Справа № 437/1427/14 к

1кп/437/368/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді - Лібстера А.С.,

при секретарі - Гетьменцевої Ю.Ю.

за участю прокурора - Макарової Ю.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця м. Луганська, громадянина України, не працюючого, маючого середньотехнічну освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Епізод за ч. 1 ст. 185 КК України

22.11.2013 року приблизно об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні квартири, за адресою: АДРЕСА_3, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, побачив, що у серванті в кімнаті стоїть ваза у вигляді півсфери з фігурами немовлят, після чого у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій намір скориставшись тим, що у приміщенні квартири нікого не було, переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не стежить, діючи навмисно, протиправно, з корисних спонукань, взяв з полиці серванту вищевказану вазу, яка належить ОСОБА_2, заподівши останній матеріальну шкоду в сумі 250 гривень. Після чого з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд. Після цього 22.11.2013 року в період часу з 11 годині 00 хвилин до 13 годині 00 хвилин, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, ОСОБА_1 прийшов до Східного ринку м. Луганськ, де збув вищевказану вазу, а саме продав малознайомому ОСОБА_3 за 200 гривень 00 копійок.

Епізод за ч. 2 ст. 185 КК України

ОСОБА_1, в ніч з 01.12.2013 року на 02.12.2013 року знаходився в гостях у приміщенні орендованої квартири за адресою: АДРЕСА_4. У вказаній квартирі також знаходились: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Приблизно о 06 годині 00 хвилин у ОСОБА_1 виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення майна, а саме мобільних телефонів, які належали ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення майна, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи низинну мету наживи та незаконного збагачення, ОСОБА_1, дочекавшись, що всі, хто знаходився у квартирі заснули, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, узяв з дивану у залі мобільний телефон «Нокиа АША 200» у корпусі чорного кольору вартістю 300 гривень 00 копійок, згідно довідки ПП «ОСОБА_8», який належав ОСОБА_5 Далі, не відмовляючись від свого злочинного наміру, ОСОБА_1 направився до спальної кімнати, де знаходились ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає узяв з підвіконня мобільний телефон «Самсунг» у корпусі чорного кольору вартістю 200 гривень 00 копійок, згідно довідки ПП «ОСОБА_8», який належав ОСОБА_4 Після цього вийшов з квартири та з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочину визнав повністю, щиро покаявся, та пояснив, що в обвинувальних актах, всі обставини скоєння ним злочинів вказані вірно, так як було насправді, що він дійсно 22.11.2013 року знаходився в квартирі розташованої за адресою: АДРЕСА_3, де у потерпілій ОСОБА_2 вазу у вигляді півсфери з фігурами немовлят, після чого вийшов з квартири, та на Східному ринку м. Луганська, продав її за 200 гривень 00 копійок. Потім 01.12.2013 року дійсно знаходився в квартирі за адресою АДРЕСА_4де у потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вкрав мобільні телефони, після чого вийшов з квартири. Просив суд строго не карати, тому як вину визнав повністю та розкаявся у скоєному.

Крім повного визнання своєї провини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджена матеріалами справи що ніким не оспорювались.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України та проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведеною та дії ОСОБА_1 правильно слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), та ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), скоєному повторно.

Обираючи вид та міру покарання суд, враховуючи характер суспільної небезпеки, злочинів, які скоїв ОСОБА_1, ступінь тяжкості вчиненого - відповідно до ст. 12 КК України за ч. 1 ст. 185 КК України, є злочином середньої тяжкості, та за ч. 2 ст. 185 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу ОСОБА_1 який позитивно характеризується за місцем мешкання /а.с. 47/, за місцем навчання характеризується позитивно /а.с. 46/, раніше не судимий /а.с. 43/, на обліку у лікаря нарколога та психіатра на обліку не знаходиться /а.с. 44-45/, вину визнав повністю, розкаявся у скоєному злочину.

Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Оскільки ОСОБА_1 вчинили декілька злочинів, то суд відповідно до ст. 70 КК України призначає йому покарання за сукупністю правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, однак без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з встановленням випробування і покладанням на підсудного ряду обов'язків у відповідності зі ст. 75, 76 КК України. Суд вважає, що призначене обвинуваченому покарання буде достатньо для його виправлення.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати за проведення експертиз не має.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 /одного/ року позбавлення волі.

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш сурового покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 /один/ рік, зобов'язавши його, відповідно до ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції та повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід - домашній арешт, обрану у відношенні ОСОБА_1, до набрання вироку законної сили - залишити без змін.

Речові докази - мобільний телефон «Самсунг» SGH - E 210, у корпусі чорного кольору, розкладний, імеі: НОМЕР_1, переданий під гарантійну розписку потерпілому ОСОБА_4 - залишити за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області на протязі 30 діб з дня його проголошення шляхом подання апеляції через Ленінський районний суд м. Луганська.

Головуючий суддя: А.С. Лібстер