2а/254/95/2014
254/1494/14-а
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2014 року Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Заборського В.О.,
при секретарі - Перевертайло І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень - Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в місті Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
встановив:
Позивачка звернулась до суду із позовом до суб'єкта владних повноважень - Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в місті Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, посилаючись на наступні обставини.
Позивачка має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. В зв'язку з народженням дитини, з 30.09.2013 року вона перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в місті Донецьку ради та отримує щомісячну державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 гривень. Позивачка вважає, що розмір призначеної їй допомоги не відповідає вимогам ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням", і виплачується відповідачем у розмірі визначеному Постановою КМУ від 11.01.2007 року за №13, внаслідок чого вона недоотримала кошти. У зв'язку з цим позивачка звернулась до відповідача в лютому 2014 році з заявою про перерахунок та сплату заборгованості допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 01 березня 2013 р. по 01.03.2014 р., на що їй було запропоновано звернутися у встановленому законом порядку до УПСЗН Будьоннівської районної у м. Донецьку ради для проведення перерахунку та встановлення доплатного розміра до суми отримуємої допомоги по догляду за дитиною. Позивачка просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача відносно не проведення нарахувань щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не нижче прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до шести років; зобов'язати відповідача здійснити нарахування їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.09.2013 р. - 01.03.2014 р. в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років щомісячно, зобов'язати відповідача здійснити та стягнути доплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.09.2013 р. - 01.03.2014 р. в сумі 5232,00 грн.; стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 121,80 грн. та зобов'язати відповідача виконати постанову негайно. Просить розглядати справу у її відсутність.
Позивачка в судове засідання не з'явилась,надала суду заяву про розгляд справи без її участі, просила позов задовольнити.
Представник - УПСЗН Будьоннівської районної в місті Донецьку ради в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав заперечення, просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовним вимог у повному обсязі, оскільки вона не реалізувала своє право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у підвищенному розмірі, тому що за перерахунком у встановленому порядку на звітну дату заявниця не зверталася, заборгованості по виплаті та підстав для перерахунку немає. Крім того, просить звільнити УПСЗН Будьоннівської районної у м. Донецьку ради від оплати судового збору.
На підставі досліджених доказів, судом встановлені наступні фактичні обставини.
ОСОБА_1 має дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 , у зв'язку з чим знаходиться з 30.09.2013 року на обліку у відповідача та отримує щомісячно соціальну допомогу по догляду за дитиною у розмірі 130,00 грн.
Відповідачем призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», розмір якої визначено відповідно до «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженому постановою КМУ №1751 від 27.12.2001 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-111 розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Як вбачається з листа УПСЗН Будьоннівської районної в місті Донецьку ради від 24.02.2014 року за №01-15/653, ОСОБА_1 є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При вирішенні вказаного спору, суд виходив з наступного.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням " від 18.01.2001 року № 2240- III (Закон №2240).
Статтею 1 Закону №2240 визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 2 Закону № 2240 страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.
Статтями 4, 5, 29, 42 Закону №2240 встановлено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.
Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону №2240-III та виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року в справі №21-410а12.
Як зазначено вище, в даному випадку виник спір щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на виплату допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На підставі викладеного, доводи позивачки про порушення її прав відповідачем в частині нарахування та виплати державної допомоги у неналежному розмірі, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, і порушене право позивачки підлягає судовому захисту, позивачка має право на перерахунок та виплату їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 30 вересня 2013 року по 01 березня 2014 року, виходячи з розміру не меншого прожиткового мінімуму для дітей до 6 років та з врахуванням виплачених сум.
Достатнім та необхідним для відновлення порушеного права позивачки буде визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату державної допомоги.
Суд не приймає доводи позивачки щодо стягнення конкретної суми допомоги у розмірі 5232,00 грн. з відповідача в зв'язку з тим, що суд не може підміняти орган, який визначає розмір та нараховує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, оскільки такі повноваження відносяться до компетенції відповідача.
Керуючись ч. 2 ст. 3, ст.ст. 9, 11, 14, 71, 99, 100, 122, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 30 вересня 2013 року по 01 березня 2014 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, для дитини відповідного віку, за період з 30 вересня 2013 року по 01 березня 2014 року, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 121 (сто двадцять одну) грн. 80 коп.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга в Донецький апеляційний адміністративний суд через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя