Номер провадження: 22-ц/785/4717/14

Номер справи місцевого суду: 523/20066/13-ц

Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г.

Доповідач Косогор Г. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого Косогор Г.О.

суддів Ісаєвої Н.В., Комлевої О.С.

при секретарі Сілукової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку,

встановила:

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів з відповідача на утримання їх неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно у розмірі 1/4 частки всіх його видів заробітку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 з відповідачем по справі перебуває у зареєстрованому шлюбі, сторони мають неповнолітню дитину, котра проживає разом з позивачкою і знаходиться на її утриманні, ОСОБА_2 з ними не проживає, надає допомогу на утримання дитини нестабільно, тому ОСОБА_3 просила позовні вимоги задовольнити. Крім того, позивачка поставила питання про стягнення з відповідача аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьох років у розмірі 800 гривень щомісячно.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково:

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 грудня 2013 року і до її повноліття, тобто до 06 квітня 2031 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 26 грудня 2013 року і до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до 06 квітня 2016 року.

У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

На дане рішення була принесена апеляційна скарга ОСОБА_2, в якій ставиться питання про зміну рішення суду першої інстанції та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_5 у розмірі 1 800 грн. щомісячно. У задоволенні іншої частини позову просить відмовити.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони по справі перебувають в зареєстрованому шлюбу з 05 вересня 2008 року, який було зареєстровано Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі. Від даного шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні, відповідач від добровільного надання матеріальної допомоги ухиляється.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При призначенні розміру аліментів на дитину судом враховуються обставини, зазначені у ч.1 ст.182 СК України, та відповідно до ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.

Розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, визначається в порядку, встановленому ст. ст. 182, 183 СК України.

Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, діючої на Україні з 27 вересня 1991 року: «держави - учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».

Беручи до уваги необхідність врегулювання виниклих між сторонами аліментних правовідносин на принципах справедливості, сумлінності і розумності, рівності батьків щодо обов'язку по утриманню дітей, враховуючи вимоги ст.182 СК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню в частині стягнення аліментів на утримання дитини та стягненню з відповідача 1/4 частки від усіх видів його заробітку щомісячно, з моменту звернення позивачки до суду до досягнення дитиною повноліття, що відповідатиме інтересам дитини.

Відповідно до вимог ст.84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частиною 6 ст. 84 Сімейного Кодексу України, передбачено, що право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і вразі розірвання шлюбу.

Суд обґрунтовано вважав за можливе частково задовольнити позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 500 грн. щомісячно з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною трирічного віку.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив обгрунтований висновок про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

Судова колегія не приймає до уваги посилання у апеляційній скарзі ОСОБА_2, у якості підстави для зміни рішення суду першої інстанції та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_5 у розмірі 1 800 грн. щомісячно, - на наявність інших фінансових зобов'язань ОСОБА_2, оскільки вказані доводи є необґрунтованими та не можуть бути підставою для зміни рішення суду.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Головуючий ___________________ Г.О. Косогор

Судді ___________________ О.С. Комлева

___________________ Н.В. Ісаєва