Справа № 22-ц-6378 2008р. Головуючий 1 інстанції
Юр`єва А.М.
Категорія: відшкодування
шкоди
Доповідач: Овсяннікова А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2008р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Овсяннікової А.І.
суддів - Бурлака І.В., Коваленко І.П.
при секретарі - Голіковій О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1та ОСОБА_2на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2008 р. по справі за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2до ВАТ НАСК «Оранта» про зобов'язання здійснити перерахунок та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2звернулись до суду з позовом до Комінтернівського районного відділення м. Харкова ВАТ НАСК «Оранта» про зобов'язання зробити перерахунок.
В обгрунтування позову позивачі вказали, що до 01.01.1992 року з Укрдержстрахом уклали договори страхування життя, на підставі яких на їх ім`я було відкрито особові рахунки № НОМЕР_1та № НОМЕР_2 відповідно.
Згідно умов договору ОСОБА_2. сплатив дві тисячі рублів, а ОСОБА_1. - одну тисячу рублів.
15 лютого 2008 року вони звернулись до відповідача з заявою зробити відповідні перерахунки і виплатити їм кошти.
З отриманої відповіді вони довідалися, що ними були сплачені значно менші суми, а саме: ОСОБА_2. сплатив 572 рублів, а ОСОБА_1. - 423 рублі і, відповідно, ним перераховані ці суми і становить у ОСОБА_2. - 600 грн. 60 коп., у ОСОБА_1. - 444 грн. 15 коп.
Вважають такі нарахування невірними, оскільки кожен з них сплатив саме 2 тисячі рублів і 1 тисячу рублів, хоча квитанції про сплату таких сум у них не збереглися.
Просять зобов'язати відповідача зробити перерахунки саме з цих сум.
У вересні 2008 року позивачі доповнили свої вимоги і просили стягти з відповідача і по чотири тисячі гривень кожному по відшкодуванню моральної шкоди.
При розгляді справи судом було притягнуто у якості відповідача юридичну особу ВАТ НАСК «Оранта».
Представники відповідача проти позову заперечували і пояснили, що позивачі внесли відповідно 423 рублі та 572 рублі до 02.01.92 р. з цих сум зроблено перерахунок у відношенні 1 рубль до 1, 05 гривні.
Ніяких порушень з їх боку немає.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1. та ОСОБА_2. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. просять рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом не дано належної оцінки укладеним договорам; не встановлено їх відповідності встановленому зразку; не встановлено належність підписів саме ним; не досліджено механізм зарахування коштів на їх особові рахунки та порядок архівного обліку страхових внесків, що підтвердило б внесення ними двох та однієї тисячі рублів.
Судова колегія, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
При цьому колегія виходить з наступного.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 24 травня 1990 року ОСОБА_1., а 30 листопада 1990 року ОСОБА_2. укладені договори страхування життя з установою Укрдержстраху з оформленням страхових свідоцтв відповідно № НОМЕР_3та № НОМЕР_4 та відкриттям особових рахунків, на які ними вносились кошти (а.с. 47, 48).
Станом на 02.01.1992 року ОСОБА_1. було внесено 423 рублі; ОСОБА_2. - 572 рублі; інші суми внесені пізніше.
Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» встановлено зобов'язання держави перед громадянами, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, розміщені до 02. січня 1992 року в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України.
Статтею 3 цього Закону передбачено, що такі заощадження відновлюються у співвідношенні 1 рубль на 1, 05 гривні.
Визначення, що ОСОБА_1. станом на 02.01.1992 року внесено 444 грн. 15 коп., а ОСОБА_2. - 600 грн. 60 коп. відповідає вище вказаним вимогам закону.
Доводи апелянтів, що ними до 02.01.1992 року внесено відповідно одну тисячу та дві тисячі рублів обгрунтовано не прийнято судом першої інстанції і не приймаються судовою колегією, оскільки ними відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надано жодного доказу цих обставин.
Як підтвердила у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1. ні договорів, ні полісів, ні будь-яких квітанцій на підтвердження суми і часу внесення грошових коштів у них не має.
До того ж свій підпис на договорі на а.с. 48, підтверджує.
Дії відповідача відповідають вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому і будь-яких підстав для відшкодування позивачам моральної шкоди відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України не вбачається.
Рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права; підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304; 307 ч.1 п.1; 308; 313; 315; 317; 319; 325 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. та ОСОБА_2. - відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2008 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Вірно: суддя -