Апеляційний суд Запорізької області
Справа №22- 5901 /06 Головуючий у 1 інстанції:
Картофліцький Г. В. Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого Стрелець Л.Г.
суддів : Крилової О. В.
Онищенко Е. А.
при секретарі Степановій Н. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини ,
ВСТАНОВИЛА :
В червні 2006 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини. В позові зазначала, що перебувала в шлюбі з відповідачем з 31.08.2001 року по 23.06.2006 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3. Посилаючись на те, що відповідач добровільно не надає допомоги на утримання дитини просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в сумі 500 грн. щомісяця, починаючи з 23.06.2006 року і до повноліття дитини.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2006 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким стягнути з нього аліменти в сумі 250 грн. щомісяця.
Заслухавши в засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1п.3 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що сторони знаходились у шлюбі з 2001 року. У шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3, яка проживає з позивачкою.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 травня 2006 року з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 стягнено аліменти у розмірі 200 гривен щомісячно, починаючи з 06.01.2006 року до досягнення повноліття дитиною. Рішення набрало чинності.
23.06.2006 року ОСОБА_2 звернулася з заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 500 гривен, посилаючись на те, що стягнутої судом твердої суми аліментів у розмірі 200 гривен не достатньо для утримання доньки, крім того на теперішній час матеріальне становище відповідача змінилося, він є приватним підприємцем і його доходи збільшилися. Тобто з змісту позовної заяви видно, що позивачка звернулася з позовом про зміну розміру стягнутих аліментів. Не заперечуючи проти збільшення розміру стягнутих судом аліментів, відповідач не погоджується з стягнутою судом сумою.
Вивчивши доводи сторін, обставини справи, колегія суддів вважає, що розмір стягнутих судом аліментів за рішенням від 22 травня 2006 року дійсно слід збільшити. Між тим стягуючи з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 500 гривен щомісячно, до повноліття дитини суд не дослідив матеріальне становище відповідача інші обставини відповідно до вимог ст. 182 СК України, які мають значення для розгляду даного спору і необгрунтовано стягнув аліменти у розмірі 500 гривен.
Виходячи з конкретних обставин справи, матеріального становища відповідача, можливим збільшити суму стягнутих судом аліментів за рішенням від 22 травня 2006 року до 300 гривен щомісячно до повноліття дитини, тобто рішення суду підлягає зміні. Керуючись ст. ст. 307,309; 313 ,314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2006 року по цій справі змінити:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти у розмірі 300 гривен, починаючи з 23.06.2006 року до повноліття дитини. В іншій частині рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення .