Провадження № 2/742/732/14
Єдиний унікальний № 742/2007/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2014 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,
секретаря - Хотінь Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Прилуки Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - ВСТАНОВИВ:
12.05.2014 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який був укладений 08.09.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 274.
Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що спільне життя з відповідачем не склалось. Подружжя не знаходить спільної мови, не ведуть спільного господарства, а шлюб носить виключно формальний характер. Спільне подружнє життя припинилось з липня 2011 року. Позивач також категорично зазначила про недоцільність надання їм строку на примирення. Фактично сім'я розпалася та її подальше збереження є абсолютно неможливим. Дані обставини й змусили позивача звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу.
В судове засідання позивач, будучи належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, не з'явилась, завчасно подала до канцелярії суду заяву про проведення розгляду справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на розірванні шлюбу, укладеного з відповідачем по справі, категорично заперечувала в наданні подружжю строку на примирення /а.с.11/.
Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився також, подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував /а.с.12/.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.197 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясував обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, розглянув надані ними докази, які мають юридичне значення, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, враховуючи факт визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ст.ст.10,11 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні на підставі достовірних доказів встановлено, що 08.09.2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, керівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції був зареєстрований шлюб, про що 08.09.2012 року в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 274, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим 08.09.2012 року /а.с.5/.
Від шлюбу подружжя має дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 14.05.2013 року керівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції /а.с.6/.
Відповідно до вимог ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розлучення, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя сторін.
Як вбачається з цивільного позову, спільне життя з відповідачем не склалось. Подружжя не знаходить спільної мови, не ведуть спільного господарства, а шлюб носить виключно формальний характер. Спільне подружнє життя припинилось з липня 2011 року. Позивач також категорично зазначила про недоцільність надання їм строку на примирення. Фактично сім'я розпалася та її подальше збереження є абсолютно неможливим.
Відповідно до вимог ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3,4 ст.56 СК України).
Відповідачем не надано доказів щодо обмежень реалізації права позивача на безперешкодне розірвання шлюбу з урахуванням положень ст.110 СК України.
На підставі наведеного, з урахуванням особливого характеру сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, беручи до уваги, що позивач категорично заперечувала проти збереження їх сім'ї та наполягала на розлученні, заперечуючи в наданні подружжю строку на примирення, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя і дійсні причини позову про розірвання шлюбу, наявність неповнолітньої дитини, взявши до уваги обставини життя подружжя те, що шлюбні стосунки фактично припинились і перебування їх у шлюбі носить виключно формальний характер, суд встановив справжнє прагнення позивача до розірвання шлюбу, а відтак приходить до переконання, що подальше збереження сімейних відносин при сформованих взаєминах між сторонами - неможливе, перспектива відновлення родини втрачена, а збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін та неповнолітній дитині, що має істотне значення в даній справі, в зв'язку із чим даний позов і підлягає задоволенню.
З урахуванням положень ч.8 ст.235 ЦПК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається. Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно вимог п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України, під час ухвалення рішення, суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 243 грн 60 к. у відшкодування понесеного нею та документально підтвердженого судового збору.
На підставі ст.ст.110,112,113,ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст.174, 208,209,213-215,218 ЦПК України, суд - ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 08.09.2012 року керівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 274 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243 грн 60 к. в рахунок відшкодування судового збору.
Після розірвання шлюбу за позивачем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити прізвище - «ОСОБА_1».
Шлюб вважати припиненим в день набрання даним рішенням законної сили. Надіслати копію рішення, після набрання ним законної сили, до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Прилуцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Прилуцького міськрайонного суду
Чернігівської області В.Г. Павлов