Судове рішення #368951
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________________

 

УХВАЛА

 

"09" січня 2007 р.                                                              Справа № Б-31/102-06

вх. № 15930/2-31

 

Суддя господарського суду Пуль О.А.

при секретарі судового засідання Панченко О.О.

за участю учасників процесу:

пр-к ініціюючого кредитора - Мазур В.С., дов. від 15.09.06 р., головн. держ. податковий інспектор;

Розглянувши справу

за заявою ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

до СПД ФО ОСОБА_1, м. Харків

про визнання банкрутом 

 

ВСТАНОВИВ:

 

До господарського суду звернувся кредитор - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова до боржника - приватного підприємця ОСОБА_1 із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі по тексту - Закон). В обґрунтування посилається на те, що боржник відсутній за місцем проживання, з 2002 року не надає податкову  звітність, не здійснює підприємницької діяльності та має заборгованість перед бюджетом в сумі 25180,81 грн.

Враховуючи, що боржник в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, витребуваних доказів суду не надав, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності боржника за наявними  матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника кредитора, суд встановив таке.

Статтею 1 Закону зазначається, що боржник - це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строк їх сплати.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інакше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 зазначається, що безспірні вимоги кредиторів - це вимоги кредитора, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

У відповідності до вимог ч. 7 ст. 7 Закону, заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимоги, а також строк його виконання; докази обґрунтованості вимог кредитора.

Частиною 10 ст. 7 Закону передбачено, що до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Тобто, Закон встановлює, що кредитор зобов'язаний викласти в заяві обставини, що підтверджують безспірність грошових вимог, неплатоспроможність боржника та обставини щодо його відсутності, за виключенням обов'язку доведення строку виникнення зобов'язання та його розміру.

Розглянувши грошові вимоги кредитора до боржника, суд встановив наступне.

Безспірними грошовими вимогами органу державної податкової служби можуть визнаватися лише ті зобов'язання, які є узгодженими у встановленому Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту - Закон № 2181) порядку і підтвердженими або декларацією, якщо податкове зобов'язання самостійно визначене, або податковим повідомленням.

Кредитор посилається на те, що боржник має заборгованість перед бюджетом в сумі 30666,92 грн. (з якої ПДВ: основний борг 25180,81 грн., 4,67 грн. пеня; податок з доходів фізичних осіб і СПД і незалежної професійної діяльності: основний борг - 5457,68 грн., 23,76 грн. пеня).

Кредитором не доведено безспірності цієї суми вимог, оскільки не надано доказів вручення податкових повідомлень - рішень від 18.09.2002 р., тому ці вимоги не є узгодженими у відповідності до ст. 5.2.1 та 6.2.4  Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”. 

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість безспірних грошових вимог.

До заяви не додано доказів відсутності боржника та неподання ним протягом року декларацій та податкової звітності.

За такими обставинами, враховуючи, що суду не доведено обставин безспірності грошових вимог кредитора до боржника, а також його відсутності та неподання ним протягом року декларацій та податкової звітності в суду немає законних підстав визнавати Фізичну особі ОСОБА_1банкрутом із застосуванням процедури банкрутства згідно ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тому суд дійшов висновку про залишення заяви кредитора без розгляду.

Керуючись  ст. 1, ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 7, ч. 7 ст. 7, ч. 10 ст. 7, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд -

 

УХВАЛИВ:

 

1.          Заяву ДПІ у Ленінському районі м. Харкова залишити без розгляду.

2.          Скасувати мораторій, введений ухвалою господарського суду від 25 грудня 2006 року.

3.          Дану ухвалу направити: кредитору, боржнику, державному органу з питань банкрутства, ДВС Ленінського р-ну м. Харкова, ДВС Харківської обл., державному реєстратору, банку, що здійснює обслуговування боржника.

 

Суддя                                                                                            Пуль О.А.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація