Справа № 43713786/13 к

1кп/437/195/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого судді - Лібстера А.С.

при секретарі - Гетьманцевої Ю.Ю.

за участю прокурора - Бєлоусової К.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лутугино, Луганської області, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

- 21.11.2011 року Артемівським районним судом м. Луганська за ст. 186 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, згідно ст. 71 КК України приєднати у вигляді штрафу 510 гривень та 850 гривень за вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 29.04.2010 року, кінцева міра покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі, штраф 1 360 гривень,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 10.08.2013 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля будинку АДРЕСА_2, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій, скоєних групою осіб. Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вищевказаному місці і час, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ігноруючи елементарні правила поведінки, спілкування та звернення до осіб в суспільстві, почав стукати до вікна квартири НОМЕР_1, виражатися нецензурною лайкою, тим самим порушуючи громадський порядок, та внаслідок малозначного приводу, який виразився в тому, що ОСОБА_3, не хотіла їх впускати до під'їзду будинку АДРЕСА_2, а ОСОБА_4, заступилась за ОСОБА_3 через незадоволення такою поведінкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, скоїли хуліганство, тобто навмисні дії, які грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства, що супроводжувалися особовою зухвалістю, що виразилося в тому, що ОСОБА_1 під час нецензурних образ в адресу ОСОБА_3, почав штовхати її обома руками в грудну улітку, після чого до нього підійшла ОСОБА_2, та виражаючись нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_3, почала відштовхувати останню з проходу до під'їзду, вищевказаного будинку. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганства, групою осіб, ОСОБА_1 обхватив ОСОБА_3 правою рукою за шию та відштовхнув в бік, після чого правою долонею наніс удар в область грудної клітки, та намагався схопити лівою рукою за обличчя . В цей час, ОСОБА_2 схопила правою рукою ОСОБА_3 за волосся, а ОСОБА_1 притиснув правою рукою до стіни під'їзду, ОСОБА_2 в цей час продовжувала тягти за волосся ОСОБА_3, при цьому дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 супроводжувалися нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_3 На крики ОСОБА_3 з квартири НОМЕР_1 вибігла її мати ОСОБА_4, яка попросила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинити свої протиправні дії відносно ОСОБА_3, однак у відповідь на це ОСОБА_2 намагалася схопити ОСОБА_4 за обличчя, та в результаті цього роздряпала їй праву частину обличчя, ОСОБА_1 наніс удар кулаком правої руки удар в праву частину голови ОСОБА_4, в результаті чого, у останньої утворилась «шишка». Після цього, ОСОБА_2 схопила своєю правою рукою ОСОБА_4 за ліву руку в ліктьовому вигині, від чого у останньої утворилося садно. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2д. штовхали руками ОСОБА_4 в сторони стіни, в результаті чого, вона вдарилася правим плечем об стіну, і неї утворилася гематома. Коли до під'їзду почали сходитися сусіди, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попрямували до своєї квартири НОМЕР_2. В результаті протиправних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 завдав фізичного болю, під час чого тілесні ушкодження не заподіяв, так як згідно висновку експерта № 1947 від 22.08.2013 року видимих тілесних ушкоджень та слідів їх за живлення на тілі ОСОБА_3 не виявлено, та дає підставу не кваліфікувати ступінь тяжкості тілесних пошкоджень, та потерпілій ОСОБА_4 заподіяв тілесні ушкодження у вигляді синця в області чола, синці в області верхніх кінцівок, винці в області правої стопи, садно лівого передпліччя, ділянку відсутності волосся на межі тім'яної та лобової області справа, які згідно висновку експерта № 1948 від 22.08.2013 року як в сукупності, так і ізольовано одне одного відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний судом ОСОБА_1 пояснив, що в обвинувальному акті, всі обставини скоєння ним злочину вказані вірно, так як було насправді. Що 10.08.2013 року о 21-30 годині він дійсно знаходився з ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_2, де посварився з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, після чого наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 Просив суд строго не карати, у зв'язку з тим що від розкаявся у скоєному.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України та проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена, та його дії правильно слід кваліфікувати за ч.2 ст. 296 КК України, за ознаками хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб.

Обираючи вид та міру покарання суд, враховуючи характер суспільної небезпеки злочину, що скоїв ОСОБА_1, ступінь тяжкості вчиненого - відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу ОСОБА_1 який задовільно характеризується за місцем мешкання /а.с. 36/, раніше судимий / а.с. 37-40/, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не знаходиться /а.с. 41-42/, офіційно не працевлаштований, вину визнав повністю, та розкаявся у скоєному, тяжких наслідків в результаті скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, не настало.

До обставин, які пом'якшують покарання, у відповідності до ст. 66 КК України, відноситься - щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання, у відповідності до ст. 67 КК України, скоєння кримінального правопорушення особою, що знаходилася у стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в мінімальних межах, встановлених в санкції ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі, однак без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з встановленням випробування і покладанням на підсудного ряду обов'язків у відповідності зі ст. 75, 76 КК України. Суд вважає, що призначене обвинуваченому покарання буде достатньо для його виправлення.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Судових витрат не має.

Речових доказів по справі не має.

На підставі викладеного, керуючись, ч. 3 ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 /один/ рік, зобов'язавши його, відповідно до ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції та повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід - домашній арешт, обрану у відношенні ОСОБА_1, до набрання вироку законної сили - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області на протязі 30 діб з дня його проголошення шляхом подання апеляції через Ленінський районний суд м. Луганська.

Головуючий: суддя А.С. Лібстер