Головуючий суду 1 інстанції - Юзефович І.О.

Доповідач - Галан Н.М.

Справа № 2-1214/11

Провадження № 22ц/782/622/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого: Галан Н.М.

Суддів: Назарової М.В.,Фарятьєва С.О.,

при секретарі: Булгаковій М.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ПАТ „Перший Український міжнародний банк"(надалі ПУМБ) на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 січня 2014 року за позовом ПАТ „ПУМБ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно, в тому числі шляхом звернення стягнення на майно, що перебуває у заставі,-

ВСТАНОВИЛА

07.04.2011р. позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим , що 04.12.2007р. між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №5861047 з Додатковою угодою №7885587 від 03.08.2009р. (надалі кредитний договір), відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 25324 доларів США строком до 04.12.2014р. на придбання транспортного засобу - автомобіля марки HUINDAI, модель TUCSON, 2007 року випуску. Відповідач в порушення умов кредитного договору не виконує зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Про факт прострочення відповідачу були надіслані повідомлення з вимогами погасити заборгованість перед позивачем. З квітня місяця 2010р. відповідач не здійснював жодного внесення платежу по погашенню заборгованості за кредитним договором.. На цій підставі позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 24573,48 доларів США та 46041,03грн., шляхом звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно та грошові кошти відповідача, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави.

05.02.2014р. позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 31903,80 доларів США, яка складається з 21187,42 доларів США - заборгованість за сумою кредиту, 10716,38 доларів США - заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом, 3914,35 доларів США.- пені за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором, 252,34 доларів США штрафу за порушення обов'язків, передбачених п.п. 4.3.2-4.3.6 Кредитного договору, 13000грн. штрафу за порушення обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування.

Рішенням суду яке оскаржується, позовні вимоги було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за Кредитним договором №5861047 від 04.12.2007р. в загальному розмірі 301 311,41грн., що складається з: 169 351,05грн. - заборгованість за сумою кредиту, що еквівалентно 21187,42 доларів США; 85 656,02грн. - заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом, що еквівалентно 10716,38 доларів США; 31 287,39грн.- пені за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором, що еквівалентно 3914,35 доларів США; 2016,95 грн штрафу за порушення обов'язків, передбачених п.п. 4.3.2-4.3.6 Кредитного договору, що еквівалентно 252,34 доларів США; 13000грн. штрафу за порушення обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи тим, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ „ПУМБ" просить змінити рішення суду, задовольнивши його позовні вимоги стосовно стягнення боргу в валюті США, мотивуючи тим, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційних скарги,судова колегія дійшла до наступного висновку.

Згідно зі ст.213 ЦКП України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. . Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як встановлено у судовому засіданні і цього не заперечують сторони, 24.11.2007 року між ВАТ «ЛуАЗ», яке діє через уповноважену довіреністю особу ТОВ «Алекс Схід» та ОСОБА_2 було укладено Договір №ЛУ0073К купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати покупцеві, після повної оплати наступний товар: автомобіль: HUINDAI TUCSON 2.0 4WD , номер кузову НОМЕР_2 , вартістю 141100грн. Оплата за автомобіль Покупцем складається з 10% власних коштів і 90% коштів, наданих Покупцеві в кредит банком. Відповідно до Кредитного договору №5861047 від 04.12.2007 року., укладеного між ЗАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2, Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у розмірі 25234 доларів США на умова цього Договору , а Позичальник зобов'язується використати його за цільовим призначенням , сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит Банку в порядок та у строки, обумовлені цим Договором. Позичальник несе усі валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим Договором. Цільове призначення кредиту: для придбання транспортного засобу марки: Hyundai, номер кузову: НОМЕР_3 (далі - «Транспортний засіб»), у продавця: ТОВ «Алекс Схід», код у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців: 33504912, місцезнаходження: Україна, 86115, м. Макіївка, вул. Вертикальна, буд. 20, згідно: Договір №ЛУ0073К купівлі-продажу від 24.11.2007р. м. Краматорськ.

