Головуючий суду 1 інстанції - Євтіфієв В.М.

Доповідач - Галан Н.М.

Справа № 432/6336/13-ц

Провадження № 22ц/782/1789/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 15 » травня 2014р. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Галан Н.М.

суддів: Назарової М.В., Фарятьєва С.О.,

при секретарі: Булгаковій М.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 28 березня 2014р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної сумісної власності, припинення права власності на частку в спільному майні, визнання права власності на частку майна

В С Т А Н О В И Л А:

25.09.2013р. позивачка звернулась до суд з даним позовом, мотивуючи тим, що з 2005року вона проживала разом з відповідачем. Під час спільного проживання ними було придбано квартиру АДРЕСА_1. За кожним з них зареєстровано право власності на ? частку даної квартирою. З квітня 2011р. вони припинили спільне проживання через поведінку відповідача. Вона залишилась проживати у спірній квартирі разом зі своїм сином, а відповідач переїхав проживати до спадкової квартири, яка є його власністю.

Рішенням суду, яке оскаржується, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі мотивуючи тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, які були досліджені в судовому засіданні.

Ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, сторони мешкали разом та під час спільного проживання ними було придбано у власність квартиру АДРЕСА_1.

Сторони є власниками спірної квартири у рівних частках, а саме по ? частині.

З квітня 2011р. сторони припинили спільне проживання. Позивачка залишилась мешкати у спірній квартирі, відповідач переїхав до спадкової квартири.

Вказані обставини не підлягають доказуванню згідно до ст..61 ЦПК України.

Ст. 64 Конституції України передбачено право кожного на судовий захист.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка посилається на вимоги ст..365 ЦК України.

Відповідно ст..365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суда.

Між сторонами склалися неприязні стосунки, між ними часто виникають сварки, відповідач неодноразово заподіяв позивачці тілесні ушкодження.

Спірна квартира відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 06.02.2014р. є неподільною. Вартість даної квартири складає 82800грн.

Вказані обставини встановлено судом першої інстанції.

Однак, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач подав до суду заяву, в якій вказав про часткове визнання позовних вимог (а.с.113), а саме про припинення права спільної часткової власності та припинення права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, але не визнає вимоги стосовно покладення на нього судових витрат. Також, відповідач зазначає, що він отримав від позивачки кошти за 1/2частку належної йому у спірній квартирі.

Таким чином, вірно встановивши обставини справи, правовідносини, які склалися між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають встановленим обставинам.

Суд першої інстанції прийшов висновку, що оскільки позивачка не внесла в порушення вимог ст.. 365 ЦК України компенсації на депозитний рахунок суду вартості частки майна, то з саме з цієї підстави її позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Але, суд першої інстанції не взяв до уваги, що кошти, які повинні бути внесені на депозитний рахунок суду, отримані відповідачем.

Судова колегія вважає за необхідне виключати з мотивувальної частини рішення встановлений факт, що позивачка з відповідачем перебували у шлюбних відносинах та у сторін народилась дитина: ОСОБА_4, оскільки сторони не перебували у шлюбних відносина, відсутнє свідоцтво про реєстрацію шлюбу, не оспорюється сторонами, та батьком дитини згідно свідоцтва про народження є ОСОБА_5.

Згідно ст..88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 229,40грн. (а.с.1), витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1300грн. (а.с.60).

Витрати, понесені за надання юридичних послуг, позивачем належним чином не підтверджено.

Відповідно ст..309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права

Керуючись ст. 209,303,307,309 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 28 березня 2014р.скасувати, ухвалити нове рішення, яким припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно квартирі АДРЕСА_1., припинити право власності ОСОБА_3 на ? частку квартири АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 229,40грн., витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1300грн.

Рішення набуває чинності негайно, та може бути оскаржено у продовж 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: