Цивільне судочинство Справа №2-390-07

позовне провадження, категорія - спори, про право власності та інші речові права - 4.

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рішення

Іменем України

м.Любомль 11 грудня 2007 року

Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Мосієвич І.В.

при секретарі Кузьміній Т.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любомльської міської ради Волинської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно , -

встановив:

У суд з позовною заявою звернулася ОСОБА_1, яка просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності на спадкове нерухоме майно житловий будинок та надвірні споруди які знаходиться по вул. Машівській, 46, в м.Любомль Волинської області.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що після смерті її батьків 13.07.2002 року її матері ОСОБА_3, батька ОСОБА_4, рідного брата ОСОБА_5 залишилось спадкове нерухоме майно, спадкоємцем якого згідно закону є позивачка.

Позивачка як спадкоємець не може отримати свідоцтво про право на вказану спадщину через відсутність державної реєстрації спадкового нерухомого майна, оскільки батько після смерті матері та її брат після смерті батька за життя офіційно не оформили своє право власності на вищевказане нерухоме майно по вул. Машівській, 46, що в місті Любомль.

Позивачка позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав повністю.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.

Відповідно до вимог ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав

ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що з копій свідоцтв про смерть серії 1 -ЕГ № 110797 від 15.07.2002 року, серії 1-ЕГ №120664 від 04.11.2002 року, серії 1-ЕГ №141448 від 30.12.2003 року відповідно вбачається, що батьки позивачки ОСОБА_3 померла 13.07.2002 року, ОСОБА_4 помер 02.11.2002 року, та брат останньої ОСОБА_5 помер 27.12.2003 року в м.Любомль Волинської області.

З копії свідоцтва про народження позивачки серії 1-ЕГ № 456552 від 07 червня 1979 року вбачається, що батьками останньої записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Копією свідоцтва про одруження серії 1-ЕГ № 340608 від 15 травня 1982 року стверджено, що позивачка при укладенні шлюбу змінила своє дівоче прізвище з ОСОБА_3 на прізвище ОСОБА_1.

Згідно з п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів .

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, визнання відповідачем пред"явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов, підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 130, 174, ЦПК України, на підставі ст. ст.328, 346, 392 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку успадкування на нерухоме майно, яке оцінено згідно технічного паспорта на 12780 гривень : житловий будинок А-1, вбиральні "В", хліва "Б-1", що знаходяться по вул. Машівській, 46 в м. Любомль Волинської області, відповідно даних технічного паспорта на об"єкт нерухомого майна, інвентарний № 7867.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.