього ОСОБА_5 і малознайомим хлопцем ОСОБА_6, вживання алкогольних напоїв за місцем свого мешкання, в будинку АДРЕСА_1, приліг відпочивати у спальній кімнаті на канапу. Через деякий час, прокинувшись на нецензурну лайку з боку обвинуваченого ОСОБА_1 котрий вимагав від нього пояснень щодо місцезнаходження своєї співмешканки ОСОБА_5, відчув 1 удар по голові горщиком із-під квітки, яким у нього жбурнув обвинувачений ОСОБА_1, котрий, підійшовши ближче, попередньо схопивши зі столу кришталеву попільничку, додатково завдав йому останньою ще 2 удари по голові і після, декілька ударів руками по голові та тулубу. На відсутність з його боку будь-яких пояснень та прохання не чіпати, обвинувачений ОСОБА_1, продовжуючи висловлювати претензії та нецензурну лайку, розлютившись, схопив зі столу кухонний ніж. Перелякавшись за своє життя, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 намагався нанести йому удару ножем, піднявшись з канапи, та, скориставшись нагодою - відсутністю уваги з боку обвинуваченого ОСОБА_1, який відволікся на зауваження та прохання ОСОБА_6 припинити свої неправомірні дії, вибіг з будинку на вулицю, де його за калиткою наздогнав обвинувачений ОСОБА_1, котрий, штовхнувши в спину, і, не реагуючи на зауваження присутніх - мешканців вулиці із сусідніх будинків, продовжив нанесення ударів, завдавши декілька ударів ногами по тулубу, голові та ногам. Через деякий чає, за викликом одного із сусідів приїздила «Швидка» і його було госпіталізовано до медичного закладу. Події, починаючи з конфлікту, що виник безпосередньо у будинку, до приїзду «Швидкої» тривали біля 30 хвилин.

Показаннями свідка ОСОБА_8 у судовому засіданні яка пояснила, що 01 вересня 2013 року, ввечері, знаходячись у будинку за місцем свого мешкання , по АДРЕСА_2, звернула увагу на ґвалт та крик, що надходили з вулиці. Визирнувши у вікно, побачила біля сусіднього подвір'я, де проживає родина ОСОБА_1, по АДРЕСА_1, обвинуваченого ОСОБА_1, який бив ногами по різним частинам тіла вже лежачого на землі потерпілого ОСОБА_3, при цьому, поруч з присутніми знаходився незнайомий їй хлопець, який намагався завадити нанесенню ударів з боку обвинуваченого ОСОБА_1 Вийшовши на вулицю і підійшовши до обвинуваченого ОСОБА_1, спробувала заспокоїти останнього, відштовхуючи того від потерпілого ОСОБА_3, якому викликала «Швидку», і якого, в подальшому, було госпіталізовано до медичного закладу. Події, починаючи з конфлікту біля подвір'я будинку родини ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, який вона помітила, знаходячись у себе вдома, до приїзду «Швидкої», тривали біля 5-10 хвилин.

Показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_9 який суду пояснив, що 01 вересня 2013 року, ввечері, знаходячись на вулиці біля будинку за місцем свого мешкання по АДРЕСА_3, звернув увагу, як із сусіднього подвір'я, де проживає родина ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, вибіг потерпілий ОСОБА_3 і незнайомий йому хлопець. Через деякий час, займаючись своїми справами, звернув увагу, що потерпілий ОСОБА_3 вже лежав на землі, був побитий та в крові, а поруч, знаходився рідний брат останнього, обвинувачений ОСОБА_1, який, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, намагався вдарити потерпілого ОСОБА_3, на що він та сусідка ОСОБА_8, зробивши відповідні зауваження, завадили. Через деякий час за викликом когось із сусідів, мешканців вулиці, приїздила «Швидка» і потерпілого ОСОБА_3 було госпіталізовано до медичного закладу. Події, починаючи з конфлікту біля подвір'я будинку родини ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, до приїзду «Швидкої», тривали біля 10 хвилин.

Показаннями свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні яка пояснила, що 01 вересня 2013 року, ввечері, після сумісного з обвинуваченим ОСОБА_1, який приходиться їй співмешканцем., а також, потерпілим ОСОБА_3, який приходиться рідним братом обвинуваченому ОСОБА_1, і малознайомим хлопцем ОСОБА_6, вживання алкогольних напоїв в будинку за місцем мешкання родини ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, з метою уникнення конфлікту і можливих провокацій, вирішила підти до себе додому на АДРЕСА_4, оскільки її співмешканець обвинувачений ОСОБА_1 приліг відпочивати, а потерпілий ОСОБА_3 почав до неї чіплятися. Через декілька днів їй стало відомо щодо бійки між братами, обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3, за місцем мешкання останніх по АДРЕСА_1, свідком чого вона не була.

Крім вищезазначеного, провина обвинуваченого ОСОБА_1, у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України, підтверджується наступними дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами :

Протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04 вересня 2013 року (а.с.2) з якого вбачається , що потерпілий ОСОБА_3, повідомив до правоохоронних органів щодо скоєного відносно останнього злочину, спричиненні тілесних ушкоджень 01 вересня 2013 року, приблизно о 18 годині, за місцем мешкання, в будинку АДРЕСА_1, при цьому, вказавши на обвинуваченого ОСОБА_1, як на особу, причетну до вчинення злочину.

Із довідки травмпункту ЦМЛ імені Тітова міста Лисичанська від 01 вересня 2013 року (а.с. 5) вбачається, що 01 вересня 2013 року, о 19 годині 20 хвилин, потерпілий ОСОБА_3,. ІНФОРМАЦІЯ_8, на предмет виявлення видимих тілесних ушкоджень, пройшов відповідне освідування у медичному закладі, котрим у останнього встановлено забійна поверхнева рана волосистої частини голови, ЗЧМТ?, СГМ?, та параорбітальна гематома у лівій частині.

Висновком судово-медичної експертизи № 370 від 09 вересня 2013 року відносно потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.21), вбачається, що при звертанні до травмпункту 01 вересня 2013 року потерпілому ОСОБА_3 був встановлений діагноз - забійна поверхнева рана волосистої частини голови, ЗЧМТ?, СГМ?, алкогольне сп'яніння та параорбітальна гематома у лівій частині. При експертизі 09 вересня 2013 року у потерпілого ОСОБА_3, виявлені дві ділянки на волосистій частині голови у вигляді запеклої крові. Утворилися ушкодження від взаємодії з твердими предметами (предметом), можливо в строк та за обставин, вказаних потерпілим. Вищезазначені тілесні ушкодження, як в купі, так і окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Діагноз «ЗЧМТ?, СГМ?» клінічними даними не доведений, і при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, врахованим бути не може.

Показаннями у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1 який пояснив , що свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті він визнає повністю, що час та місце скоєня ним інкримінованого органом, досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи у потерпілого ОСОБА_3 за вчинене відносно останнього злочинне діяння, але вважає, що саме потерпілий ОСОБА_3 своїми діями спровокував його протиправну поведінку.

Таким чином , на думку колегії суддів , суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини по справі , що саме ОСОБА_1 скоїв хуліганські дії і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність його вини в скоєному та правильно кваліфікував його дії за ч.4 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства , що супроводжувалося особливою зухвалістю вчинені із застосуванням предметів спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень і дана кваліфікація підтверджується доказами , яким суд дав належну юридичну оцінку . Доводи апеляції обвинуваченого про неправильність кваліфікації його дій за ст. 296 ч.4 КК України та необхідність перекваліфікації на ст. 125 КК України спростовуються матеріалами кримінального провадження . Так , суд першої інстанції правильно встановив , що противоправні дії обвинуваченого носили триваючий характер і за часом складали близько 30 хвилин , продовжувалися в суспільному місці - на вулиці , порушуючи спокій громадян на дії яких , з метою припинення його хуліганський дій , він не реагував намагаючись продовжувати і продовжував свої хуліганські дії . Враховуючи . що обвинувачений наносив удари по голові горщиком , попільничкою , потім взяв столовий ніж яким неодноразово намагався вдарити потерпілого , що підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами та не заперечувалося в суді першої інстанції самим обвинуваченим , тим самим обвинувачений застосовував елементарно пристосовані під час вчинення хуліганських дій предмети - горщик , хрущову попільничку , столовий ніж , колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_1 на ст. 125 ч.1 КК України та його посилання на неврахування п.4 постанови Пленуму ВСУ № 10 від 22.12.2006 року , спростовується обставинами кримінального правопорушення які доведені в суді першої інстанції та правильно кваліфіковані за ст. 296 ч.4 КК України .

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про невідповідність призначеного покарання у зв'язку з його суворістю та зменшення строку покарання не знаходять свого об'єктивного підтвердження . Так , призначаючи обвинуваченому покарання суд першої інстанції дотримався положень ст. 65 КК України . Суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання , зокрема скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів , він неодноразово раніше судимий , скоїв нове кримінальне правопорушення під час не відбутої частини покарання за вироком Лисичанського міського суду від 05 листопада 2010 року і суд обґрунтовано призначив остаточне покарання із застосуванням ст. 71 КК України , приймаючи до уваги обставини передбачені ст. ст. 66 , 67 КК України . Приймаючи низку обставин , позицію обвинуваченого який в судовому засіданні щиро розкаявся та вибачався за скоєне, враховуючи обставини, що пом'якшують його покарання, враховуючи активну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 щодо розкриття злочину, а також, відсутність тяжких наслідків від скоєного та думку потерпілого ОСОБА_3, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав суд обгрунтовано прийшов до висновку про наявність кількох обставин , що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і призначив покарання за ст.. 296 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України . Питання про скасування вироку та призначення більш суворого покарання а ні потерпілим а ні прокурором на ставилося .

З вищенаведених обставин колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку , а вирок в цілому відповідає положенням ст. 370 КПК України .

Керуючись ст. ст. 404 , 405 , 407 , 419 КПК України , апеляційний суд , -

У Х В А Л И В :

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 25 грудня 2013 року відносно ОСОБА_1 , визнаного винним за ч.4 ст. 296 КК України залишити без змін .

Апеляційну скаргу з доповненням засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення .

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою , - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С У Д Д І :

Кравченко Т.Д. Ігнатов Р.М. Юрченко А.В.