АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Фащевської Н.Є.
Суддів Кузьми Р.М., Дикун С.І.
при секретарі Шкільняку Б.М.
з участю представника апелянта ОСОБА_1 ОСОБА_2., представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бучацького районного суду від 18 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” про відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1. звернулася в суд із позовом до відповідача про стягнення на користь малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шкоди, завданої смертю годувальника - їх батька ОСОБА_6, котрий помер під час дорожньо-транспортної пригоди внаслідок зіткнення з автомобілем відповідача. Також просила стягнути на її користь 30000 грн моральної шкоди, завданої їй у зв'язку зі смертю чоловіка.
Рішенням Бучацького районного суду від 18 червня 2008 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд. Апелянт посилається на те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову у зв'язку із відсутністю вини водія автомобіля відповідача у дорожньо-транспортній пригоді.
У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, представник відповідача апеляційної скарги не визнав.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - до скасування у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суд виходив з тих обставин, що в діях водія автомобіля відповідача відсутня вина, а тому у відшкодуванні такої шкоди слід відмовити.
Даний висновок не відповідає обставинам справи та суперечить нормам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, постанови від 14 лютого 2008 року про закриття кримінальної справи 26 вересня 2006 року приблизно о 13 год на автодорозі Івано-Франківськ - Бучач - Кам'янець-Подільський в м.Бучач по вул.Шухевича між автомобілем КАМАЗ 5511НОМЕР_1що належить філії «Бучацький райавтодор» дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» та велосипедистом ОСОБА_6. відбулось зіткнення, в результаті чого велосипедист помер на місці дорожньо-транспортної пригоди. Кримінальна справа, порушена відносно водія автомобіля, закрита на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.
Відповідачем не доведено факту спричинення шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з нормою ст.1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнаня тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до норм цивільного права основною особливістю при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду незалежно від своєї вини.
За вимогами ч.2 ст.1167 ЦК моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Враховуючи наведене, висновок суду, що шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, не підлягає відшкодуванню у зв'язку з відсутністю вини відповідача, суперечить нормам Цивільного кодексу. Рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню. По справі слід постановити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1. про стягення з відповідача - власника автомобіля - джерела підвищеної небезпеки, шкоди, завданої смертю годувальника, та відшкодування моральної шкоди.
Як вбачається із матеріалів справи, на утриманні потерпілого ОСОБА_6 перебувало двоє дітей:ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, котрі мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, до досягнення ними вісімнадцяти років (учні, студенти - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними двадцяти трьох років) на підставі ст. 1200 ЦК.
Відповідно до зазначеної норми шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні , але не мають права на відшкодування шкоди. Середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого розраховується за аналогічними правилами, які встановлені для відшкодування шкоди, що завдана каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, передбаченими ст.1197 ЦК.
Середньомісячний заробіток потерпілого ОСОБА_6 за даними довідки ТОВ «Бучач -Цукор» від 16.10.2006 року становить 1018 грн ((882,62+987,02+1183,48):3). Що є меншим від 1875 грн - п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати 375грн, встановленого ст.82 «Про Державний бюджет України на 2006» від 20.12.2005 року №3235-1У. Отже, за правилами ч.2 ст.1197 ЦК при розрахунку середнього заробітку потерпілого слід виходити із суми 1875 грн. Розмір відшкодування шкоди на користь кожної дитини слід визначити з вирахуванням від даної суми частки, яка припадала на годувальника та утриманців 1875:3=625 грн. Виплати проводити з дня смерті потерпілого -26.09.2006 року
Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_1. про стягнення 30000 грн моральної шкоди, завданої їй у зв'язку зі смертю чоловіка, підлягають до часткового задоволення.
За вимогами ст.23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Колегія суддів вважає, що на користь позивачки слід стягнути 5000 грн на відшкодування моральної шкоди. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди колегія суддів враховує обставини справи, глибину душевних страждань позивачки, обумовлених смертю чоловіка та незворотність змін у її житті.
Керуючись ст.ст. 23, 1167,1187,1200 ЦК України та ст.ст. 307 ч.1, п.3; 309 ч.1, п.3; 314 ч.2; 316; 317;319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бучацького районного суду від 18 червня 2008 року скасувати. Постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Стягувати з дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” починаючи з 26.09.2006 року щомісячно на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 625 грн на кожну дитину до досягнення ними вісімнадцяти років (учням, студентам - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними двадцяти трьох років).
Стягнути з дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” 58,50 грн судового збору на користь держави та 30 грн витрат на інформаційно-
технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом вірно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Дикун С.І.