269/988/14-ц
№ 2/269/624/2014
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
6 травня 2014 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді: Мельника Ю.А.
при секретарі Ніколаєві А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради про встановлення факту проживання однією родиною та визнання права власності на ? частину квартири в порядку спадкування за законом, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду в березні 2014 року з позовною заявою до Макіївської міської ради про припинення права спільної сумісної власності та визнання права власності на ? частину нерухомого майна.
В обґрунтування вимог зазначила, що 25.08.1993 року вона та її чоловік ОСОБА_2 приватизували двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, - про що було видано свідоцтво про право власності на житло №4193 від 25.08.1993 року. Правовстановлюючий документ було зареєстровано 20.10.1993 року в Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки. 09.04.1997 року шлюб з ОСОБА_2 було розірвано, чоловік пішов з квартири, став проживати окремо. Вона залишилась проживати в спірній квартирі, користуватись нею за призначенням. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 Після його смерті спадщина була прийнята його матір'ю, ОСОБА_3, яка до цього моменту проживала за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_3 для оформлення спадщини забрала правовстановлюючі документи, залишивши в неї лише копії. 26.06.2001 року ОСОБА_4 було видано державною нотаріальною конторою свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину квартири за адресою: АДРЕСА_1. Пізніше стало відомо, що правовстановлюючі документи на квартиру втрачені, тому 13.05.2011 року на підставі рішення Совєтського районного суду м.Макіївки було визнано право власності за нею на ? частину спірної квартири, вказане рішення 15.05.2012 року зареєстровано в КП «БТІ м.Макіївки». ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, спадкоємців у померлої немає. У встановлений законом термін для прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався. З 1997 року по наступний час вона є зареєстрованою у спірному помешканні, усі комунальні послуги сплачує за всю квартиру, зробила ремонт в оселі, особистий рахунок відкрито на її ім'я. Смерть ОСОБА_3 дає підстави згідно ст. 346 ЦК України для припинення спільної сумісної власності та надає їй права на набуття права власності на ? частину спірної квартири, що належала покійній ОСОБА_3 /а.с.2-3/
До початку розгляду справи по суті позивач уточнила позовні вимоги, надавши письмову заяву, зазначивши, що з покійною ОСОБА_3, матір'ю колишнього чоловіка, вона проживала однією сім'єю з 2001 року, доглядала за останньою, оскільки вона потребувала сторонньої допомоги, в них був спільний бюджет, загальні кошти для придбання їжі, одягу, сплати комунальних послуг. На момент смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 вона проживала з покійною, після смерті останньої вона продовжила проживати в спірній квартирі, звернувшись в наступний час до нотаріуса для оформлення спадщини після смерті свекрові, їй відмовили у прийнятті заяви, оскільки вона не надала оригіналу правовстановлюючого документу на квартиру - свідоцтва про права на спадщину за законом на ? частину квартири за вказаною адресою, що видане на ім'я ОСОБА_3, та не надала документів, які підтверджують її родинні стосунки. Просить встановити факт її спільного проживання з покійною ОСОБА_3 з 2001 року однією родиною та визнати за нею право власності на ? частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, - загальною площею 39.50 кв. м, в тому числі житловою 25.10 кв. м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 /а.с.58-60/
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги, в обґрунтування вимог зазначила, що після розлучення з колишнім чоловіком ОСОБА_2 вона залишилась проживати в спірній квартирі, яку вони приватизували спільно в 1993 році. Після розлучення чоловік пішов проживати в іншу квартиру. Коли ОСОБА_2 помер, його мати ОСОБА_3 в 2001 році переїхала проживати в їх спільну квартиру. З того часу вона постійно доглядала за нею, в них був спільний бюджет, який складався з пенсії ОСОБА_3 та її заробітної платні, пізніше і з її пенсії. До часу смерті ОСОБА_3 була їй як мати, ІНФОРМАЦІЯ_3 вона померла. При зверненні до нотаріуса для оформлення спадщини вона не змогла надати оригіналу свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину спірної квартири, що було видано на ім'я ОСОБА_3 Тому вона була вимушена звернутись до суду з вказаною позовною заявою.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляд справи.
Відповідно ст. 169 ч.4 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних чи доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та постановити заочне рішення
Суд, вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши письмові докази встановив наступне.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 25.08.1993 року, що видане комісією по приватизації житлового фонду ВО «Макіїввугілля», квартира за адресою: АДРЕСА_1, - була приватизована ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Зазначене свідоцтво зареєстроване у реєстратора - Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки 20.10.1993 року, що підтверджує відповідна печатка на правовстановлюючому документі /а.с.7/.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 одружився на позивачі ОСОБА_1 12.06.1992 року /а.с.13/.
09.04.1997 року шлюб позивача та ОСОБА_2 було розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 09.04.1997 року /а.с.14/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2, що підтверджує копія свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 04.01.2001 року /а.с.15/.
За свідоцтвом про право на спадщину за законом, що видане державним нотаріусом 26.06.2001 року, спадкоємцем майна ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є мати ОСОБА_3. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з 1/2 частини двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3. Свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстроване в Бюро технічної інвентаризації 27.06.2001 року. Копія свідоцтва долучена до матеріалів справи /а.с.16/.
За інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що видана 25.03.2011 року реєстратором на той час: КП «БТІ м.Макіївки», квартира за адресою: АДРЕСА_3, - належить по ?? частині ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.08.1993 року та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.06.2001 року. /а.с.11-12/.
За рішенням Совєтського районного суду м.Макіївки від 13.05.2011 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на ? частину спірної квартири за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу /а.с.8/. Згідно витягу про державну реєстрацію прав власності КП «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки», 15.05.2012 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на ? частину вказаної оселі на підставі зазначеного рішення місцевого суду /а.с.9/.
За технічним паспортом, що виготовлений КП «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки» 26.04.2012 року, квартира АДРЕСА_1, - належить по ? частині ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Спірна оселя складається з двох кімнат житловою площею 25.10 кв. м, загальною площею 39.50 кв. м /а.с.10/.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 24.12.2012 року, що видане Совєтським відділом РАЦС Макіївського МУЮ. /а.с.17/.
Родинні стосунки позивача та покійної ОСОБА_3 встановлені в судовому засіданні на підстав пояснень свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що тривалий час спілкується з позивачем. В 1992 році позивач уклала шлюб з ОСОБА_2. Прожили вони спільно до 1997 року, потім родина розпалась. Ще під час спільного проживання позивач та її чоловік приватизували квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Після розлучення ОСОБА_2 в квартирі не став проживати, пиячив. В 2000 році він помер. У спадок у вигляді частини спірної квартири вступила свекруха позивача ОСОБА_3, позивач з 2001 року стала доглядати за ОСОБА_3 Вона часто відвідувала родину позивача та ОСОБА_3, в них були спільні грошові кошти, вони разом проживали, годувались, сплачували за квартиру. ОСОБА_3 постійно боялась, що позивач її покине, тому усі документи на спірну квартиру зберігала у себе. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла. При зверненні до нотаріуса позивача було встановлено, що відсутні документи на квартиру.
Факт спільного проживання та спільного бюджету позивача та покійної ОСОБА_3, фактичний вступ позивача у спадщину після смерті ОСОБА_3 - підтверджують надані укладені з позивачем договори про надання комунальних послуг в квартиру за адресою: АДРЕСА_1, - протягом 2012-2013 років, та квитанції про сплату позивачем комунальних послуг за період з 2010 року по 2014 рік. /а.с.22-39/
Для оформлення спадкових прав на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 позивач звернулась до державної нотаріальної контори, проте у прийнятті заяви про отримання свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, оскільки позивач не може підтвердити родиних стосунків зі спадкодавцем, в неї відсутні оригінали правовстановлюючих документів, що беззаперечно підтверджує рішення Совєтського районного суду м.Макіївки від 13.05.2011 року.
Інші спадкоємці протягом встановленого строку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 до нотаріальної контори не звертались, що підтверджує надана відповідь з Другої макіївської державної нотаріальної контори від 24.04.2014 року /а.с.62/ та інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину №37216441 від 23.04.2014 року /а.с.63/.
Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»: главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» (далі - ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7).
Судом було встановлено, що позивачем було звернуто до нотаріуса, проте будь-яких документів, яки б дали змогу їй вступити у спадок, зокрема підтвердження родинних стосунків, в неї не було, тому нотаріус відмовив навіть у прийнятті заяви.
Згідно «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703 від 22.06.2011 року державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Орган державної реєстрації прав проводить зокрема державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна. Пункт 25 зазначеного порядку закріплює, що у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі), сторона (сторони) правочину, відповідно до якого виникло право власності та інше речове право.
ОСОБА_1 володіє ?? частиною спірної квартири, за нею це право власності зареєстроване у реєстратора, ? частина спірної квартири належить ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивач не має можливості отримати дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане на ? частину спірного помешкання на ім'я покійної ОСОБА_3, та зареєструвати цей правовстановлюючий документ за покійною у державного реєстратора, оскільки фактичний власник помер, а спадщину належним чином позивач не може оформити.
Отже, в наступний час виник спір про право: є нерухоме майно, що фактично належало спадкодавцю, проте оформити це майно у встановленому законом порядку в нотаріальній конторі спадкоємцем неможливо, оскільки правовстановлюючий документ на спадкове майно відсутній, дублікат позивач не може отримати та зареєструвати у державного реєстратора.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як було встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 з 2001 року проживала з ОСОБА_3 як одна родина, проживали більше пяти років до часу смерті останньої, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Стаття 1264 ЦК України передбачає, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
На підставі викладеного суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача та встановити факт її спільного проживання однією родиною з ОСОБА_3 з 2001 року до часу смерті останньої, визнавши таким чином позивача спадкоємцем четвертої черги за законом майна, що залишилось після смерті ОСОБА_3
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов'язків /спадщини/ від фізичної особи яка померла до інших осіб.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що неможливість отримання дублікату правовстановлюючого документу та реєстрації цього документу у державного реєстратора за покійним, не може позбавляти спадкоємця його права на спадщину.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Та виходячи із змісту наведеної норми і відповідно до встановлених у даній справі обставин несправедливість процедури щодо реєстрації права власності на нерухоме майно не може обмежувати права власника, з огляду на що, ОСОБА_7 не може ефективно скористатися своїм правом власності, яке гарантує стаття 1 Протоколу N 1.
У той же час, у відповідності до дійсного змісту ст. 386 ЦК України захисту підлягають не тільки права і законні інтереси власників майна, а й осіб які є потенційними власниками, які правомірно володіють майном на підставах передбачених законом, виходячи зі змісту договору, тобто в яких із зверненням до суду лише виникне право власності.
Іншим шляхом встановити своє право спадкоємець ОСОБА_7 позбавлена можливості, оскільки державний нотаріус відмовив навіть у прийнятті заяви про видачу свідоцтва у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на майно та документів, що підтверджують родинні стосунки спадкоємця та спадкодавця.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та визнання права власності за ОСОБА_1 на ? частину квартири загальною площею 39.50 кв. м, в тому житловою 25.10 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, - як за спадкоємицею четвертої черги за законом.
Керуючись ст.ст. 213-215, 224 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Макіївської міської ради про встановлення факту проживання однією родиною та визнання права власності на ? частину квартири в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією родиною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_3 з 2001 року до часу смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_3.
Визнати право власності за ОСОБА_1 на ? частину квартири загальною площею 39.50 кв. м, в тому житловою 25.10 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Донецької області, через даний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ю. А. Мельник