Головуючий суду 1 інстанції - Река А.С.

Доповідач - Максюта І.О.

Справа № 1203/7513/2012

Провадження № 22ц/782/1830/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді - Максюти І.О.

суддів: Авалян Н.М., МалієнкоН.В.

при секретарі Арутюнян Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» на ухвалу Артемівського районного суду Луганської області від 03 квітня 2014 року про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року позивачем Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» поданий позов до до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, за яким відкрите провадження у справі та справа знаходилася у провадженні суду. 13 березня 2014 року позивач подав заяву про залучення у якості співідповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, про що постановлена відповідна ухвала судом та надав до суду уточнену позовну заяву про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання.

Ухвалою Артемівського районного суду м.Луганська від 03 квітня 2014 року позовну заяву було залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції або ухвалити у справі нове рішення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта та відповідачів, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість апеляційної скарги, оскільки судом неправильно застосовані норми процесуального права.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем у судове засідання 13.03.2014 року подана заява про залучення у якості співідповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.173), про що постановлена відповідна ухвала судом (а.с.175). Ухвалою від 13 березня 2014р. суд залишиву позовну заяву без руху, запропонувавши позивачу надактри відомості про звернення до суду із заявою про видачу судового наказу щодо боржників ОСОБА_4, ОСОБА_5, які залучені співвідповідачами (а.с.178). Позивачем подані суду пояснення із змісту яких вбачається, що наказене провадження щодо співвідповідачів відсутнє, співвідповідачі залучені у справу після касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції, тому зазначені судом положення процесуального закону не розповсюджуються на такі випадки.

У матеріалах справи наявна хвала суду від 06 липня 2012 року про відмову у прийнятті заяви Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, що утворилася по сплаті за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.07.2009р. по 01.11.2011р. з ОСОБА_3 (а.с.9).

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд виходив з положень п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, відповідно до якої суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Оскільки вимоги суду щодо надання доказів стосовно звернення до суду з відповідною заявою в порядку наказного провадження щодо відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 позивачем не виконано, суд залишив позов без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За приписами ч. 3 ст. 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Відповідно ст.ст. 95,96 та 101 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу, у тому числі, коли заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Судом не враховано, що не постановлялася ухвала про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише щодо вимог, заявлених до двох відповідачів, а щодо вимог до ОСОБА_3 така ухвала виносилася, тому суд не мав правових підстав залишати позов без розгляду у повному обсязі.

Зазначене свідчить про невірне застосування норм процесуального права, яке призвело до помилково вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, що є підставою для скасування ухвали місцевого суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Під час нового розгляду суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо можливості залишення позову без розгляду до двох відповідачів та з урахуванням цього розглянути справу по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» задовольнити .

Ухвалу Артемівського районного суду Луганської області від 03 квітня 2014 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: