Справа №2- 19-08

Рішення

Іменем України

м.Любомль     18 січня 2008 року

Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді -

Мосієвича І.В.,

при секретарі     Кузьміній Т.О.,

з участю позивача    ОСОБА_2,

відповідача     ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі,-

встановив:

У суд з позовною заявою звернулася ОСОБА_2 яка просить постановити рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліментів у на утримання дитини в твердій грошовій сумі по 20 грн. на дитину та допустити негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць.

Свої вимоги обгрунтувала тим, що з відповідачем перебувала у шлюбі, від якого мають малолітню дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Відповідач по справі, не виконує своїх батьківських обов"яків як це передбачено ст.180 СК України. Відповідач ухиляється від надання матеріальної допомоги на у тримання дитини.

В судовому засіданні позивачка вимоги заяви підтримала, та пояснила, що вона отримує по сорок, п'ятдесят гривень аліментів щомісячно від відповідача, однак їй порадили люди звернутися в суд про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі з відповідача, оскільки відповідно до чинного законодавства вона буде отримувати від держави різницю між визначеним розміром аліментів у твердій грошовій сумі та відповідними відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач проти задоволення позову фактично не заперечує, проте пояснив, що добросовісно виконує свій батьківський обов'язок, і ніколи не ухилявся від нього, хоча і стоїть в даний час на обліку в центрі зайнятості як безробітний.

Аналізом доказів суд встановив наступне.

Згідно рішення Любомльського районного суду від 23 грудня 2002 року з відповідача стягуються аліменти в користь позивачки у розмірі 1/4 частки зі всіх видів

2

заробітку та його доходу.

Згідно рішення Любомльського районного суду від 15 червня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення стягнення розміру аліментів в твердій грошовій сумі відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з довідки Любомльського центру зайнятості заборгованості по аліментах у ОСОБА_3 станом на 18 січня 2008 року не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника аліментів або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином по справі встановлено, що вимоги позивачки про те, що відповідач не виконує свого батьківського обов'язку і ухиляється від останнього не відповідають дійсності і на думку суду є надуманими, оскільки як з"ясовано в судовому засіданні відповідач не має заборгованості по аліментах, приймає участь в утриманні дитини.

При цьому будь-яких обставин та доказів які б мали істотне значення для визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі судом не здобуто.

Беручи до уваги вищенаведене, а також те, щодо вказаного в даній позовній заяві спору між сторонами є судове рішення яке набрало законної сили, в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

Відповідно зіст.81, 88 ЦПК України судові витрати у виді судового збору у розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 грн.50 коп. слід стягнути з відповідачки в користь держави.

Керуючись ст.ст. 10,11, 61, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 184 СК України, суд, ~

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини в твердій грошовій сумі, відмовити за безпідставністю вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 (сім) гривень 50 копійок та 51 гривню судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.