ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"09" січня 2007 р. | Справа № 16/301-06-7850 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Друзенко К.В.
за участю представників сторін:
Від позивача: не з’явився, належним чином повідомлений
Від відповідача: Розенбойм Ю.О., по дов.
Від третьої особи: Табан В.А., по дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Катран”, с.м.т. Овідіополь, Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області від 06.11.2006 року
по справі № 16/301-06-7850
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Омега ЛТД”, с.м.т. Овідіополь, Одеської області
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Овідіопольська селищна рада Овідіопольського району Одеської області
до Відкритого акціонерного товариства „Катран”, с.м.т. Овідіополь, Одеської області
про усунення перешкод у здійсненні права власності
та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства „Катран”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Омега ЛТД”
про визнання недійсним договору на встановлення земельного сервітуту
ВСТАНОВИВ:
Заявлене клопотання ВАТ „Катран” про зупинення провадження по справі в зв’язку зі знаходженням у провадженні Овідіопольського районного суду справи за позовом ВАТ „Катран” до фізичної особи Кабака Святослава Вікторовича про визнання недійсними договорів купівлі-продажу учбового корпусу площею 870 кв.м. по вул. Дзержинського, 1 в с.м.т. Овідіополь судовою колегією апеляційного господарського суду відхиляється, оскільки сторонами по цій справі є юридичні особи, між якими виник спір про усунення перешкод в користуванні вказаною будівлею, власником якої на даний момент є ТОВ „Омега ЛТД”, а не фізична особа –Кабак С.В., у відношенні якої пред’явлений позов у суд загальної юрисдикції.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Омега ЛТД” (далі - Позивач) звернулось у місцевий господарський суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Катран” (далі - Відповідач) про спонукання останнього виконання умов укладеного договору на встановлення земельного сервітуту від 07.02.2006 р. в частині забезпечення проїзду транспортних засобів та доступу працівників Позивача до свого робочого приміщення, за адресою: с.м.т. Овідіополь, вул. Дзержинського, 1, Одеської області, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що Позивач є власником капітальної будівлі за вказаною вище адресою, яка розташована на території Відповідача, тобто позов пред’явлений про усунення перешкод в користуванні зазначеною будівлею.
У процесі розгляду справи ухвалою суду третьої особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача залучено Овідіопольську селищну раду, оскільки остання своїм рішенням у грудні 2005 р. виділила будівлі, що належать Позивачу, в окреме господарство.
Відповідач (ВАТ „Катран”) пред’явив до Позивача (ТОВ „Омега ЛТД”) зустрічний позов про визнання недійсним договору земельного сервітуту від 07.02.2006 р., укладений між ними, який був підставою для звернення до суду ТОВ „Омега ЛТД” з первісним позовом до ВАТ „Катран” про усунення перешкод в користуванні вказаною будівлею, яка є власністю Позивача, але знаходиться на території Відповідача. Останній обгрунтовує свій позов і доповнення до нього порушенням чинного законодавства при його укладенні.
У письмовому поясненні до справи залучена третя особа –Овідіопольська селищна рада –посилається на укладення договору на встановлення земельного сервітут від 07.02.2006 р. з порушенням земельного законодавства, оскільки Позивач і Відповідач не є ні власниками земельних ділянок, ні їх користувачами.
Під час розгляду справи ТОВ „Омега ЛТД” подало заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що Позивач по первісному позову є власником будівлі учбового корпусу по вул. Дзержинського, 1 у с.м.т. Овідіополь, що підтверджується свідоцтвом про право власності і рішенням виконкому Овідіопольської селищної ради.
Ця будівлі розташована на території, що займає Відповідач, який перешкоджає йому користуватись власністю і це порушує його права як власника і просить суд зобов’язати Відповідача усунути ці перешкоди в користуванні будівлею. Таким чином, Позивач за первісним позовом уточнив підстави позову, оскільки мова про те, що Позивач є власником вказаної будівлі, вбачається із позовної заяви.
Рішенням місцевого господарського суду від 06.11.2006 р. (суддя Желєзна С.П.), яке підписано суддею 23.11.2006 р., первісний і зустрічний позови задоволені:
- зобов’язано ВАТ „Катран” не перешкоджати ТОВ „Омега ЛТД” у доступі та користуванні будівлею учбового корпусу по вул. Дзержинського, 1 у с.м.т. Овідіополь;
- визнано недійсним договір на встановлення земельного сервітуту від 07.02.2006 р., укладеного між ТОВ „Омега ЛТД” і ВАТ „Катран” і стягнути судові витрати з однієї на користь іншої сторони.
Задовольняючи як первісний, так і зустрічний позови, суд виходив з їх обґрунтованості.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Відповідач по первісному позову подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині задоволення первісного позову ТОВ „Омега ЛТД” до ВАТ „Катран” про усунення перешкод скасувати і прийняти нове рішення, яким у первісному позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача та третьої особи, проаналізувавши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Між ВАТ „Катран” та Кабак Станіславом Вікторовичем був укладений договір купівлі-продажу від 27.03.2003 р., відповідно до умов п. 1 якого останнім було придбано право власності на 124/10000 частину будівель та споруд заводу „Катран”, розташованого на земельній ділянці державної власності, площею 7,3га, а саме на учбовий корпус загальною площею 870 кв.м., що знаходиться в с.м.т. Овідіополь, вул. Дзержинського, 1.
Як вбачається з установчого договору про створення та діяльність ТОВ „Омега ЛТД”, зареєстрованого Овідіопольською районною державною адміністрацією 26.08.2003р., Кабаком Станіславом Вікторовичем зазначений об’єкт нерухомого майна був внесений до статутного фонду ТОВ “Омега ЛТД”, засновником якого він став.
Рішенням виконавчого комітету Овідіопольської селищної ради № 329 від 15.12.2005р. „Про видачу свідоцтва про право власності на ТОВ „Омега ЛТД” на будівлю учбового корпусу” було виділено в окреме господарство 124/10000 частин будівель та споруд заводу „Катран”, що складається з будівлі учбового корпусу, розташованої по вул. Дзержинського, 1 в с.м.т Овідіополь. На підставі зазначеного рішення 05.01.2006р. позивачу було видано свідоцтво про право власності на зазначену будівлю.
Таким чином, позивачем у встановленому законом порядку було набуто право власності на будівлю учбового корпусу, розташовану по вул. Дзержинського, 1 в с.м.т. Овідіополь, яка використовується ним для здійснення підприємницької діяльності.
07.02.2006р. між сторонами по справі було укладено договір на встановлення земельного сервітуту, відповідно до умов якого позивачем було набуто право проїзду транспортних засобів за наявним шляхом згідно з планом (схемою) земельної ділянки; право проходу працівників ТОВ „Омега ЛТД” до виробничого корпусу згідно з режимом роботи, узгодженим з ВАТ „Катран” та право на безперешкодне користування транспортними комунікаціями.
Відповідно до п. 2.2 зазначеного договору ВАТ „Катран” зобов’язувалося забезпечити позивачу проїзд транспортних засобів через земельну ділянку згідно з планом (схемою) земельної ділянки. Відповідно до умов п. 7.1 договору на встановлення земельного сервітуту від 07.02.2006р. цей договір набуває чинності з дня його підписання.
З огляду на невиконання відповідачем умов зазначеного договору, ТОВ „Омега ЛТД” звернулося до ВАТ „Катран” з проханням забезпечити право проходу працівників ТОВ „Омега ЛТД” до виробничого корпусу, розташованого по вул. Дзержинського, 1 в с.м.т. Овідіополь. Однак претензія за вих. № 1-04-06 від 05.04.2006р. була залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
Посилаючись на перешкоджання ВАТ „Катран” вільному доступу працівників позивача до виробничого приміщення, яке належить позивачу на праві власності, ТОВ „Омега ЛТД” звернулося до господарського суду з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні належним йому на праві власності об'єктом нерухомості.
Як було зазначено вище, у свою чергу Відповідач (ВАТ „Катран”) за первісним позовом звернувся з зустрічним позовом до Позивача (ТОВ „Омега ЛТД”) про визнання вказаного договору про встановлення сервітуту недійсним, оскільки цей договір підписаний неповноважною особою ВАТ „Катран” (голова управління, який в період підписання договору був у відпустці), а також ВАТ „Катран” не був власником земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут цим договором.
Проаналізувавши обставини укладення 07.02.2006 р. між ВАТ „Катран” і ТОВ „Омега ЛТД” спірного договору про встановлення земельного сервітуту, суд першої інстанції дав належну правову оцінку цьому договору відповідності його Земельному і Цивільному кодексам України і дійшов до вірного висновку, що цей договір укладений всупереч чинному законодавству і визнав оспорюваний договір недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Положеннями ч. 2, 3 ст. 100 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III визначено, що земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку.
Дана стаття (ч. 3) встановлює також момент виникнення права земельного сервітуту, тобто момент виникнення у власника (користувача) земельної ділянки права використовувати земельну ділянку у межах земельного сервітуту. Таким моментом є державна реєстрація договору про встановлення земельного сервітуту в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку.
Але, як вбачається із наданої в матеріалах справи завіреної належним чином копії договору на встановлення земельного сервітуту від 07.02.2006 р., цей договір в порушення вимог ч. 3 ст. 100 Земельного кодексу України не пройшов державну реєстрацію в установленому законом порядку.
Судом встановлено і вбачається із матеріалів справи, що як у ТОВ „Омега ЛТД”, так і у ВАТ „Катран” відсутні документи, що посвідчують відповідно до статтей 125, 126 Земельного кодексу України право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, якими є державні акти права власності або постійного користування земельною ділянкою.
Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 7,3 га по вул. Дзержинського, 1 у с.м.т. Овідіополь, наданого ВАТ „Катран” з підстав, зазначених у оскарженому рішенні.
Крім того, слід зазначити, що цей державний акт виданий Одеському заводу пресів та автоматів за радянських часів Українською Радянською Соціалістичною Республікою, якої у 1994 р. (цей рік вказаний в акті) вже не було, і по рішенню Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1975 р. № 279-р, якої також не було (а.с. 91-97). Тому при цих даних, зазначених в цьому акті на право постійного користування 7,3 га земельної ділянки, такий акт не міг бути виданий.
Також із матеріалів справи вбачається, що договір на встановлення земельного сервітуту від 07.02.2006 р. зі сторони ВАТ „Катран” підписаний неповноважною особою, оскільки голова правління цього Товариства в період підписання договору був у відпустці. Тому цей договір підписаний від імені ВАТ „Катран” в порушення ст.ст. 47, 48 Закону України „Про господарські товариства” і ч. 2 ст. 207 ЦК України, згідно яких правочин підписується особами, які мають право такого підпису.
Суд першої інстанції також дійшов до вірного висновку щодо обгрунтуваності позовних вимог ТОВ „Омега ЛТД” про усунення перешкод у здійсненні права власності об’єктом нерухомості по вул. Дзержинського, 1 у с.м.т. Овідіополь, власником якого є ТОВ „Омега ЛТД”, виходячи із положень Закону України „Про власність” і Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом і випливає із матеріалів справи про чинення таких перешкод в користуванні Позивачем по первісному позову будівлею за вказаною адресою не заперечується ВАТ „Катран” і представником останнього.
Посилання ВАТ „Катран” в особі його представника в апеляційній скарзі на те, що ТОВ „Омега ЛТД” при уточненні позовних вимог були змінені предмет і підстава позову, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки, як зазначались вище, Позивач при поданні позову ставив питання про усунення перешкод в користуванні своїм об’єктом власності, що випливає із прохальної частини поданого позову, тобто предметом позову було усунення перешкод, а підстава позову: будівля по вул. Дзержинського, 1 у с.м.т. Овідіополь є його власністю в зв’язку з чим і був укладений спірний договір на земельний сервітут від 07.02.2006 р.
Оскільки змінились обставини у процесі розгляду справи, Позивач уточнив тільки підставу позову: що він є власником будівлі, а предмет позову залишився таким же як і був: усунення перешкод в користуванні будівлею за вказаною адресою.
Є неправомірним також посилання Апелянта на те, що затвердження ставок земельного податку і користування природними ресурсами відноситься до Овідіопольскої селищної ради, яка є власником земельної ділянки, де розташована будівля Позивача, оскільки спір по оплаті земельної ділянки в даному випадку не йде.
При таких обставинах судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення суду як в частині, що оскаржується Відповідачем по первісному позову, так і в іншій його частині.
Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Катран” на рішення господарського суду Одеської області від 06 листопада 2006р. по справі № 16/301-06-7850 залишити без задоволення, а зазначене рішення суду - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О.Журавльов
М.В. Михайлов