Проценти за користування кредитом: процентна ставка за користування кредитом становить 11,99% річних. Кредит надається Позичальникові строком до 04.12.2014р. Протягом цього строку Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами в розмірах, в порядку та в строки, передбачені цим Договором. Забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором є застава Транспортного засобу, та/або інше забезпечення за домовленістю Сторін та/або в силу закону, у тому числі забезпечення у формі поруки чи майнової поруки, яке передається Банку відповідно до договорів, укладення яких передбачено цим Договором. . Відповідно до Графіку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, що є Додатком №1 до кредитного договору №5861047 від 04.12.2007р., Позичальник ОСОБА_2 зобов'язаний здійснювати повернення кредиту з 04.12.2007р. по 04.12.2014р., « 4» числа кожного місяця у сумі встановленій та затвердженій графіком.

Відповідно до копії Договору застави транспортного засобу №5913219, ВКВ №620671, посвідченого 04.12.2007р. приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі №5556, Закрите акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», далі за текстом «Заставодержатель» та ОСОБА_2, далі за текстом «Заставодержатель», а разом за текстом «Сторони», уклали цей Договір про наступне: Заставою за цим Договором забезпечується виконання всіх зобов'язань ОСОБА_2 перед Заставодержателем, що випливають з укладеного між ними Кредитного договору №5861047 від 04.12.2007р., згідно з яким Заставодержатель зобов'язався в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором, надати ОСОБА_2 кредит, а ОСОБА_2 зобов'язався повернути кредит в розмірі 25234 доларів США, а також сплатити на користь Заставодержателя проценти за користування кредитом, пені, штрафи, та всі інші суми, передбачені Кредитним договором. Заставодавець з метою забезпечення повного виконання Основного зобов'язання, передає в заставу транспортний засіб: Марка HUINDAI, модель TUCSON, тип ТС легковий (універсал), номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_3, НОМЕР_2, рік випуску 2007, повна маса 2050кг, маса без навантаження 1545кг, об'єм двигуна 1998 куб.см., тип пального бензин, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 видане ВРЕР ДАІ м. Лисичанська від 01.12.2007р. Заставна вартість Предмету застави за домовленістю Сторін становить 141100грн. При цьому сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації Предмету застави Заставодержатель не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною вартістю Предмету застави. Відповідно до копії Вимоги вих. №021-183 від 10.06.2009р. позивачем на адресу відповідача ОСОБА_2 було надіслано повідомлення про наявність заборгованості за кредитом у розмірі 1119,98 доларів США та вимогу достроково повернути всю суму кредиту та проценти за користування кредитом.

Відповідно до Додаткової угоди №7885587 від 03.08.2009р. до кредитного договору №5861047 від 04.12.2007р., укладеної між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2, було внесено зміни у Додаток №1 «Графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом», а саме: у період з 04.08.2009р. по 04.02.2010р. ОСОБА_2 було надано звільнення від сплати частини кредиту, що підлягає поверненню і залишено лише сплату суми процентів у розмірі 211,69 доларів СІЛА « 4» числа кожного місяця у вищевказаний період, у період з 04.03.2010р. по 04.12.2014р. ОСОБА_2 повинен здійснювати повернення кредиту «4» числа кожного місяця у розмірі встановленому графіком.

Відповідно до копії Вимоги вих. №021-57 від 03.10.2010р. позивачем на адресу відповідача ОСОБА_2 було надіслано повідомлення про наявність заборгованості в розмірі 635,04 доларів США та вимогу про дострокове повернення суми кредиту в розмірі 21187,42 долари США та заборгованості по сплаті процентів за користування кредиту у розмірі 846,73 долари США, пені у розмірі 20,69 долари США.

Відповідно до Розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за Кредитним договором №5861047 від 04.12.2007р. станом на 12.01.2014р. становить: 21187,43 долари США - заборгованість за сумою кредиту; 10716,38 долари США - заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом; еквівалент 3914,35 доларів США - сума пені за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором; 252,34 долари США - сума штрафів за порушення обов'язків, передбачених п.п. 4.3.2-4.3.6 Кредитного договору; 13000грн. - сума штрафів за порушення обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування. Таким чином, заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ «ПУМБ» за Кредитним договором №5861047 від 04.12.2007р. станом на 12.01.2014р. склала 21187,42 .+10716,38 = 31903,80 долари США; 3914,35 +252,34 = 4166,69 доларів США; та 13000 грн.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що факти , наведені позивачем в обґрунтовування позовних вимог знайшли своє підтвердження, а саме, дійсно відповідач ОСОБА_2 не виконав зобов'язання за кредитним договором №5861047 від 04.12.2007р., а тому вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню.

Апелянт ОСОБА_2 вважає що суд першої інстанції повинен був застосувати строки позовної давності відносно стягнутих сум боргу.

Однак судова колегія не може погодитись з апелянтом з наступних причин.

Ст..251 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно ст..256 ЦПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена ст..257 ЦК України тривалістю у три роки, а спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) у відповідності до ч.2 ст.258 ЦК України.

Згідно п.6.11. кредитного договіру, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі. Крім цього, кредит було надано позичальнику з кінцевим строком його повернення 04.12.2014 року. Таким чином вказаний договір на сьогоднішній день є чинним.

Як вбачається з кредитного договору, термін дії якого передбачено до 04.12.2014р. Відповідач почав порушувати умови договору з 2009р., позивач звернувся до суду 07.04.2011р., тобто у трирічний строк, що відповідає ст.. 257 ЦК України.

Пеня позивачем нарахована за рік, перед поданням позовної заяви, тобто в межах позовної давності згідно ст..258 ЦК України.

Таким чином, вимоги відповідача стосовно застосування строку позовної давності по даній справі є безпідставними.

На думку апелянта ОСОБА_2, позивачем незаконно було надано йому кредит у іноземній валюті, оскільки позивач не купував валюту, не видав йому кредит у іноземній валюті та не сплатив за придбаний автомобіль у іноземній валюті, а саме у доларах США, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що вказані доводи апелянта є безпідставними.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.2 Закону України „Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті.

Статті 47 і 49 цього Закону визначають операції банків із розміщенням залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Відповідно до ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 вищезазначеного Декрету КМУ.

Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлено п. в) ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак на сьогодні такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено.

Згідно з п.1.5 Положення про порядок видачі Національним банком Укріни індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку Украіни від 14 жовтня 2004 року № 483 та зареєстрованого у Міністерстві Юстиції Украіни 9 листопада 2004 року за № 1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.(ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк Украіни видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з банківською ліцензією за №8, виданою Закритому Акціонерному Товариству „ПУМБ" Національним банком України 02 жовтня 2006р, зазначений банк має право здійснювати банківські операції в іноземній валюті.

Також, судова колегія вважає, що нарахування заборгованості та відсотків по кредиту з урахуванням перерахунку в іноземній валюті було обґрунтованим з огляду на наступне.

З роз'яснень, викладених в п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України гривні. Відповідно до абз. З п.14, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст. 192 ЦК України, ч.З ст. 533 ЦК України, Декрет №15-93). З огляду на те, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором чи проценти на банківський вклад (статті 1054,1061 ЦК) в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.Нарахування пені судом в даному випадку було також правомірним та таким,що відповідає вимогам п.1ч.2.ст.258 ЦК України.

Не може взяти до уваги судова колегія доводи апелянта ПАТ „ПУМБ" відносно невірного розрахунку заборгованості, оскільки з матеріалів справи вбачається ,що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, виходив з заявленого позивачем,не виходячи за межі позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1.ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За таких обставин доводи апеляційних скарг є необгрунтованими та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 308 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Публічного Акціонерного Товариства „Перший Український міжнародний банк" - відхилити.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена у продовж 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді: