Справа № 127/3708/13-к

Провадження №11-кп/772/221/2014

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Каленяк Р. А.

Доповідач : Гончарук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 р. м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Гончарук М.М.

Суддів: Старинця Ю.В., Паська Д.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження № 42012010010000136 за апеляційними скаргами прокурора м. Вінниці ОСОБА_33, адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2014 року, яким ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бабчинці , Чернівецького р-ну , Вінницької області , громадянина України ,українця ,з вищою освітою, одруженого , на утриманні малолітня дочка , інвалід дитинства , ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_4 та вагітна дружина ОСОБА_6 , не працюючого , раніше не судимого,проживаючого за адресою АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 364, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочину,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м,Вінниця ,громадянин України, українця , з вищою освітою, не працюючого , одруженого , на утриманні малолітній син ОСОБА_9 ,ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого , проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 364, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 - відмовлено.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Вирішено питання щодо речових доказів,

-за участю секретаря: Воронюк О.О.,

прокурора: Захарчук С., потерпілої: ОСОБА_4, представника потерпілої ОСОБА_3

обвинувачених: ОСОБА_7, ОСОБА_5,

адвокатів : ОСОБА_10, ОСОБА_11,

В С Т А Н О В И Л А :

Досудововим слідством ОСОБА_7 та ОСОБА_5 обвинувачуються в тому, що вони являючись службовими особами, представниками влади, права та обов'язки яких визначенні Законом України «Про міліцію», згідно ст. 4 ч. 1 п. «д» Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» будучи суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення, 19.12.2012 року близько 11.55 год., ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_5 знаходячись на перехресті вул. Д.Нечая та вул. Примакова у м. Вінниці, у транспортному засобі марки «ВАЗ 2121» державний номерний знак НОМЕР_1, діючи за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, в порушення ч. 1 п.п. 2,4 ст. 10 Закону України «Про міліцію», відповідно до яких на них покладено обов'язок виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальнім законодавством , одержали від ОСОБА_4 грошові кошти, в сумі 7000 грн. та 500 доларів США за сприяння у не притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_13, з яким ОСОБА_4 перебуває у фактичних шлюбних відносинах та за повернення речей вилучених під час проведення обшуку у гаражах, які належать ОСОБА_13 Разом з цим ні ОСОБА_7, ні ОСОБА_5 не мали ніякого реального впливу на хід розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_13, однак ОСОБА_4 реально сприйняла слова ОСОБА_7 та ОСОБА_5, повіривши їм погодилась передати останнім грошові кошти в якості хабара за сприяння у не притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_13 та за повернення вилучених речей. При цьому ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_5 не мали на меті передавати будь-кому вказані кошти в якості хабара, а хотіли самі заволодіти ними. Будучи введеною в оману, і схиленою до давання хабара ОСОБА_4 погодилась передати вищезазначені грошові кошти ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у якості хабара, однак після передачі коштів ОСОБА_7 та ОСОБА_5 були затримані працівниками внутрішньої безпеки та прокуратури.

Таким чином ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вчинили усі дії, які вони вважали за необхідне для доведення злочину до кінця, однак злочин з причин, що не залежали від них, а саме у зв 'язку з їх затриманням, закінчено не було.

Крім того, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_5 будучи особами представниками влади, працівниками правоохоронних органів, знаючи про те, що у гаражах ОСОБА_13 26.03.2012 року проводились обшуки та вилучались речі, у ході розслідування кримінальної справи №12250022, не маючи до розслідування вказаної кримінальної справи ніякого відношення, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, діючи в особистих інтересах, всупереч інтересам служби, 19.12.2012 року близько 11.55 год., знаходячись на перехресті вул. Д.Нечая та вул. Примакова у м. Вінниці, у транспортному засобі марки «ВАЗ 2121» державний номерний знак НОМЕР_1, діючи за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, в порушення ч. 1 п.п. 2,4 ст. 10 Закону України «Про міліцію», відповідно до яких на них покладено обов'язок виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, одержали від ОСОБА_4 грошові кошти, в сумі 7000 грн. та 500 доларів США за сприяння у не притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_13, з яким ОСОБА_4 перебуває у фактичнім шлюбних відносинах та за повернення речей вилучених під час проведення обшуку у гаражах, які належать ОСОБА_13.Вище вказаними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було заподіяно істотної шкоди державним інтересам у вигляді підриву авторитету органів внутрішніх справ.

ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_5, достовірно знаючи про те, що у гаражах ОСОБА_13 26.03.2012 року проводились обшуки та вилучались речі, у ході розслідування кримінальної справи №12250022, не маючи до розслідування вказаної кримінальної справи ніякого відношення, з метою заволодіння чужим майном, ввели в оману ОСОБА_4, а саме 19.12.2012року близько 11.55 год., на перехресті вул. Д.Нечая та вул. Примакова у м. Вінниці, у транспортному засобі марки «ВАЗ 2121» державний номерний знак НОМЕР_1, діючи за попередньою змовою, заволоділи грошовим коштами в сумі 7000 грн. та 500 доларів США, одержаними від ОСОБА_4, за начебто сприяння у не притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_13, з яким ОСОБА_4 перебуває у фактичних шлюбних відносинах та за повернення речей вилучених під час проведення обшуку у гаражах, які належать ОСОБА_13

Судом першої інстанції в ході розгляду даного кримінального провадження, достатніх допустимих доказів того, що старший оперуповноважений оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_7 та начальник оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 вчинили підбурювання до замаху на давання хабара, зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в особистих інтересах використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди державним інтересам, вчинене працівником правоохоронних органів, шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб не було встановлено, а тому прийнято рішення про відсутність в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 364, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України та їх виправдання.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду прокурор в апеляції вказує, що вирок суду є незаконним і необґрунтованим з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Просить вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2014 щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369, ч.З ст. 364, ч. 2 ст. 190 КК України у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_7 винними. Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України у виді 2 років обмеження волі; за ч. 3 ст. 364 КК України у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ на 3 роки та конфіскацією належного майна, за ч. 2 ст. 190 КК України призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ на 3 роки та конфіскацією належного майна.

Відповідно до ст. 54 КК України ОСОБА_5 позбавити спеціального звання майор міліції.

Призначити покарання ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України у виді 2 років обмеження волі; за ч. З ст. 364 КК України у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ на 3 роки та конфіскацією належного майна, за ч. 2 ст. 190 КК України призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ на З роки та конфіскацією належного майна.

Відповідно до ст. 54 КК України ОСОБА_7 позбавити спеціального звання капітан міліції.

Цивільний позов на суму 80 000 грн. потерпілої ОСОБА_4 - задовольнити.

Процесуальні витрати з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 стягнути в рівних долях на користь держави за проведення експертиз, прийняти рішення щодо речових доказів і документів та ухвалити рішення про запобіжні заходи до набрання вироком законної сили.

Крім того, 22.04.2014 року прокурором до апеляційного суду надано доповнення до раніше поданої апеляційної скарги в яких просить Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2014 щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369, ч. З ст. 364, ч. 2 ст. 190 КК України у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_7 винними. Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України у виді 2 років обмеження волі; за ч. 1 ст. 364 КК України у виді З років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ на 3 роки, зі сплатою штрафу в дохід держави в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч. 2 ст. 190 КК України призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ на 3 роки, зі сплатою штрафу в дохід держави в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Призначити покарання ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України у виді 2 років обмеження волі; за ч. 1 ст. 364 КК України у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ на 3 роки, зі сплатою штрафу в дохід держави в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч. 2 ст. 190 КК України призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ на 3 роки, зі сплатою штрафу в дохід держави в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Задовольнити цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 в розмірі 80 000 гривень, стягнути процесуальні витрати з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в рівних долях на користь держави за проведення експертиз, прийняти рішення щодо речових доказів і документів, ухвалити рішення про запобіжні заходи до набрання вироком законної сили. Адвокат ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить вирок Вінницького міського суду Вінницького Вінницької області від 24.01.2014 року, яким було виправдано ОСОБА_5 за ч.4 ст. 27,ч.2 ст. 15 ч.2 ст.369, ч. 3 ст. 364, ч.2 ст. 190 КК України та ОСОБА_7 за ч.4 ст. 27,ч.2 ст. 15 ч.2 ст.369, ч. 3 ст. 364, ч.2 ст. 190 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину - скасувати. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_7 винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 27,ч.2 ст. 15 ч.2 ст.369, ч. 3 ст. 364, ч.2 ст. 190 КК України та призначити покарання на розсуд суду в межах санкцій вказаних статей, і задовольнити позовну заяву потерпілої ОСОБА_4 про стягнення на її користь 80 тисяч гривень моральної шкоди в повному обсязі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу із доповненнями в повному обсязі, пояснення адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_4, самої потерпілої, які просили задовольнити їх апеляційну скаргу, пояснення обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та їх захисників, які просили апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок без змін, перевіривши матеріали справи, частково дослідивши частково за клопотанням прокурора протокол огляду місця події від 19.12.2012 року та відеозапис огляду місця події від 19.12.2012 року,, висновки одорологічної та спеціальних хімічних експертиз, заслухати технічний запис інформації, на якому зафіксовано судове провадження у суді І інстанції, із показами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, і обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд оцінює докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Так, суд першої інстанції належним чином оцінив докази по кримінальній справі та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_7 та ОСОБА_5 складу злочину, що фактично відповідає матеріалам справи, оскільки покази потерпілої ОСОБА_4 та свідків, очевидців обставин не можуть братися до уваги, оскільки зібрані по справі докази та висновки експертиз є неналежними та недопустимими з наступних підстав. Як зазначено у вироці суду першої інстанції, а також при частковому дослідженні апеляційним судом встановлено, що в матеріалах кримінального провадження міститься, складений старшим слідчим прокуратури м. Вінниці, в порядку передбаченому вимогами cm. cm. 104, 105, 106, 223. 234, 237 КПК України протокол огляду речей від 18.12.2012 року. Безпосереднім об'єктом огляду були грошові кошти, в сумі 7000 (сім тисяч) гри. та 500 (п'ятсот) доларів США які добровільно надала ОСОБА_4 слідству. В протоколі зазначені номінали, серії та номери купюр, після чого слідчим здійснено їх помітку спеціальним люмінесцентним порошком. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 237 КПК України «З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводить огляд місцевості, приміщення, речей та документів.» Помітка купюр люмінесцентним порошком відповідно до вимог ст. 271 КПК України є одним з різновидів контролю за вчиненням злочину, а саме імітування обстановки злочину. Відповідно до вимог ст. 110 КПК України рішення прокурором приймаються у формі постанови. В матеріалах кримінального провадження відсутня постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину. Також в даті складання вказаного протоколу є виправлення, а також пояснення ОСОБА_34, який слідчим в протоколі вказаний як понятий, про те що вказаний протокол він не підписував, пояснивши, що підпис від його імені в протоколі виконаний не ним. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що старшим слідчим прокуратури м. Вінниці в порядку передбаченому вимогам ст.ст. 104, 105, 106, 223, 234, 237 КПК України, складений протокол огляду місця події від 19.12.2012 року. Безпосереднім місцем огляду був автомобіль «Нива» державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться у власності ОСОБА_7. Відповідно до вимог ч.2 ст. 237 КПК України «Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК України, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Стаття 30 Конституції України забороняє проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за мотивованим рішенням суду. Згідно до вимог ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Під іншим володіння особи розуміється в тому числі транспортний засіб. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Як вбачається з матеріалів досудового розслідування в матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого судді на проведення огляду та відсутня добровільна згода володільця транспортного засобу ОСОБА_7, а тому вказана слідча дія є незаконною, тобто такою, що не відповідає Конституції України та КПК України. Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії, відповідно до вимог ч. 7 ст. 223 КПК України. З протоколу огляду місця події від 19.12.2012 року вбачається, що розпочинаючи слідчу дію слідчий, не роз'яснивши права і обов'язки, приблизно о 13.44 год. слідчий в порушення вимог ст. 233, 237 КПК України та ст. ЗО Конституції України проводить огляд автомобіля «Нива» державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться у власності ОСОБА_7.Будь-яка слідча дія, зокрема і огляд місця події повинна бути безперервною. Однак при проведенні даної слідчої дії, слідчий порушив вказані вимоги закону. Відповідно до вступної частини протоколу, огляд розпочався в 12.15 год. і був закінчений в 16.29 год. Згідно описової частини о 14.06 год. слідчим було оголошено, що відеозапис зупинено для складання протоколу огляду. Проте таке твердження суперечить матеріалам кримінального провадження, оскільки о 14.30 год. (в один час стосовно двох осіб) слідчим ОСОБА_23 було складено протоколи затримання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (том 1, а.с.53-57, 68-72). Відповідно до вимог ст. 209 КПК України - особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою.Згідно протоколу огляду місця події ОСОБА_7 та ОСОБА_5 були затримані після зупинки автомобіля і внаслідок застосування фізичної сили та виконання наказів осіб, що проводили огляд місця події не мали змоги вільно пересуватись, звернутись за захистом своїх прав до захисника, вимушені весь час знаходитись в автомобілі, а після проведення огляду слідувати за слідчим. Тобто ОСОБА_7 та ОСОБА_5 були фактично затримані в 12.15 год. в момент початку слідчої дії, при цьому слідчим не було повідомлено останнім, що вони затримані та не роз'яснено відповідні правові наслідки, що є грубими порушенням ст. 59 Конституції України та ст. 42 КПК України, тобто було порушено їх право на захист. В матеріалах кримінального провадження також міститься складений старшим слідчим прокуратури м. Вінниці, в порядку передбаченому вимогам ст.ст. 104-107, 252, 258, 260, 270 КПК України протокол про результати аудіо-контролю за особою ОСОБА_7 від 27.12.2012 року. Дана негласна слідча дія відповідно до протоколу проводилась на підставі постанови старшого слідчого прокуратури м. Вінниці ОСОБА_23 від 19.12.2012року.Відповідно до вимог ст. 260 КПК України, аудіоконтроль особи є різновидом втручання в приватне спілкування, яке проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 250 КПК України, негласна слідча дія може бути розпочата за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором. В такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку негласної слідчої дії звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді. В матеріалах кримінального провадження міститься відповіді апеляційного суду Вінницької області, що прокурори прокуратури м. Вінниці ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 до апеляційного суду Вінницької області з відповідним клопотанням не звертались (том З, а.с. 186, 194).Відповідно до вимог ч. 3 ст. 252 КПК України, протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених слідчих (розшукових) дій передаються прокурору. Однак, як зазначено в протоколі вказана слідча (розшукова) дія була розпочата 19.12.2012 року в 11.00 та припинена 19.12.2012 року о 11.20 год., тобто протокол про результати даної слідчої дії повинен бути в прокуратурі 20.12.2012 року. Однак відповідно до протоколу, він був складений 27.12.2012 року, а в прокуратуру надійшов 28.12.2012року в порушення вимог ч. 3 ст. 252 КПК України.Відповідно до вимог ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно було визнано недопустимими доказами: протокол огляду речей від 18.12.2012року (том 1 а.с.9-28), протокол огляду місця події від 19.12.2012року (том 1, а.с.44-48), протокол про результати аудіо контролю за особою ОСОБА_7 від 27.12.2012 року (том 1, а.с. 213). Таким чином, органом слідства не надано достатніх допустимих доказів того,

