Справа № 437/17340/13 к

1кп/437/252/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді - Лібстера А.С.,

при секретарі - Гетьменцевої Ю.Ю.

за участю прокурора - Романова Р.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганська, українця, громадянина України, маючого середньо - спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 21.9.2009 року Ленінським районним судом м. Луганська за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, 07.09.2010 року звільнений із зміною покарання на виправні роботи. 12.04.2013 року звільнений від відбування покарання, у зв'язку з відбуття строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2013 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, з метою тайного викрадення чужого майна, проник шляхом вільного доступу до палати № 307, яка розташована на 4-му поверху неврологічного відділення, міської лікарні № 7, за адресою: м. Луганськ, вул.. Шеремета, 1. Знаходячись у даній палаті ОСОБА_1 побачив, що на ліжку спить раніше йому незнайомий чоловік - ОСОБА_3, біля якого на тумбочці лежить мобільний телефон, після чого у нього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку). Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету злочинної наживи та незаконного збагачення, переконавшись, що ОСОБА_3 спить та за його злочинними діями ніхто не спостерігає та ніхто не зможе перешкодити йому вчинити злочин, таємно викрав з тумбочки, мобільний телефон «Sony Ericson W-980» вартістю якого, згідно довідки ФОП «ОСОБА_4» складає 720 гривень. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1, з місця злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на суму 720 гривень 00 копійок.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочину визнав повністю, щиро покаявся, та пояснив, що в обвинувальному акті, всі обставини скоєння ним злочину вказані вірно, так як було насправді, що він дійсно 11.08.2013 року зайшов до палати № 307 у міській лікарні № 7, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул.. Шеремета 1, де спав потерпілий, та з тумбочки взяв мобільний телефон, після чого вийшов з палати. Потім з мобільним телефоном який вкрав у потерпілого, розпорядився на власний розсуд. Просив суд строго не карати, тому як розкаявся у скоєному.

Крім повного визнання своєї провини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджена матеріалами справи що ніким не оспорювались.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України та проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину доведеною та дії ОСОБА_1 правильно слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, за ознакою таємного викрадення чужого майна, вчинено повторно.

При вирішенні питання про вид та міру покарання, суд, відповідно до ст.65-67 КК України, враховує ступень тяжкості вчинених кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.

Обираючи вид та міру покарання суд, враховуючи характер суспільної небезпеки, злочин, який скоїв ОСОБА_1, ступінь тяжкості вчиненого - відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу ОСОБА_1 який задовільно характеризується за місцем мешкання /а.с. 74/, раніше судимий / а.с. 51-52, 59-73/, на обліку у лікаря психіатра не знаходиться /а.с. 56/, на обліку у лікаря нарколога знаходиться з 29.10.2007 року /а.с. 57/,офіційно не працевлаштований, на утриманні має неповнолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 58/, є інвалідом третьої групи з 02.01.2013 року /а.с. 50/, вину визнав повністю, розкаявся у скоєному злочину.

Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах, встановлених в санкціях ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, однак без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з встановленням випробування і покладанням на підсудного ряду обов'язків у відповідності зі ст. 75, 76 КК України. Суд вважає, що призначене обвинуваченому покарання буде достатньо для його виправлення.

В кримінальному провадженні заявлений цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування на його користь матеріальної шкоди в сумі 1 600 гривень та моральної шкоди в сумі 2 000 гривень. Обвинувачений ОСОБА_1 заявлений цивільний позов у частині відшкодування матеріальної шкоди визнав частково, у сумі 720 гривень, у частині відшкодування моральної шкоди просив суд прийняти рішення на розсуд суду.

З огляду на положення ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, вважає за можливе цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задовольнити частково, а саме, враховуючи що обвинувачений матеріальні збитки понесені потерпілим визнав частково, суд задовольняє позов в цій частині частково, у розмірі 720 гривень, щодо моральної шкоди, то враховуючи глибину фізичних та душевних страждань потерпілого ОСОБА_3, з урахуванням матеріального стану обвинуваченого, суд, враховуючи вимоги розумності і справедливості, вважає за можливе цивільний позов, щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково у розмірі 260 гривень на користь потерпілого.

Речових доказів по справі не має..

Судові витрати за проведення криміналістичної експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 /один/ рік, зобов'язавши його, відповідно до ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції та повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід - особистої поруки, обраний у відношенні ОСОБА_1, до набрання вироку законної сили - залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 740 /сімсот двадцять/ гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 260 /двісті шістдесят/ гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, що разом складає 1 000 /одна тисяча/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення криміналістичної експертизи № 450/248 від 28.08.2013 року у розмірі 195 /сто дев'яносто п'ять/ гривень 60 копійок.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області на протязі 30 діб з дня його проголошення шляхом подання апеляції через Ленінський районний суд м. Луганська.

Головуючий суддя: А.С. Лібстер