що старший оперуповноважений оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_7 та начальник оперативно-пошукового відділу розшуку УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 вчинили підбурювання до замаху на давання хабара, зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в особистих інтересах використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди державним інтересам, вчинене працівником правоохоронних органів, шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб і в ході судового слідства їх не було встановлено а навпаки надані докази визнано недопустимими, а тому судом першої інстанції вірно прийнято рішення про відсутність в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 364, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України, в зв'язку з чим вірним є висновок суду першої інстанції про їх виправдання за вказаними статтями. За таких обставин посилання в апеляції прокурора про неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, неповний виклад у вироку суду ряду обставин та неповний допит свідків та їх перекручування, що вплинуло на об'єктивний розгляд справи, є безпідставним. До того ж прокурором в апеляції із доповненнями належним чином не зазначено, які покази судом не взяті до уваги, що потягло за собою незаконність винесення судового рішення по суті. З аналогічних підстав також не підлягає задоволенню і апеляційна скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_4. На думку апеляційного суду, судом першої інстанції докази причетності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до тих подій досліджені повно, об'єктивно і винесений обґрунтований вирок про їх виправдання за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 364, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України, за відсутністю в їх діях складу даних кримінальних правопорушеннь. За таких обставин підстав для задоволення апеляційних скарг прокурора та адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 про скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2014 року і винесення нового, немає. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 407,408,418,419 КПК України, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційні скарги прокурора ОСОБА_33, адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2014 року - залишити без задоволення. Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2014 року відносно ОСОБА_5, якого у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 364, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України, виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, та відносно ОСОБА_7, якого у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 364, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, залишити без змін. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяця з дня її проголошення.

Судді: з оригіналом згідно

Суддя